06 вересня 2019 року
Київ
справа №300/147/19
адміністративне провадження №К/9901/24734/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Мельник-Томенко Ж.М., Яковенка М.М.
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року
у справі № 300/147/19 за позовом ОСОБА_1 до Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області
про визнання протиправними та скасування постанов,-
установив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати постанови головного державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківської області Іванців Г. І. від 23 листопада 2018 року ВП №57763492 про відкриття виконавчого провадження та від 29 грудня 2018 року ВП №57763492 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано постанову від 23 листопада 2018 року ВП №57763492 про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 7446,00 грн та постанову від 29 грудня 2018 року ВП №57763492 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року у справі № 300/147/19 - скасовано та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
Висновок суду апеляційної інстанції вмотивований тим, що у встановлений законом строк для добровільного виконання рішення суду, підтвердження повного його виконання позивачем не надано, тому державним виконавцем правомірно розпочато примусове виконання виконавчого документа та стягнуто виконавчий збір.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Згідно із пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини третьої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що в даній справі спір виник у відносинах з приводу рішення органу державної виконавчої служби.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів попередніх інстанцій, прийнятих на підставі статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,-
ухвалив:
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року - відмовити.
2. Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й не оскаржується.
Суддя-доповідач О.О. Шишов
Судді Ж.М. Мельник-Томенко
М.М. Яковенко