ф
Іменем України
05 вересня 2019 року
Київ
справа №817/1938/14
адміністративне провадження №К/9901/7206/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року (суддя Щербаков В.В.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року (колегія у складі суддів: Жизневської А.В., Котік Т.С., Малахової Н.М.) у справі № 817/1938/14 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі позивач, Підприємець) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області (надалі відповідач, податковий орган) про (з урахуванням уточнень) визнання неправомірними дії податкового органу щодо коригування (зменшення) задекларованих податкових зобов'язань позивача, щодо коригування (зменшення) задекларованих сум податкового кредиту, зобов'язання відобразити в електронних базах податкової звітності з податку на додану вартість даних задекларованих позивачем, скасування податкових повідомлень-рішень якими збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість та донараховано податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, скасування рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
В обґрунтування заявлених позовних вимог вказує, що контролюючим органом на підставі власних припущень помісячно скориговано валові витрати, суми податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача з огляду на класифікацію вчинених ним правочинів по придбанню товарно-матеріальних цінностей у цілого ряду суб'єктів господарювання, як нікчемних. В той же час, стверджує про дійсність, реальність, товарність, оплатність операцій, наявність документів, які підтверджують фактичний рух товарів по операціям, які не визнані контролюючим органом, як господарські.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року, позов задоволено.
Визнано протиправними дії податкового органу щодо коригування (зменшення) задекларованих податкових зобов'язань Підприємця з ПДВ 1074963 грн., в тому числі за 2011р. - 408341 грн., за 2012р. - 563004 грн., за 2013р. - 103618 грн. Визнано протиправними дії податкового органу щодо коригування (зменшення) задекларованих сум податкового кредиту Підприємця на загальну суму ПДВ 1636251 грн., в тому числі за 2011р. - 667930грн., за 2012р. - 679315грн., за 2013р. - 290006 грн.
Скасовано податкові повідомлення - рішення винесені податковим органом 18 червня 2014 року, №001281712-1702 яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 574426,00 грн. та № 001291712-1702, яким донараховано податкові зобов'язання по податку з доходів фізичних особі в сумі 784 302,79 грн.
Скасована вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-001091712-1702 від 18 червня 2014 року зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 145 877,66 грн.
Скасовано рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №01301712-1702 від 18 червня 2014 року на суму 16 698,00 грн.
Зобов'язано податковий орган відобразити в електронних базах податкової звітності по податку на додану вартість дані задекларовані Підприємцем.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковим органом не доведено правомірності дій щодо коригування (зменшення) задекларованих податкових зобов'язань, коригування (зменшення) задекларованих сум податкового кредиту, прийняття оскаржених податкових повідомлень - рішень, винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій..
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги повністю повторюють доводи апеляційної скарги.
У запереченні на касаційну скаргу позивач зазначив, що підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку Підприємця щодо своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за той самий період. За результатами перевірки 3 червня 2014 року складено акт №00119/1712-1702/3160712519.
Висновками акта встановлено порушення:
- частин 1, 5 статті 203, пункту 1, 2 статті 215, статті 216, статті 228, частини 1 статті 628, частини 2 статті 689, частини 2 статті7 12 Цивільного кодексу України, статті 3 Господарського Кодексу, пункту 44.1, пункту 44.3 статті 44, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 167.1 статті 167, пункту 177.1, пункту 177.2, пункту 177.4, пункту 177.5, пункту 177.10 статті 177, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.2 пункту 198.3, пункту 198.4 статті 198, пункту 201.4, пункту 201.5, пункту 201.6, пункту 201.7 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з постачальниками та покупцями та донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 627 306,23 грн.
- пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.4, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.4, пункту 201.5, пункту 201.6, пункту 201.7 статті 201 розділу V Податкового кодексу України в результаті чого податкові зобов'язання на загальну суму ПДВ 1 074 963 грн, які проведені на підставі безтоварних операцій, у відповідності підлягають коригуванню (зменшенню), податковий кредит на загальну суму ПДВ 1 636 251 грн, який проведено на підставі безтоварних операцій підлягає коригуванню (зменшенню) в наслідок чого донараховано податку на додану вартість в сумі 560 587 грн.
- пункту 1, підпункту 2 частини 1 статті 7, частини 5 статті 8, пункту 1 частини 2 статті 6, пункту 1 частини 1 та частин 4,5 статті 7, частин 4,8, 11 статті 8, частини 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у результаті чого донараховано єдиний внесок за період, що перевірявся, на суму 146 877,66 грн.
18 червня 2014 року податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення:
- № 001291712-1702, яким донараховано податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 784 302,79 грн (в тому числі 627 306,23 грн основного зобов'язання та 156 996,56 грн штрафної санкції).
- № 001281712-1702, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 574 426,00 грн (в тому числі 459 133,00 грн основного зобов'язання та 115 293,00 грн штрафної санкції).
18 червня 2014 року податковим органом винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-001091712-1702 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 145 877,66 грн.
18 червня 2014 року податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 01301712-1702 на суму 16 698,00 гривень.
Судами попередніх також встановлено, що також підтверджується матеріалами справи, що реальність господарських операцій між позивачем та наступними контрагентами: ФОП ОСОБА_2 за договором оренди від 03 січня 2011 року та договором №5 від 28 лютого 2011 року, за видатковою накладною №ф-0000005 від 30 червня 2011 року; ФОП ОСОБА_3 за договорами поставки № 5 від 04 січня 2011 року, № 7 від 31 березня 2011 року, № 10 від 31 травня 2011 року; ТОВ "Профігруп-Україна" за договором №000041 від 04 січня 2011 року; ТОВ "Будівельна компанія Тернопласт" за договором №0302/11-01 від 03 лютого 2011 року; ФОП ОСОБА_4 . за договорами №21-04 від 20 квітня 2011 року, №3 від 31 березня 2011 року, № 4 від 29 квітня 2011 року, № 13 від 31 травня 2011 року, № 3 від 31 травня 2011 року, від 04 січня 2012 року; ТОВ "ТГА" за договором №21/04 від 21 квітня 2011 року; ПП "Західпроменерго" за договором №22/04/2011 від 22 квітня 2011 року; Управлінням освіти Рівненського МВК за договором про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №581 від 13 травня 2011 року; ДП "Мирогощанський державний іподром" за договором №05 від 17 травня 2011 року; ПП "Рівнеенергопотенціал" за договором №03/08 від 15 серпня 2011 року; ФОП ОСОБА_5 за договором поставки №0000012 від 22 травня 2009 року, №ДГ-0000004 від 27 січня 2010 року, № 10 від 31 травня 2011 року, за видатковою накладною № РН-0000015 від 28 січня 2011 року; ФОП ОСОБА_6 за договором поставки №5 від 31 січня 2011 року; ТОВ " Укрбудреммонтаж інжиніринг" за договорами поставки №3 від 31 січня 2011 року та №000005 від 12 січня 2011 року, купівлі-продажу № 6 від 28 лютого 2011 року, № 9 від 31 березня 2011 року, № 5 від 29 квітня 2011 року; ТОВ "Євроклас-Захід" за договором поставки №3 від 11 січня 2011 року, № 10 від 31 березня 2011 року, № 7 від 31 травня 2011 року; ФОП ОСОБА_7 за договором поставки №4 від 31 січня 2011 року; ПВКФ "Фіалка" за договорами поставки №1 від 31 січня 2011 року, №5 від 31 березня 2011 року; № ДГ-00026 від 10 листопада 2010 року, № ДГ-000726 від 10 листопада 2008 року; ПП "Торгівельна компанія "Укр-Петроль" за договорами купівлі-продажу № 43100 від 28 лютого 2011 року, № 207 від 25 січня 2011 року, поставки № б/н від 22 липня 2010 року, №158 від 22 липня 2010 року, №5118 від 31 січня 2011 року; ПП "Майстер-1" за договором купівлі-продажу № 248 від 10 лютого 2011 року; ПП "Вестінвестбуд" за договором поставки № 000005 від 18 лютого 2011 року; ТОВ "Т.Б.М.-Україна" за договором поставки №000005 від 12 січня 2011 року, № 43/11/рв від 03 лютого 2011 року; ПП "Інформаційно-консалтингова група" за договором поставки №5 від 04 січня 2011 року, від 16 лютого 2011 року, № 5 від 31 травня 2011 року, за видатковою накладною №6-0000005 від 30 червня 2011 року; ФОП ОСОБА_8 за договорами купівлі-продажу №6 від 28 лютого 2011 року, поставки № 3 від 29 квітня 2011 року, №000002 від 31 травня 2011 року, № 8 від 31 травня 2011 року; ФОП ОСОБА_9 за договором поставки №4 від 28 лютого 2011 року; ТОВ "МАГІК" за договором купівлі-продажу №б/н від 23 березня 2011 року; ФОП ОСОБА_10 . за договором про надання послуг № 12 від 31 березня 2011 року, № 2 від 05 січня 2011 року, № 01-04 від 01 квітня 2011 року; ФОП ОСОБА_11 за договором поставки №7 від 31 березня 2011 року, №12/7 від 04 січня 2012 року; ПП "Фахівець-дах" за видатковою накладною № РН-0000019 від 15 квітня 2011 року; ПП "Рівнебудпостач" за договором поставки № 0033999 від 15 вересня 2010 року; ТОВ "Агрон" за видатковою накладною № РН-0001934 від 27 травня 2011 року; ПП "Агрос" за видатковою накладною № РН-0000022 від 30 березня 2011 року; ТОВ "АКСОР ГРУП" за договором поставки № А-141/10 від 20 серпня 2010 року; ТОВ "Вентиляційник Р" за видатковою накладною № ВН-0000001 від 17 січня 2011 року; ТОВ "Теплотехномаркет" за договором поставки №02 від 27 травня 2011 року; Луцькою регіональною філією ПАТ "Українська гірничо-металургійна компанія" за видатковими накладними № ЛФР-02422 від 18 липня 2011 року, № ЛФР-02564 від 22 липня 2011 року, № ЛФР-02224 від 07 липня 2011 року, № ЛФР-02503 від 21 липня 2011 року, № ЛФР-02364 від 14 липня 2011 року; ПП "Рівнеенергопотенціал" за видатковою накладною № СП-8/00003 від 18 серпня 2011 року; ТОВ "Артемакс - ХХІ" за видатковими накладними № 111 від 30 вересня 2011 року, № 112 від 30 вересня 2011 року на суму та актом приймання-передачі вугільної продукції від 30 вересня 2011 року; ТОВ "Магістраль" за видатковою накладною № СП-9/00002 від 30 вересня 2011 року; ТОВ "В.В-БУД" за видатковою накладною № РН-0000033 від 29 листопада 2011 року; ФОП ОСОБА_12 за видатковою накладною № СП-11/0001 від 04 листопада 2011 року; ПП "Інформзв'язок" за договором поставки продукції № 32 від 29 травня 2012 року; ТОВ "Кемімпекс" за договором поставки товару № 06 від 22 червня 2012 року; ТОВ "Блейд-Україна" за договором поставки товару № 01/08/12 від 01 серпня 2012 року; ТОВ "Інфініті Центр" за договором купівлі-продажу 02 жовтня 2012 року; ТОВ "ХорекаКвінз" за договором поставки № 22/10/12 від 22 жовтня 2012 року; ТОВ "Західсервіс" за договором поставки продукції № 15 від 30 жовтня 2012 року; ТОВ "СК-БУД" за договором поставки товару №17 від 03 грудня 2012 року; ФОП ОСОБА_13 за видатковою накладною № РН-3/00001 від 30 березня 2012 року підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України.
При укладенні договорів сторонами досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству.
На підтвердження транспортування товару позивач надав товарно-транспортні накладні.
Відповідно до приписів підпункту «а» пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
В силу положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
За вимогами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Проведення господарських операцій суб'єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність.
Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.
Судами були досліджені всі первинні документи та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту на підставі податкових накладних виданих контрагентами.
Окрім того, судами правильно взято до уваги, що право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, не обмежено поданням виключно тих доказів, що надавалися ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та подавати докази на підтвердження таких заперечень, надається платникові як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу (на яких допускається подання учасником процесу нових доказів).
Оскільки позивач надав всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участі контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення для провадження господарської діяльності, направленої на отримання прибутку та їх реальне використання в господарській діяльності, відтак суди дійшли правильного висновку про те, що спірні рішення є такими, що не ґрунтуються на нормах закону, а тому вони підлягають скасуванню.
Водночас касаційний суд не погоджується з висновками судів про необхідність задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій податкового органу щодо коригування показників податкової звітності, оскільки дії контролюючого органу щодо внесення до електронних баз даних змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень, в тому числі і на підставі винесеного податкового повідомлення-рішення, не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 09 грудня 2014 року справа №21-511а14, від 03 листопада 2015 року справа №21-99а15 та від 17 листопада 2015 року справа №21-4133а15.
Цілком достатнім та належним способом захисту порушено права позивача є визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.
З таких підстав, суди першої та апеляційної інстанцій задовольняючи позовні вимоги в цій частині, ухвалили рішення з порушенням норм матеріального права, а тому вони підлягають скасуванню в цій частині.
Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що постановою суду першої інстанції та ухвалою апеляційного адміністративного суду обставини справи встановлені повно та всебічно в обсязі, достатньому для прийняття рішення у справі, однак з неправильним застосуванням зазначених вище норм матеріального, що є підставою відповідно до статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України для їх скасування в задоволеній частині позовних вимог про визнання протиправними дій податкового органу щодо коригування показників податкової звітності та прийняття в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 351 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області задовольнити частково.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року скасувати в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дій податкового органу щодо коригування (зменшення) задекларованих податкових зобов'язань з ПДВ 1074963 грн., в тому числі за 2011р. - 408341 грн., за 2012р. - 563004 грн., за 2013р. - 103618 грн., та визнання протиправними дії податкового органу щодо коригування (зменшення) задекларованих сум податкового кредиту на суму ПДВ 1636251 грн., в тому числі за 2011р. - 667930грн., за 2012р. - 679315грн., за 2013р. - 290006 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В решті постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.А. Васильєва
С.С. Пасічник ,
Судді Верховного Суду