Іменем України
05 вересня 2019 року
Київ
справа № 520/9380/18
провадження № К/9901/15303/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Мельнікової Л.В., Калиновського В.А., Кононенко З.О. від 24 квітня 2019 року,
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у неподанні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо можливості виплати йому одноразової грошової допомоги, військовослужбовцю, який визнаний інвалідом ІІІ групи внаслідок поранення (контузія) та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом Міністра оборони України № 530) та належним чином оформлений пакет документів, наданий ним з заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю від 10 березня 2016 року у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати йому одноразової грошової допомоги, військовослужбовцю, який визнаний інвалідом ІІІ групи внаслідок поранення (контузія) та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом Міністра оборони України № 530) та належним чином оформлений пакет документів, наданий ним разом з заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю 10 березня 2016 року у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не поданні у 15- ти денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю - ОСОБА_1 .
Зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат подати до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю - ОСОБА_1 та належним чином оформлений пакет документів, наданий ним разом з заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю 10 березня 2016 року у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
3. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач отримав інвалідність внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, за таких обставин він має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року, оскільки законодавцем передбачено прирівняння соціального захисту військовослужбовців Радянської армії до військовослужбовців Збройних Сил України та законодавцем встановлено обов'язок саме Міністерства Оборони України стосовно прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, у зв'язку з встановленням інвалідності, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби під час здійснення інтернаціонального зобов'язання на підставі висновку відповідача.
4. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року, апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року скасовано.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду.
5. Залишаючи позовні вимоги без розгляду суд апеляційної інстанції виходив з того, що 10 березня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок поранення (контузії) та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Відповідачем 17.03.2016 року на означене звернення надано відповідь за № 517/ВСЗ, відповідно до якої, відсутні правові підстави для складання висновку відносно ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги позивачу і направлення такого висновку на розгляд Комісії Міністерства оборони України.
9 липня 2018 року позивач повторно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із запитом про отримання інформації щодо результатів розгляду заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю та проханням негайно направити документи до Міністерства оборони України.
Звертаючись до ІНФОРМАЦІЯ_1 із відповідною заявою 10 березня 2016 року позивач до липня 2018 року мав реальну можливість, (повинен) був дізнатися про порушення своїх прав свобод чи інтересів внаслідок бездіяльності відповідача.
Вважаючи, що посилання позивача на те, що про результати розгляду його заяви від 10 березня 2016 року він дізнався лише 23 липня 2018 року колегія суддів апеляційної інстанції не вважає самостійною поважною причиною пропуску процесуального строку звернення до суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом IIІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
З витягу протоколу Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України № 465 від 12 лютого 2015 року убачається, що захворювання позивача пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.
Згідно копії довідок до акту огляду МСЕК серії 12 ААА № 106198, 12 ААА №459577, позивачу встановлено з 16 червня 2015 року ІII групу інвалідності, у зв'язку з захворюванням, що пов'язане з виконанням військових обов'язків при проходженні військової служби у місцях, де велися бойові дії.
10 березня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням IIІ групи інвалідності внаслідок поранення (контузії) та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії разом з необхідним пакетом документів, подання яких передбачено вимогами пунктом 4.7 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530.
Не отримавши відповідь позивач 9 липня 2018 року повторно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з запитом про отримання інформації щодо результатів розгляду заяви про призначення та виплату одноразово грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю та проханням негайно направити документи до Міністерства оборони України.
На звернення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою від 9 липня 2018 року щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням IIІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, листом від 23 липня 2018 року № 2152/ВСЗ ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивача про те, що підстав для складання та подання висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги відповідачем немає, оскільки позивач не надав документи на підтвердження проходження ним строкової військової служби в Міністерстві оборони та документи, що свідчать про причини та обставини поранення.
8. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів направлення або вручення позивачу відповіді на його звернення від 10 березня 2016 року оформлене листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17 березня 2016 року № 517/ВСЗ.
10. Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року ІНФОРМАЦІЯ_3 не подано.
11. Відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
12. Як зазначено у пункті 8 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.
13. Пунктом 11 Правил надання послуг поштового зв'язку визначено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.
14. Відповідно до пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку розрахунковий документ - це документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
15. Статтею 13 Закону України «Про поштовий зв'язок» передбачено порядок надання поштового зв'язку, зокрема, у абзаці 3 вказано, що у договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв'язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв'язку.
16. Аналізуючи сказані норми, суд робить висновок, що належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень поштового відправлення є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.
17. Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 820/1186/17.
18. Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази направлення ІНФОРМАЦІЯ_3 на адресу позивача листа від 17 березня 2016 року № 517/ВСЗ та підтвердження про його отримання.
19. Враховуючи, що відповідачем не доведено, що на адресу ОСОБА_1 направлялась відповідь на його заяву від 10 березня 2016 року про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням IIІ групи інвалідності внаслідок поранення (контузії) та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, суд апеляційної інстанції помилково залишив позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії без розгляду.
20. Оскільки про порушення свого права ОСОБА_1 дізнався з листа Харківського обласного військового комісаріату від 28 липня 2018 року № 2152/ВСЗ, а з позовом про захист порушеного права звернувся 26 жовтня 2018 року, тобто у строк визначений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
21. Відповідно до часини 1, 4 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
22. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної постанови суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду апеляційної інстанції - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
судді Я.О. Берназюк
І.В. Желєзний