Іменем України
05 вересня 2019 року
Київ
справа №815/4730/14
адміністративні провадження №К/9901/5422/18, К/9901/5420/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області та Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2014 року (суддя Глуханчук О.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року (колегія у складі суддів: Жука С.І., Потапчука В.О., Семенюка Г.В.) у справі № 815/4730/14 за позовом Приватного акціонерного товариства «Металопром» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -
Приватне акціонерне товариство «Металопром» (надалі позивач, Товариство) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі відповідач, податковий орган), Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (надалі відповідач, казначейство) про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що враховуючи скасування податкових повідомлень-рішень №0002332301/0, №0002552301, №4909/23-01, Товариство має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 844 909 грн. У зв'язку із закінченням процедури судового оскарження, відповідач протягом п'яти робочих днів за днем набрання законної сили судовими рішеннями, повинен був надати до органів казначейства висновок щодо суми податку, яка підлягає відшкодуванню з бюджету. Натомість податковий орган до органів казначейства з відповідним висновком не звертався, через що позивачу не відшкодовано податок на додану вартість у розмірі 844 909 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року, адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 844 909 грн.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що сума бюджетного відшкодування у розмірі 844 909 грн з моменту набрання законної сили судовими рішеннями по адміністративним справам №2а-10779/10/1570, №2а/1570/10071/2011, 2а/1570/8928/2011 є узгодженою.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, казначейство надало касаційну скаргу, в який зазначає , що рішення є незаконними, необґрунтованими та такими, що ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги дослівно повторюють доводи апеляційної скарги.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій. Доводи касаційної скарги повторюють доводи апеляційної скарги.
Відзиви на касаційні скарги до Верховного Суду не надходили, що не перешкоджає перегляду рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційних скарг, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що податковим повідомленням-рішенням №0002332301/0 від 29 вересня 2010 року, прийнятим за результатами невиїзної документальної перевірки Товариства з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року, суму бюджетного відшкодування зменшено на 505 692 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року (справа № 2а-10779/10/1570), скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу № 0002332301/0 від 29 вересня 2010 року, № 000233/2301/1 від 21 жовтня 2010 року.
Податковим повідомленням-рішенням податкового органу №0002552301 від 21 листопада 2011 року, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року на 205 962 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року (справа № 2а/1570/10071/2011), визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення № 0002552301 від 21 листопада 2011 року.
Податковим повідомленням-рішенням податкового органу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011 року на 133 255 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року (справа № 2а/1570/8928/2011), залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2013 року, податкове повідомлення-рішення від 18 жовтня 2011 року № 4909/23-1 визнано нечинним.
Вказані обставини не є спірними між сторонами. Доказів відкриття касаційного провадження та перегляду вищезазначених рішень в касаційному порядку відповідачами не надано.
Зазначені судові рішення набрали законної сили, тобто суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є узгодженими.
Позивач неодноразово звертався до податкового органу з проханням виконати зобов'язання щодо подання органу державного казначейства висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
6 травня 2014 року листом №7201/10/15-54-20-0 податковий орган повідомив, що рішеннями суду про скасування податкових повідомлень-рішень не зобов'язано податкову надавати висновок до Головного управління державного казначейства в Одеській області щодо перерахування суми ПДВ з державного бюджету на розрахунковий рахунок підприємства.
Відповідно до підпункту 200.13, 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що Товариство у зв'язку з набранням законної сили судовими рішеннями, прийнятими в процесі судового оскарження сум бюджетного відшкодування, має право на бюджетне відшкодування податку в загальному порядку.
Доводи касаційних скарг зводяться виключно до повторення доводів апеляційних скарг, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, відповідачами не зазначено.
Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Касаційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області та Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення.
2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року у справі № 815/4730/14 залишити в силі.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.А. Васильєва
С.С. Пасічник ,
С.С. Пасічник
Судді Верховного Суду