Іменем України
03 вересня 2019 року
Київ
справа №826/4215/18
адміністративне провадження №К/9901/15403/19
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач Гусак М. Б.,
судді Гімон М. М., Усенко Є. А.,
за участю:
секретаря судового засідання Хом'яка О. А.,
представників позивача - Вірка Ю. М, Козленко М. С.,
представника відповідача - Перепелюка О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 8 листопада 2018 року (суддя Амельохін В. В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року (судді Ключкович В. Ю., Беспалов О. О., Сорочко Є. О.) у справі № 826/4215/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Он-Лайн Карт Дата Центр» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтотрейд Ресурс», про скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Он-Лайн Карт Дата Центр» (далі - ТОВ «Он-Лайн Карт Дата Центр», Товариство) звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС в м. Києві) від 19 грудня 2017 року № 0033714001.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що висновок контролюючого органу про порушення ним податкового законодавства під час здійснення операцій із придбання та реалізації палива у період із 1 травня по 30 червня 2017 року суперечить роз'ясненням індивідуальної податкової консультації від 17 червня 2016 року № 13612/6/99-99-12-03-03-15, що в силу пункту 53.1 статті 53 та пункту 39 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК України) звільняє його від відповідальності.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 8 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року, позов задовольнив.
При цьому суди виходили з того, що оскільки позивач здійснював операції з купівлі-продажу пального, то відповідно до вимог підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України мав зареєструватися платником акцизного податку.
Водночас, суди врахували, що позивач діяв згідно із роз'ясненнями, наданими йому у податковій консультації від 17 червня 2016 року № 13612/6-99/9-12-03-03-15, що виключає винуватість ТОВ «Он-Лайн Карт Дата Центр» у вчиненні податкового правопорушення.
Не погодившись із ухваленими у справі судовими рішеннями, ГУ ДФС в м. Києві подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права цими судами при розгляді справи, просить їх скасувати й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
ТОВ «Он-Лайн Карт Дата Центр» подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалені у справі судові рішення - без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, колегія суддів дійшла висновків, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до частин першої-третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Суди встановили, що ТОВ «Он-Лайн Карт Дата Центр» зареєстровано Святошинською районною в місті Києві державною адміністрацією 3 лютого 2005 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 10721020000002112, взято на податковий облік 17 лютого 2005 року за № 5377, станом на дату підписання акта перевірки перебувало на обліку в Державній податковій інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві.
Із 1 березня 2016 року по 15 липня 2016 року ТОВ «Он-Лайн Карт Дата Центр» було зареєстровано як платник акцизного податку.
27 листопада 2017 року на підставі наказу від 9 листопада 2017 року № 11979, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України ГУ ДФС у м. Києві провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Он-Лайн Карт Дата Центр» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з підприємствами-контрагентами при придбанні та реалізації підакцизних товарів (пального), виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку звітності) із підприємствами - контрагентами за період із 1 травня по 30 червня 2017 року, за результатами якої склало акт від 27 листопада 2017 року 2017№ 22/26-15-40-01/33262675.
19 грудня 2017 року ГУ ДФС у м. Києві прийняло податкове повідомлення-рішення № 0033714001, яким згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 117.3 статті 117 ПК України за порушення вимог підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212, підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 213 та підпунктів14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України до ТОВ «Он-Лайн Карт Дата Центр» застосувало штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1139041,00 грн.
За результатами адміністративного оскарження цього податкового повідомлення-рішення Державна фіскальна служба України рішенням від 1 березня 2018 року № 7449/6/99-99-11-03-01-25 податкове повідомлення-рішення від 19 грудня 2017 року №0033714001 залишила без змін.
Суди у справі, яка розглядається, погодилися з доводами відповідача про те, що ТОВ «Он-Лайн Карт Дата Центр» здійснювало господарські операції з використанням смарт-карт, скретч-карт, які змінювали активи товариства шляхом оприбуткування (списання) на/з рахунках/ів бухгалтерського обліку пального, що передбачає передачу права власності на пальне та підпадає під визначення терміна «реалізація пального» у абзаці 2 підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України.
Вказаний правовий висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 815/2461/17.
Спірним же у даному випадку є питання застосування щодо спірних відносин пункту 53.1 статті 53 ПК України.
За правилами цього пункту не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована.
У пункті 39 Підрозділ 10 розділу XX ПК України встановлено, що індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), звільняє платника податків (податкового агента та/або його посадову особу) від відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеню), за діяння, що містять ознаки податкового правопорушення, вчинені до 31 грудня 2017 року (включно). З 1 січня 2018 року індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), застосуванню не підлягає.
Підпунктом 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що, індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПК України).
За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов'язково повинна містити назву - податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства (пункт 52.3 статті 52 ПК України).
Ухвалюючи судові рішення, суди виходили з такого.
ТОВ «Он-Лайн Карт Дата Центр» 1 березня 2016 року зареєстровано як платник акцизного податку.
На його звернення Державною фіскальною службою України було надано індивідуальну податкову консультацію від 17 червня 2016 року № 13612/6-99/9-12-03-03-15, зі змісту якої вбачається, що оскільки ТОВ «Он-Лайн Карт Дата Центр» не здійснює операцій щодо фізичного отримання та відпуску пального, не має власних автозаправних станцій, місць зберігання пального та інших об'єктів, то і реєструватися платником акцизного податку та відповідно подавати декларацію з акцизного податку цьому Товариству не потрібно (за умови нездійснення інших операцій, які є об'єктами оподаткування акцизним податком згідно з пунктом 213.1 статті 213 ПК України). Одночасно вказаною консультацією роз'яснено порядок наявності (або відсутності) права на зняття з реєстрації як платника акцизного податку та неподання декларації з акцизного податку, враховуючи те, що Товариство зареєстроване платником акцизного податку з реалізації пального.
Податкова консультація була надана позивачу на підставі його звернення, до якого було додано договір поставки нафтопродуктів від 1 червня 2015 року № ПН-Р/1 01-06/2015 року, укладений між ТОВ «Он-Лайн Карт Дата Центр» та ТОВ «Альянс холдинг». Проаналізувавши цей договір, суди дійшли висновку про те, що його предмет є ідентичним предмету договорів, укладених позивачем з його контрагентами, яким було реалізовано смарт-карти на пальне, придбані, зокрема у ТОВ «Альянс холдинг».
Консультація за змістом відноситься до податкових періодів, в яких скоєно податкове правопорушення, тобто була надана за результатами дослідження договору поставки нафтопродуктів від 1 червня 2015 року № ПН-Р/1 01-06/2015, поставка відповідно до якого здійснювалася позивачу, та в подальшому іншим контрагентам у період, що охоплювався перевіркою (із 14 по 20 листопада 2017 року), та отримана, до вчинення діяння - анулювання реєстрації платником акцизного податку.
Окрім цього, вказана податкова консультація, надана Державною фіскальною службою України, у межах наданих ПК України повноважень.
15 липня 2016 року за заявою ТОВ «Он-Лайн Карт Дата Центр» анульовано реєстрацію останнього, як платника акцизного податку.
Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Зі змісту цієї норми вбачається, що однією з головних ознак складу податкового правопорушення є суб'єктивна сторона, яка проявляється у вині, а саме у формі умислу або необережності суб'єкта такого правопорушення (платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб). Тобто, податкове правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своїх дій (бездіяльності), бажала або свідомо допускала настання шкідливих наслідків таких дій (бездіяльності).
Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що в силу вимог підпункту 53.1 статті 53 ПК України позивача не могло бути притягнуто до відповідальності, оскільки він діяв відповідно до роз'яснень податкової консультації.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 350 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
1. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.
2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року та рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 8 листопада 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 5 вересня 2019 року.
Суддя-доповідач М. Б. Гусак
Судді: М. М. Гімон
Є. А. Усенко