06 вересня 2019 року
Київ
справа №1.380.2019.002494
адміністративне провадження №К/9901/24254/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
перевіривши матеріали касаційної скарги головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року
у справі № 1.380.2019.002494
за позовом головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
до Головного територіального управління юстиції у Львівській області
про визнання протиправними дій та скасування постанови,-
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області ( надалі - позивач) звернулося до суду з указаною позовною заявою до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року позовну заяву головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області повернуто позивачу у зв'язку з невиконанням ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивач оскаржив таке рішення в апеляційному порядку, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а саме скаржником не додано квитанції про сплату судового збору. На виконання ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху позивачем направлено на адресу апеляційного суду клопотання про звільнення від сплати судового збору. У випадку відмови у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, просять надати новий строк на усунення недоліків апеляційної скарги. Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Вважаючи ухвалу про повернення апеляційної скарги постановленою з порушенням вимог процесуального закону, позивач подав касаційну скаргу.
Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху отримана скаржнком 08 липня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
У встановлений Судом строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.
Статтею 296 КАС України встановлено форму та зміст апеляційної скарги, зокрема в частині п'ятій зазначеної статті зазначено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За правилами пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений судом строк, вона повертається позивачеві.
Щодо підстав звільнення від сплати судового збору зазначених скаржником у клопотанні доданому до апеляційної Суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір".
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» не суперечить статті 133 КАС України, а лише відтворює її зміст уточнюючи конкретні виключні підстави за яких суд може відстрочити, розстрочити судовий збір чи звільнити від сплати судового збору.
Зокрема, до таких підстав відноситься:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Скаржник на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору посилається на відсутність бюджетних асигнувань.
В той же час, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є підставою для звільнення від такої сплати.
Отже, Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав не усунення недоліків скарги, вірно застосував положення пункту першого частини четвертого статті 169 та частини другої статті 298 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України, який включає й ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 332, 333 КАС України, суд -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року у справі № 1.380.2019.002494 за позовом головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
О.В. Калашнікова
М.В. Білак
О.А. Губська ,
Судді Верховного Суду