Ухвала від 05.09.2019 по справі 200/14860/18-а

УХВАЛА

05 вересня 2019 року

Київ

справа №200/14860/18-а

адміністративне провадження №К/9901/24417/19

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Ханова Р. Ф., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі №200/14860/18-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Державної фіскальної служби України про визнання незаконними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки),

УСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконними та скасувати вимоги від 3 жовтня 2018 року № Ф-1639461-47, від 10 січня 2019 року № Ф-163961-47 та рішення від 5 грудня 2018 року № 1Б199-99-11-05-02-25.

Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 14 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року, позов задовольнив частково: визнав незаконними та скасував вимоги Головного правління Державної фіскальної служби у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 3 жовтня 2018 року № Ф-1639461-47, від 10 січня 2019 року № Ф-163961-47.

Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі №200/14860/18-а й прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справою незначної складності є справа щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що предметом оскарження у справі є вимоги Головного правління Державної фіскальної служби у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 3 жовтня 2018 року № Ф-163946-47, від 10 січня 2019 року № Ф-163961-47 на загальну суму 9932,20 грн.

Виходячи з того, що сума, щодо якої може бути заявлено вимогу про її стягнення на підставі оскаржуваних рішень відповідача, становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб колегія суддів вважає, що справа, у якій подано касаційну скаргу на судові рішення, є справою незначної складності.

Винятків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, не вбачається.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статями 328, 333 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі №200/14860/18-а.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: підписМ. Б. Гусак

підписР. Ф. Ханова

підписЄ. А. Усенко

Попередній документ
84076804
Наступний документ
84076806
Інформація про рішення:
№ рішення: 84076805
№ справи: 200/14860/18-а
Дата рішення: 05.09.2019
Дата публікації: 09.09.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів