Іменем України
05 вересня 2019 року
м. Київ
справа №826/18402/16
адміністративне провадження №К/9901/38351/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києві (головуючий суддя Огурцов О. П., судді: Арсірій Р. О., Кузьменко В. А.) від 31 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Лічевецький І. О., судді: Мельничук В. П., Мацедонська В. Е.) від 10 серпня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Плаза» до головного спеціаліста управління по контролю за використанням та моніторингу земель Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Табора Анатолія Васильовича, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві про визнання незаконними дій, скасування наказу,
У листопаді 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко Плаза» (далі - ТОВ «Ніко Плаза») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до головного спеціаліста управління по контролю за використанням та моніторингу земель Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_1 (далі - головний спеціаліст Департаменту земельних ресурсів ВО КМР (КМДА) ОСОБА_1), Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві (далі - Департамент ДАБІ у м. Києві), в якому просило:
- визнати незаконними дії головного спеціаліста Департаменту земельних ресурсів ВО КМР (КМДА) Табора А. В. щодо проведення обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 у м. Києві та щодо складання акту обстеження від 06 листопада 2014 року № 1459/06;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту ДАБІ у м. Києві від 10 грудня 2014 року № 15Д «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києві від 31 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії головного спеціаліста Департаменту земельних ресурсів ВО КМР (КМДА) Табора А. В. по складанню акту обстеження земельної ділянки від 06 листопада 2014 року № 1459/06. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту ДАБІ у м. Києві від 10 грудня 2014 року № 15 Д «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації». В іншій частині позову відмовлено.
Приймаючи такі судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації може бути скасована лише у разі виявлення ДАБІ або її територіальними органами недостовірних даних, що наведені у декларації, і ці дані дають підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом. При цьому, Департамент земельних ресурсів ВО КМР (КМДА) не є органом, на якого покладається здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, та не наділений правом встановлювати факти правопорушень у сфері містобудівної діяльності, а тому дії головного спеціаліста Департаменту земельних ресурсів ВО КМР (КМДА) ОСОБА_1 . щодо складання акту обстеження земельної ділянки від 06 листопада 2014 року № 1459/06 є протиправними. Також суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що скасування реєстрації декларацій від 27 квітня 2012 року № КВ 08312066482; від 20 серпня 2012 року № КВ 14312143871; від 14 березня 2013 року № КВ 083130730528; від 08 квітня 2013 року № КВ 143130980295 відбулось за відсутності підстав, визначених ч. 2 ст. 391 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), у зв'язку з чим наказ Департаменту ДАБІ у м. Києві від 10 грудня 2014 року № 15Д підлягає скасуванню.
Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ДАБІ України звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києві від 31 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року і прийняти нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
У касаційній скарзі ДАБІ України зазначає, що у поданих позивачем деклараціях про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації наведені недостовірні дані щодо інформації про документ, який посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. Також ДАБІ України стверджує, що відповідно до Положення Департаменту земельних ресурсів ВО КМР (КМДА), затвердженого рішенням КМР від 19 грудня 2002 року № 182/342 (далі - Положення № 182/342) Департамент земельних ресурсів ВО КМР (КМДА) та Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві, затвердженого рішенням КМР від 25 вересня 2003 року № 16/890 (далі - Порядок № 16/890), Департамент земельних ресурсів ВО КМР (КМДА) є уповноваженим органом, який здійснює землеустрій та державний контроль за використанням та охороною земель у м. Києві, а тому, на думку скаржника, дії головного спеціаліста цього Департаменту Табора А. В. щодо складання акту обстеження земельної ділянки від 06 листопада 2014 року № 1459/06 є законними.
20 вересня 2017 року Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження у цій справі.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким КАС України викладено в новій редакції.
Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 02 вересня 2019 року прийняв справу до свого провадження та призначив її до розгляду.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів установила таке.
27 квітня 2012 року Інспекцією ДАБІ у м. Києві зареєстровано подану ТОВ «Ніко Плаза» декларацію № КВ 08312066482 про початок виконання будівельних робіт з реконструкції приміщень офісної будівлі літери А за адресою: АДРЕСА_1.
20 серпня 2012 року відповідачем зареєстровано декларацію № КВ 14312143871 про готовність зазначеного вище об'єкта до експлуатації.
Також, 14 березня 2013 року Інспекцією ДАБІ у м. Києві зареєстровано подану позивачем декларацію № КВ 083130730528 про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція приміщень офісної будівлі літери А за адресою: вул. Рогнідинська, 4 у Печерському району м. Києва», а 08 квітня 2013 року - декларацію № КВ 143130980295 про готовність цього об'єкта до експлуатації.
06 листопада 2014 року головним спеціалістом Департаменту земельних ресурсів ВО КМР (КМДА) ОСОБА_1 . проведено обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 , за результатом якого складено акт від 06 листопада 2014 року № 1459/06.
Зі змісту цього акту вбачається, що КМР рішення щодо передачі обстеженої земельної ділянки у користування чи власність ТОВ «Ніко Плаза» не приймала, і відповідні документи у Департаменті земельних ресурсів не реєструвались, у зв'язку з чим у діяльності позивача вбачається використання без права зареєстрованої відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України земельної ділянки орієнтовною площею 0,0136 га.
В подальшому, 10 грудня 2014 року Департаментом ДАБІ у м. Києві видано наказ № 15Д «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації», яким скасовано реєстрацію декларацій, а саме: про початок виконання будівельних робіт від 27 квітня 2012 року № КВ 08312066482; про готовність об'єкта до експлуатації від 20 серпня 2012 року № КВ 14312143871; про початок виконання будівельних робіт від 14 березня 2013 року № КВ 083130730528; про готовність об'єкта до експлуатації від 08 квітня 2013 року № КВ 143130980295.
Підставою для видачі вказаного наказу слугували листи Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві від 08 грудня 2014 року № 7/6-3614 та Департаменту земельних ресурсів ВО КМР (КМДА) від 05 грудня 2014 року № 057061-13794, а також акт обстеження земельної ділянки від 06 листопада 2014 року № 1459/06, яким встановлено факт подання ТОВ «Ніко Плаза» недостовірних даних, зазначених в названих вище деклараціях, зокрема, в частині наявності земельної ділянки, що є підставою вважати об'єкт будівництва самочинним.
Не погоджуючись з діями головного спеціаліста Департаменту земельних ресурсів ВО КМР (КМДА) ОСОБА_1. щодо складання акту обстеження від 06 листопада 2014 року № 1459/06 та наказу Департаменту ДАБІ у м. Києві від 10 грудня 2014 року № 15Д «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації» протиправними, ТОВ «Ніко Плаза» звернулося до суду з цим адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи про оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій, перевіривши матеріали справи й заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1, 2 та 3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києві від 31 травня 2017 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року відповідають зазначеним вимогам процесуального закону, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження Департаменту ДАБІ у м. Києві у спірних правовідносинах та порядок їх реалізації визначаються, зокрема, Законом № 3038-VI, Законом України від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон № 208/94-ВР), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону № 3038-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом: контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.
Частиною 1 ст. 41 Закону № 3038 державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
За п. 1 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється ДАБІ та її територіальними органами.
Згідно п. 5 цього Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. При цьому позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є: (…) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів (…).
Аналізуючи вказані вище законодавчі норми, колегія суддів звертає увагу, що реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації може бути скасована лише у разі виявлення ДАБІ або її територіальними органами недостовірних даних, що наведені у таких деклараціях, і ці дані дають підстави вважати об'єкт будівництва самочинним. При цьому, наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт чи декларації про готовність об'єкта до експлуатації є правопорушенням у сфері містобудівної діяльності, а тому виявлення таких правопорушень віднесено до виключної компетенції ДАБІ і здійснюється шляхом проведення відповідної перевірки.
Як убачається з матеріалів справи та вірно установлено судами першої та апеляційної інстанцій, Департамент ДАБІ у м. Києві не проводив перевірку ТОВ «Ніко Плаза» щодо дотримання ним вимог у сфері містобудівної діяльності. При цьому, висновок відповідача про внесення позивачем недостовірних даних у декларації виконання будівельних робіт від 27 квітня 2012 року № КВ 08312066482 та 14 березня 2013 року № КВ 083130730528 і декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 20 серпня 2012 року № КВ 14312143871 та від 08 квітня 2013 року № КВ 143130980295 ґрунтується виключно на листах Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві від 08 грудня 2014 року № 7/6-3614, Департаменту земельних ресурсів ВО КМР (КМДА) від 05 грудня 2014 року № 057061-13794 та акту обстеження земельної ділянки від 06 листопада 2014 року № 1459/06.
Обґрунтовуючи свою позицію, скаржник стверджує, що відповідно до норм Порядку № 16/890 акт обстеження земельної ділянки є належною підставою для скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації, оскільки, на його думку, достатньо лише виявлення факту подання недостовірних даних у цих деклараціях. Крім того, ДАБІ України вважає, що законом не регламентовано порядок виявлення такого факту і обов'язку проводити його перевірку, оскільки недостовірність зазначених у декларацій даних є очевидною.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність вказаних вище доводів ДАБІ України з огляду на таке
За приписами п. 3.1 розділу 3 Порядку № 16/890 встановлено, що Головне управління при здійсненні самоврядного контролю за використанням і охороною земель у місті Києві відповідно до покладених на нього завдань проводить обстеження земельних ділянок щодо їх використання землекористувачами та складає відповідні акти обстеження земельних ділянок для розгляду Київською міською радою питань про поновлення договорів оренди земельних ділянок.
Згідно з п. 3.2 розд. 3 цього Порядку передбачено, що посадові особи Головного управління мають право обстежувати земельні ділянки, в тому числі ті, що перебувають у власності та користуванні юридичних чи фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель.
Отже, положеннями Порядку № 16/890 хоч і надано право посадовим особам Головного управління земельних ресурсів ВО КМР (КМДА) здійснювати обстеження земельних ділянок, які перебувають у власності та користуванні, зокрема, юридичних осіб, водночас право на складання акту обстеження земельної ділянки надано лише Головному управлінню земельних ресурсів ВО КМР (КМДА) з метою розгляду Київською міською радою питання про поновлення договорів оренди земельних ділянок.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність дій головного спеціаліста Департаменту земельних ресурсів ВО КМР (КМДА) Табор А. В. щодо складання акту обстеження від 06 листопада 2014 року № 1459/06.
Також Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вважає вірним висновки судів попередніх інстанцій, що скасування реєстрації декларацій від 27 квітня 2012 року № КВ 08312066482; від 20 серпня 2012 року № КВ 14312143871; від 14 березня 2013 року № КВ 083130730528; від 08 квітня 2013 року № КВ 143130980295 відбулось за відсутності підстав, визначених ч. 2 ст. 391 Закону № 3038-VI, оскільки перебування у власності ТОВ «Ніка Плаза» земельної ділянки площею 0.1080 га по АДРЕСА_1 підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_1 .
Інших доводів та доказів, аніж ті, які були оцінені судами попередніх інстанцій, касаційна скарга не містить.
За таких обставин Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києві від 31 травня 2017 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Суд касаційної інстанції при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява № 303-A, п. 29).
Відповідно до ст.350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення апеляційного суду, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києві від 31 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: І. В. Саприкіна
Судді: А. А. Єзеров
С. М. Чиркін