28 серпня 2019 р.Справа № 520/2659/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Бегунца А.О. , Мінаєвої О.М. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
представника позивача Юрко О.Г.
представника відповідача Пономаренко В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., м. Харків, по справі № 520/2659/19
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправним та скасування рішення,зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України (надалі по тексту відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі по тексту відповідач-2, Міноборони), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошовою допомоги у зв'язку з встановлення III групи внаслідок захворювання, пов'язаного з захистом Батьківщини, оформлене протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначення і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсації сум від 28.12.2018 № 139, п.9;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно подати до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю - ОСОБА_1 , який визнаний інвалідом III групи внаслідок захворювання, пов'язаного з захистом Батьківщини (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 530) та належним чином оформити пакет документів, наданий позивачем разом з заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю у відповідності до Закону України "Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призначені на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчисленням вислуги років для призначення пенсії військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530
- зобов'язати Міністерство оборони України після отримання відповідного висновку ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю ОСОБА_1 , який визнаний інвалідом III групи внаслідок захворювання, пов'язаного з захистом Батьківщини (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 530) призначити, нарахувати та здійснити виплату через Харківський обласний військовий комісаріат одноразову грошову допомогу військовослужбовцю ОСОБА_1 , який визнаний інвалідом III групи внаслідок захворювання, пов'язаного з захистом Батьківщини в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року у відповідності до Закону України "Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призначені на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчисленням вислуги років для призначення пенсії військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 з урахуванням раніше отриманих сум.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року зазначений позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошовою допомоги у зв'язку з встановлення III групи внаслідок захворювання, пов'язаного з захистом Батьківщини, оформлене протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначення і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсації сум від 28.12.2018 № 139, п.9.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) повторно подати до Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ), який визнаний інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з захистом Батьківщини (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 530) та належним чином оформити пакет документів, наданий позивачем разом з заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю у відповідності до Закону України "Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призначені на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 та Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчисленням вислуги років для призначення пенсії військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530.
Зобов'язано Міністерство оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) після отримання відповідного висновку ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю ОСОБА_1 , який визнаний інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з захистом Батьківщини (додаток 13 до Положення, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 530) вирішити питання про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги військовослужбовцю ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ), який визнаний інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з захистом Батьківщини відповідно до вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» в Порядку, затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013, та Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Міністерство оборони України, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення скасувати та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач-1 зазначає, що первинний огляд позивача із визначенням ступеня втрати працездатності у розмірі 10% проведений 10 листопада 2015 року, в той час як ІІІ групу інвалідності позивачу встановлено під час його повторного огляду, який проведений 14 серпня 2018 року, що перевищує визначений законом дворічний термін, у зв'язку з чим виплата одноразової грошової допомоги позивачу не здійснюється. Також відповідачем-1 зазначено, що позовна вимога про зобов'язання Міністерства оборони України прийняти рішення про призначення, нарахування та виплату одноразової грошової допомоги позивачу є втручанням в дискреційні повноваження Міноборони та не підлягає задоволенню.
Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про протиправність відмови Міністерства оборони України у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
Також представником позивача вказано на необґрунтованість та безпідставність доводів апелянта з приводу втручання в дискреційні повноваження Міноборони, з огляду на те, що суд першої інстанції не допустив втручання в повноваження відповідача-1, оскільки у рішенні від 23 травня 2019 року Харківський окружний адміністративний суд зобов'язав Міністерство оборони вирішити питання про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги позивачу, а не прийняти рішення про призначення, нарахування та виплату, як це зазначено в апеляційній скарзі. На підставі наведеного, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ветераном війни-інвалідом війни III групи, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_3 від 17.08.2018 ( а.с.-14).
Згідно даних військового квитка НОМЕР_4 ( а.с.-19) та послужного списку позивач з 01.07.1993 по 08.08.2018 перебував на військовій службі. Позивачем укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ 22.01.2013 строком на 5 років. У період з 02.06.2015 по 04.08.2015 позивач за вказаним контрактом приймав безпосередньо участь в Антитеротристичній операції на території Донецької та Луганської областей, що підтверджено довідкою ТВО командира в/ч НОМЕР_5 від 10.09.2015 №1/235, витягом з наказу Керівника сектору «Б» (по стройовій частині) № 158 від 02.06.2015 та витягом з наказу керівника сектору «Б» (по стройовій частині) №222 від 04.08.2015.
Позивач 13.05.2015 під час обстрілу позицій зведеного загону з АГС отримав бароаукотравму лівого вуха, що підтверджено довідкою Командира в/ч НОМЕР_6 від 28.08.2015 № 506 ( а.с.-28), довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) для учасників АТО від 11.09.2015 №8/105 ( а.с.-29).
Військово-лікарською комісією 24.09.2015 встановлено причиняй зв'язок між отриманою травмою лівого вуха та фактом проходження військової служби (довідка №2601 від 24.09.2015 ) ( а.с.-30), висновок ВЛК: так, травма пов'язана з проходженням військової служби та захистом Батьківщини.
Головою Васильківської міжрайонної МСЕК 10.11.2015 позивачу встановлено 10% втрати працездатності без встановлення групи інвалідності з причин отримання травми, що пов'язана з захистом Батьківщини ( а.с.-31).
За результатами встановлення ступеню втрати працездатності 11.11.2015 позивач подав рапорт на виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з отримання травми, пов'язаної з захистом Батьківщини, позивачу виплачено 9646,00 грн одноразової грошової допомоги в зв'язку з отриманням травми, пов'язаної з захистом Батьківщини ( а.с.-32).
Навесні 2018 року у позивача діагностовано папілярну мікрокарциному щитовидної залози (папілярний рак щитовидної залози), що підтверджено виписним епікризом №9426 та консультативним висновком патологоанатомічного відділення УНПЦ ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів та тканей від 18.05.2018.
Військово-лікарською комісією 24.05.2018 відповідно до довідки №500Х встановлено причинний зв'язок між вказаним захворюванням та проходженням військової служби та захистом Батьківщини. ( а.с.-34)
26.08.2018 відповідно до свідоцтва про хворобу №1122 госпітальної ВЛК терапевтичного профілю в/ч НОМЕР_7 визначено, що захворювання позивача так, пов'язано з проходженням військової служби та захистом Батьківщини. Позивача визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. ( а.с.-39)
Наказом військового комісара Краснокутського РВК Харківської області (по стройовій частині) № 96 від 08.08.2018 позивача виключено зі списків особового складу військового комісаріату та направлено для зарахування на військовий облік до Краснокутського ОВК Харківської області. ( а.с.-35)
З 14.08.2018 позивачу за результатами отриманого захворювання, що пов'язано з захистом Батьківщини, обласною МСЕК вперше встановлено третю групу інвалідності з зазначених причин, що підтверджено довідкою МСЕК серії 12 ААА М 708527 від 20.08.2018. ( а.с.-37)
У 2018 році ОСОБА_1 звернувся до Харківського обласного військового комісаріату з заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням III групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з захистом Батьківщини.
Харківський ОВК листом за вих. №267/ВЗС від 11.02.2019 надіслав позивачу витяг з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначення і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсації сум від 28.12.2018 № 139, яким позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки групу інвалідності встановлено понад дворічний термін після первинного встановлення ступеня втрати працездатності.
Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з протиправності п.9 протоколу №139 від 28.12.2018 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, законом України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII), та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975).
Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Стаття 16 Закону України № 2011-ХІІ визначає перелік осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, а стаття 16-2 Закону визначає порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Частиною 2 статті 16 Закону №2011-XII встановлений вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога.
Так, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Згідно з частиною 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.
Зазначені положення статті 16-3 Закону № 2011-XII кореспондуються з приписами пункту 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975), який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013, у відповідності до якого у разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.
Отже, зі змісту наведених норм випливає, що виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною групи інвалідності або ступеню втрати працездатності не здійснюється у разі спливу дворічного терміну з моменту первинного встановлення інвалідності. При цьому законом не встановлено заборони виплати одноразової грошової допомоги разі встановлення інвалідності після спливу дворічного терміну з часу встановлення первинної втрати працездатності.
Частиною 2 пункту 3 Порядку №975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
З матеріалів справи вбачається, що 14.08.2018 позивачу за результатами отриманого захворювання, що пов'язано з захистом Батьківщини, обласною МСЕК вперше встановлено третю групу інвалідності з зазначених причин, що підтверджено довідкою МСЕК серії 12 ААА М 708527 від 20.08.2018.
Враховуючи, що позивачу при встановленні втрати працездатності інвалідність визначена на була, а 14.08.2018 позивачу вперше встановлено інвалідність III групи, то, з урахуванням пункту 3 Порядку №975 право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням вперше ІІI групи інвалідності, виникло у позивача 14 серпня 2018 року. Тому обмеження, передбачене пунктом 8 Порядку № 975 та абзацом 2 пункту 4 статті 16-3 Закону 2011-XII, щодо позивача не застосовується.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності п. 9 протоколу №139 від 28.12.2018 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, у зв'язку із пропуском позивачем дворічного терміну між визначенням ступеня втрати працездатності та встановленням йому групи інвалідності.
Таким чином колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги, у зв'язку із закінченням дворічного терміну після первинного встановлення позивачу відсотка втрати працездатності.
Також колегія суддів апеляційної інстанції вважає помилковими та відхиляє доводи апеляційної скарги про неправомірність зобов'язання Міністерства оборони прийняти рішення про вирішення питання призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , яка на думку Відповідача-1, є втручанням у його дискреційні повноваження, виходячи з наступного.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, коли рішенням судів, що набрали законної сили, встановлено що ОСОБА_1 як військовослужбовець отримав поранення та захворювання, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби та має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно зі статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку № 975. Безперечно, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин.
Зазначені висновки узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду, наведеними у постанові від 20 березня 2018 року у справі №276/322/17.
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що дії відповідача-1 щодо відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги визнано судом неправомірними, а рішення відповідача-1 таким, що підлягає скасуванню, колегія суддів вважає, що ефективним засобом захисту порушеного права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у спірних правовідносинах є саме зобов'язання відповідача прийняти рішення про призначення цієї допомоги позивачу.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно п.1 ч.1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За таких обставин, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з приписами норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2019 року по справі № 520/2659/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко
Судді(підпис) (підпис) А.О. Бегунц О.М. Мінаєва
Повний текст постанови складено 06.09.2019 року