05 вересня 2019 року
Київ
справа №823/1365/18
адміністративне провадження №К/9901/24674/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу Червонослобідської сільської ради
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2019 року
у справі №823/1365/18
за позовом ОСОБА_1
до Червонослобідської сільської ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання про відповідність касаційної скарги вимогам КАС України, з'ясовано наступне.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Відповідно до частини восьмої статті 59 КАС України, у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Згідно з частинами п'ятої та шостої статті 59 КАС України, відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Зазначене дає підстави вважати, що в разі підписання касаційної скарги представником скаржника, до матеріалів скарги має бути долучений або оригінал документа, що посвідчує право представника на вчинення такої дії або належним чином завірена копія зазначеного документа.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що на підтвердження повноважень підписанта скарги ОСОБА_3 , до скарги долучено копію довіреності, яка не є належним документом, що посвідчує її право на підписання цієї скарги, оскільки копія зазначеної довіреності жодним чином не засвідчена.
Нормативно-правовими актами, що регулюють порядок засвідчення копій документів, є, зокрема Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5.
Нормами пункту 1 Правил ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи). Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання всіма установами.
У силу пункту 8 глави 10 розділу ІІ Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки "Для копій".
У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.
На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія".
Всупереч зазначеному , до скарги долучено копію довіреності в якій не зазначено посаду особи яка засвідчила копії та напис про засвідчення копії не скріплено відбитком печатки.
За таких обставин, касаційна скарга Червонослобідської сільської ради підписана представником за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва.
Пунктом першим частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема, якщо касаційна скарга не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати.
З огляду на наведене та виходячи з того, що до матеріалів касаційної скарги не додано належного документу, що посвідчує право особи на підписання касаційної скарги, суддя-доповідач приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 59, 332 КАС України, суд
Касаційну скаргу Червонослобідської сільської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2019 року у справі №823/1365/18 за позовом ОСОБА_1 до Червонослобідської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
О.В. Калашнікова,
Суддя Верховного Суду