Іменем України
05 вересня 2019 року
Київ
справа №820/257/16
адміністративне провадження №К/9901/27685/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Дизель-Транс» на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2016 року (колегія у складі суддів: Рєзнікової С.С., Бегунца А.О., Старостіна В.В.) у справі № 820/257/16 за позовом Приватного підприємства «Дизель-Транс» до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Приватне підприємство «Дизель-Транс» (надалі позивач, Підприємство) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (надалі відповідач, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень, якими нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення винесені відповідачем не обґрунтовано, оскільки порушення законодавства у сфері валютного регулювання відбулося за форс - мажорних обставин, не з вини Підприємства - добросовісного виконувача умов імпортного та експортного контрактів.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000122211 від 13 серпня 2015 року та № 0000382211 від 7 жовтня 2015 року Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що в основу спірних податкових повідомлень рішень помилково покладено твердження податкового органу, про те що позивач порушив встановлені законодавством строки розрахунків в іноземній валюті при здійсненні експортно-імпортних операцій, а тому податкові повідомлення-рішення прийнято податковим органом без дотримання податкового законодавства України, а зафіксовані в акті перевірки висновки не відповідають дійсним обставинам справи.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2016 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Приймаючи рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обставини з яких настало порушення терміну зарахування виручки в іноземній валюті або надходження імпортного товару не можливо визнати форс-мажорними, а також не встановлено обставин які б могли зупинити нарахування штрафних санкцій (а саме подача позову до суду, звернення до відповідного міністерства).
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що в період з 30 липня 2015 року по 31 липня 2015 року та 28 вересня 2015 року податковим органом проведені позапланові невиїзні документальні перевірки Підприємства з питань дотримання вимог валютного законодавства України за:
- імпортним контрактом № У-1/2015 від 12 січня 2015 року, укладеним з TOB «Роскомплект»;
- експортним контрактом № И-5/2013 від 15 жовтня 2013 року, укладеним з TOB «Сибагромашзапчасть».
За результатами проведених перевірок відповідачем складено два акти: №49/20-29- 22/31581445 від 5 серпня 2015 року та №214/20-29-22/31581445 від 28 вересня 2015 року, висновками яких встановлено порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині несвоєчасного отримання валютної виручки, а саме порушено 90-денний термін розрахунків у сфері ЗЕД за експортним контрактом №И-5/2013 від 15 жовтня 2013 року та статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині несвоєчасного отримання товару, а саме порушено 90-денний термін розрахунків у сфері ЗЕД по імпортному контракту №У-1/2015 від 12 січня 2015 року.
На підставі акта №49/20-29-22/31581445 від 5 серпня 2015 року податковим органом 13 серпня 2015 року винесено податкове повідомлення - рішення № 0000122211, яким нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 32 712 гривень 19 копійок.
На підставі акта №214/20-29-22/31581445 від 28 вересня 2015 року відповідачем 7 жовтня 2015 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000382211, яким нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 35 613 гривень 42 копійки.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15 жовтня 2013 року між Підприємцем (продавець) та TOB «Роскомплект» (покупець), РФ укладено експортний Контракт №И-5/2013, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору контракту нові запасні частини до сільськогосподарської техніки.
На виконання умов вищезазначеного контракту 31 березня 2015 року Підприємство здійснило відвантаження товару (алмазних хонінгувальних брусків в кількості 2000 шт.) на суму 260 000 руб РФ, за який покупець повинен був здійснити оплату в 90-дений строк, а саме до 29 червня 2015 року. В зв'язку з невиконанням зобов'язань покупцем 30 червня 2015 року виникла прострочена дебіторська заборгованість в сумі 260 000 руб РФ.
За інформаційним листом №73 TOB «Роскомплект» від 23 листопада 2015 року, не має можливості здійснити в строк оплату за поставлений товар, оскільки Управлінням Федеральної Податкової служби на його розрахунковий рахунок накладено арешт.
Між фірмою TOB «Роскомплект» та Підприємством укладено додаткову угоду від 20 серпня 2015 року, відповідно до якої TOB «Роскомплект» передає всі права по виконанню даного контракту TOB «САМЗ» (ТОВ «Сибагромашзапчасть»).
31 серпня 2015 року від підприємства TOB «САМЗ» на банківський рахунок Підприємства надійшла валютна виручка в сумі 260 000,00 рублів РФ або 82 856,80 грн.
Крім того, між Підприємством (покупець) та ТОВ «Сибагромашзапчасть», (продавець) РФ 12 січня 2015 року укладений імпортний контракт №У-1/2015 відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору контракту нові запасні частини до сільськогосподарської техніки. Умови поставки FCA- Барнаул (Инкотермс-2010).
На виконання умов контракту Підприємство 23 лютого 2015 року перерахувало на рахунок TOB «Сибагромашзапчасть» грошові кошти в сумі 537 250,40 руб РФ, однак останнє не здійснило поставку товару (плунжерної пари), в зв'язку з чим станом на 24 травня 2015 року виникла прострочена дебіторська заборгованість на суму 537 250,40 руб РФ або 214 222 гривень 80 копійок.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що поставка не відбулася з причини того, що у відповідності до листа від 12 лютого 2015 року ФТС Росії, №14-68/06370 запасні частини до сільськогосподарської техніки, а саме плунжерні пари є товаром подвійного значення, а тому їх вивіз з території РФ на територію України заборонений.
Між підприємствами фірмою TOB «Сибагромашзапчасть» та Підприємством укладені додаткові угоди до контракту №У-1/2015 від 12 січня 2015 року, зокрема, №3 від, 31 серпня 2015 року, якою зазначено, що в зв'язку з закінченням строків поставки вантажу, зазначеного в контракті №У-1/2015, сторонами досягнуто згоди про повернення передоплати в сумі 537 250,40 руб. РФ. 7 вересня 2015 року підприємством TOB «Сибагромашзапчасть» на банківський рахунок Підприємства повернута передоплата в сумі 537 250,40 рублів РФ або 174 171,21 грн.
Довідками від 11 грудня 2015 року за №№106-09-23/72266, 106-09-23/72267 підрозділ центрального підпорядкування багатофункціонального сервісного центру «Восток-Запад» ПАТ Ощадбанку Росії підтверджує арешт рахунків TOB «Роскомплект» та TOB «Сибагромашзапчасть».
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23 вересня 1994 року, який діяв на момент проведення розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.
Згідно статей 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Відповідно до пункту 1 Постанови правління Національного банку України від 3 березня 2015 року № 160, від 3 червня 2015 року № 354 розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» повинні здійснюватись у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Згідно статті 4 цього ж Закону, порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Отже, підставою для застосування встановлених законом санкцій є тільки факт порушення терміну зарахування виручки в іноземній валюті або надходження імпортного товару.
Судами попередніх інстанцій встановлено та не спростовано доводами касаційної скарги, що позивач не звертався до суду або відповідного міністерства, тобто не встановлено обставин які б могли зупинити нарахування штрафних санкцій.
Суд погоджується з доводом суду апеляційної інстанції, що обставини з яких настало порушення терміну зарахування виручки в іноземній валюті або надходження імпортного товару не можливо визнати форс-мажорними.
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права.
Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства «Дизель-Транс» залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2016 року у справі № 820/257/16 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.А. Васильєва
С.С. Пасічник ,
Судді Верховного Суду