05 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 520/3809/19
адміністративне провадження № К/9901/24618/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів: Калашнікової О. М., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року у справі № 520/3809/19 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року в задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду відмовлено, внаслідок чого, залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року скасовано ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року, а справу № 520/3809/19 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи.
Департамент патрульної поліції Національної поліції не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції 28 серпня 2019 року подав касаційну скаргу про його скасування та залишення в силі ухвали суду першої інстанції.
Колегія суддів вивчила наведені у касаційній скарзі міркування, додані до неї матеріали і дійшла висновку про таке.
Право на касаційне оскарження визначено у статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Згідно з цією статтею учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Аналіз цієї статті дає підстави вважати, що відповідно до її частини першої до касаційного суду можуть бути оскаржені саме рішення суду першої інстанції, судовий розгляд в якій закінчено (частина третя статті 241 КАС), після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, прийняті за наслідками розгляду апеляційної скарги на такі рішення.
У частині другій статті, яка аналізується, йдеться про право на касаційне оскарження ухвал суду першої інстанції після їх перегляду судом апеляційної інстанції.
Нарешті у частині третій цієї статті зазначено виключний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до Верховного Суду.
Скаржник просить переглянути у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції, якою згідно зі статтею 320 КАС скасовано ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. При цьому ухвала суду першої інстанції постановлена не по суті спору, оскільки позовна заява, яка в силу статті 159 КАС є заявою по суті справи, судом не розглядалася у зв'язку із пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції, якою цей суд скасував ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду, що перешкоджала подальшому провадженню у справі, і направив справу до цього самого суду для продовження розгляду справи по суті заявлених вимог, не може бути окремим судовим актом, що підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 327- 331, 333 КАС України, Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року у справі № 520/3809/19.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді О. В. Калашнікова
О. О. Шишов