05 вересня 2019 року
Київ
справа №540/2325/18
адміністративне провадження №К/9901/21740/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року у справі №540/2325/18 за позовом ОСОБА_1 до Старшого державного виконавця Корабельного районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Чусовітіної Ірини Миколаївни, Корабельного районного відділу державної виконавчої служби міста Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визнання протиправними та скасування постанови від 17.09.2018 р. ВП № 57220289,
Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року у справі №540/2325/18 залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Надано скаржнику десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, 15 серпня 2019 року скаржником отримано ухвалу Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху.
23 серпня 2019 року на виконання вимог ухвали суду скаржником подано документ про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
Отже, в установлений судом строк недоліки касаційної скарги усунуто.
Дослідивши матеріали касаційної скарги та ухвалені у цій справі судові рішення, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Старшого державного виконавця Корабельного районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Чусовітіної Ірини Миколаївни, Корабельного районного відділу державної виконавчої служби міста Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, в якому просила суд визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця від 30.10.2018р. про стягнення виконавчого збору у сумі 7446грн. у виконавчому провадженні ВП №57220289.
Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 21 лютого 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив; визнав протиправною та скасував постанову старшого державного виконавця Корабельного районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 30 жовтня 2018 року про стягнення з позивача виконавчого збору у сумі 7446,00 грн. по виконавчому провадженню ВП № 57220289; стягнув з Корабельного районного відділу державної виконавчої служби міста Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області на користь позивача судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що положення Закону України «Про виконавче провадження», що визначають порядок виконання рішень немайнового характеру, які не можуть бути виконані без участі боржника, не передбачають вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення та, як наслідок, стягнення з боржника виконавчого збору. Оскільки, виконання рішення Херсонського міського суду про визначення способу участі у вихованні малолітньої онуки можливе лише за участі боржника, а саме позивачки по цій справі, то державний виконавець не вживає жодних заходів примусового виконання рішення, а лише здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, що фактично і мало місце.
Не погоджуючись із таким рішенням, Корабельний районний відділ державної виконавчої служби м.Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області подав апеляційну скаргу.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року апеляційну скаргу Корабельного районного відділу державної виконавчої служби м.Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області задоволено; рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року скасовано; прийнято по справі нову постанову, якою відмовлено у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби м.Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови.
Скасовуючи рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст.27 Закону «1404-VIII, за умови, що примусове виконання рішення передбачає його справляння, є обов'язком державного виконавця. Поруч з цим, суд зазначив, що висновок суду першої інстанції про те, що виконання рішення суду про встановлення побачення з дитиною не передбачає примусового виконання, суперечить частинам 2-4 статті 64-1 Закону №1404-VIII. В свою чергу зазначені норми передбачають вжиття державним виконавцем заходів, передбачених цим Законом, щодо примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною.
Не погоджуючись із таким судовими рішеннями, ОСОБА_1 подано касаційну скаргу.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і стаття 13 КАС України.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Своєю чергою, стаття 287 КАС України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги та ухвалених у цій справі рішень судів першої та апеляційної інстанції вбачається, що спір у цій справі виник у відносинах з приводу рішення органу державної виконавчої служби, а саме щодо скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Водночас, аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ.
Відтак, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Поруч з цим, суд зазначає, що Законом України "Про судовий збір" врегульовано порядок повернення сплаченого судового збору у разі відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2019 року у справі №540/2325/18 за позовом ОСОБА_1 до Старшого державного виконавця Корабельного районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Чусовітіної Ірини Миколаївни, Корабельного районного відділу державної виконавчої служби міста Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визнання протиправними та скасування постанови від 17.09.2018 р. ВП № 57220289.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач О. А. Губська
Судді М. В. Білак
О. В. Калашнікова