Іменем України
05 вересня 2019 року
Київ
справа №808/1887/14
адміністративне провадження №К/9901/19788/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року (колегія у складі суддів: Гімона М.М., Білак С.В., Чумака С.Ю.) у справі № 808/1887/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС, Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -
Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (надалі позивач, Товариство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС (надалі відповідач, податковий орган), Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (надалі другий відповідач) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та пені за несвоєчасне перерахування заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що достовірність нарахування суми ПДВ, заявленої до бюджетного відшкодування згідно з податковою декларацією за червень 2012 року підтверджена судовим рішенням, у зв'язку з чим грошові кошти у сумі 141 883,00 грн, підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України на користь позивача.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів щодо ненадання до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області висновку щодо відшкодування 141 883,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» заборгованість з податку на додану вартість у сумі 141 883,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 9 грудня 2015 року скасовано рішення суду апеляційної інстанції та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасовано та позовні вимоги в цій частині задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства пеню за несвоєчасне відшкодування ПДВ в сумі 7 936,90 грн. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Приймаючи рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення органу державної податкової служби, яким позивачу зменшено суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 141 883 грн. скасовано судовим рішенням, що набрало законної сили 17 вересня 2013 року, яким встановлено відсутність з боку позивача порушень норм податкового законодавства, правильність формування позивачем сум бюджетного відшкодування ПДВ в декларації за червень 2012 року, відсутність підстав для зменшення сум бюджетного відшкодування встановлено в судовому порядку, але не дивлячись на це протягом п'яти робочих днів податковий орган не направив відповідний висновок до органу казначейської служби.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
У запереченні на касаційну скаргу позивач наводить доводи, аналогічні викладеним у позові, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в поданій позивачем декларації з ПДВ за червень 2012 року, Товариство визначило суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2012 року, у розмірі 23 325 308 грн.
Відповідачем здійснено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за червень 2012 року, за результатами якої складено акт № 314/24-2/00186536 від 23 серпня 2012 року, в якому підтверджено право на бюджетне відшкодування ПДВ на суму 23 183 425 грн та зафіксовані порушення підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.3, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2012 року на загальну суму ПДВ 141 883 грн.
На підставі висновків акта перевірки, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000130024 від 7 вересня 2012 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації за червень 2012 року на суму 141 883 грн.
Вищезазначене податкове повідомлення-рішення постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року у справі № 0870/9028/12, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року, визнано протиправним та скасовано.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 листопада 2013 року у справі № К/800/49895/13 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою податкового органу на постанови суду першої та апеляційної інстанції у справі № 0870/9028/12 відмовлено.
Фактичне відшкодування 141 883,00 грн здійснено 29 травня 2014 року
Вказані обставини не є спірними між сторонами.
За приписами пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Податкове повідомлення-рішення органу державної податкової служби, яким позивачу зменшено суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 141 883 грн скасовано судовим рішенням, що набрало законної сили 17 вересня 2013 року, яким встановлено відсутність з боку позивача порушень норм податкового законодавства, правильність формування позивачем сум бюджетного відшкодування ПДВ в декларації за червень 2012 року. Відсутність підстав для зменшення сум бюджетного відшкодування встановлено в судовому порядку, проте податковий орган протягом п'яти робочих днів не направив відповідний висновок до органу казначейської служби.
Враховуючи зазначене, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, про протиправну бездіяльність податкового органу щодо ненадання висновку до Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізькій області про відшкодування ПДВ в сумі 141 883 грн та про стягнення на користь позивача зазначеної суми ПДВ з Державного бюджету України.
Згідно з пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Аналізуючи наведені норми та враховуючи терміни погашення бюджетної заборгованості перед позивачем, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність задоволення вимог про стягнення пені з Державного бюджету України за несвоєчасність відшкодування ПДВ у розмірі 7 936,90 грн. Розрахунок суми пені доводами касаційної скарги не спростований.
Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що податковим органом не спростовано правомірність вимог Товариства, оскільки доводи податкового органу суперечать обставинам справи.
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року у справі № 808/1887/14 залишити в силі.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.А. Васильєва
С.С. Пасічник ,
Судді Верховного Суду