Справа № 640/8901/19 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.
04 вересня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Аліменка В.О.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Міністерства аграрної політики та продовольства України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання дій протиправними,
Міністерство аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій щодо відмови у зупиненні вчинення виконавчих дій у рамках виконавчого провадження №58791027 з виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста від 05.03.2018 року №826/24201/15.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києві від 08 липня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2019 року та прийняти нове, яким задовольнити позов. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Дана справа належить до категорії термінових справ, передбачених ст. 287 КАС України та підлягає розгляду з урахуванням особливостей, передбачених параграфом 2 глави 11 КАС України.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №58791027 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва №826/24201/15 від 05.03.2018 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, удосконалення земельних відносин Департаменту землеробства та технічної політики в АПК Мінагрополітики з 28.09.2015 року.
Листом від 11.04.2019 року №31-4/446 Мінагрополітики повідомило відповідача, що відсутня можливість належним чином виконати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2018 року у справі №826/24201/15 щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, удосконалення земельних відносин Департаменту землеробства та технічної політики в АПК Мінагрополітики з 28.09.2015 року, оскільки така посада з 26.09.2017 року відсутня у штатному розписі Міністерства. У вказаному листі Мінагрополітики просило відповідача зупинити виконавче провадження №58791027 до отримання роз'яснення судового рішення у справі №826/24201/15.
Листом від 23.04.2019 року №9478-26-19/20-1 відповідач повідомив Мінагрополітики про те, що статтею 34 Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) передбачено вичерпний перелік підстав для зупинення виконавчого провадження в якому відсутня така підстава як звернення до суду із заявою про роз'яснення судового рішення.
Не погодившись із вказаною відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що серед перелічених у статті 34 Закону №1404-VIII підстав для зупинення виконавчого провадження відсутня така підстава як подання заяви про роз'яснення судового рішення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.
Законом України "Про виконавче провадження" врегульовано питання, пов'язані з примусовим виконанням судових рішень і рішень інших органів.
Пунктом 5 частини першої статті 2 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об'єктивності.
Згідно зі статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Підстави зупинення вчинення виконавчих дій визначені ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".
Так, згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі:
1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу;
2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;
3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення;
4) порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій за рішеннями про виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, авторської винагороди, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, рішеннями немайнового характеру, у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);
5) звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 15 цього Закону;
6) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;
7) включення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, яка виникла внаслідок розрахунків за енергоносії з урахуванням дати заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", крім рішень, передбачених абзацом шостим пункту 3.7 статті 3 зазначеного Закону;
8) затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство;
9) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
10) включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем);
11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов'язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
12) включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації;
13) наявності підстав, передбачених статтею 2 1 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку";
14) наявності підстав, передбачених статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств".
Вказаний перелік підстав для зупинення виконавчих дій є вичерпний та розширеному тлумаченню не підлягає.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що факт звернення Мінагрополітики до суду із заявою про роз'яснення рішення суду у силу ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.
Посилання Мінагрополітики на ст. 254 КАС України, якою встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вказана норма передбачає зупинення перебігу строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а не зупинення виконавчих дій.
Стосовно доводів апелянта про те, що станом на час звернення до відповідача із листом від 11.04.2019 року у Мінагрополітики була відсутня можливість належним чином виконати із рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2018 року у справі № 826/24201/15, колегія суддів зазначає, що апелянт має право звернутись до суду заявою в порядку передбаченому ст.378 КАС України про встановлення порядку та способу виконання вказаного судового рішення чи відстрочення виконання такого рішення.
Враховуючи викладене у сукупності колегія суддів вважає, що дії державного виконавця щодо відмови у зупиненні вчинення виконавчих дій у рамках виконавчого провадження №58791027 з виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста від 05.03.2018 року №826/24201/15 були вчинені відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: В.В. Файдюк
В.О. Аліменко