05 вересня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві, шляхом проведення відеоконференцзв'язку між Київським апеляційним судом та ДУ «Київський слідчий ізолятор», матеріали з кримінального провадження №12019110230000252 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 09 липня 2019 року,
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 09 липня 2019 року продовжено запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 у виді тримання під вартою до 05 вересня 2019 року, включно.
Таке рішення суд мотивував існуванням ризику можливої спроби ОСОБА_6 переховуватися від суду, якому не може запобігти жоден з більш м'яких запобіжних заходів, з урахуванням даних про особу обвинуваченого та тяжкості покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_7 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, з огляду на те, що судове провадження по справі ще не закінчено.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду від 09.07.2019 року та застосувати відносно нього іншій запобіжний захід, оскільки вважає недоречним тримання його під вартою, так як винесена ухвала від 17.05.2019 року слідчим суддею Обухівського районного суду Київської _____________________________________________________________
Справа №11-кп/824/2526/2019 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_8
Категорія: ч. 2 ст. 186 КК України Доповідач ОСОБА_1
області була винесена з певними порушеннями та не було взято до уваги всіх обставин по справі.
В запереченнях на апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 , прокурор, вважаючи ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просить залишити апеляційну скаргу обвинуваченого без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 на підтримку доводів апеляційної скарги, а також заперечення прокурора щодо апеляційного прохання, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, в провадженні Обухівського районного суду Київської області з 21 травня 2019 року перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019110230000252 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Суд першої інстанції, дійшовши висновку, що лише запобіжний захід у виді тримання під вартою може завадити спробам обвинуваченого вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, 09 липня 2019 року постановив ухвалу про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 05 вересня 2019 року включно.
З таким рішення суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, зважаючи на наступне.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Так, відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, суд першої інстанції зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Абзацом другим цієї ж частини ст. 331 КПК України на суд покладено такий самий обов'язок, а саме повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, у разі якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Як вважає колегія суддів, судом першої інстанції були дотримані зазначені вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження такого запобіжного заходу, при цьому в ухвалі докладно наведені мотиви, з яких було прийнято відповідне рішення.
Враховуючи, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а також приймаючи до уваги підвищену ступінь суспільної небезпечності злочину, який ставиться ОСОБА_7 у вину та існування обґрунтованих ризиків, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчиняти тиск на потерпілого, може вчиняти інші незаконні протиправні дії, та враховуючи ту обставину, що дане кримінальне провадження в суді першої інстанції не завершено до спливу продовженого строку, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали за тими доводами, на які посилається в своїй апеляційній скарзі обвинувачений, а істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при вирішенні судом першої інстанції питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, як і підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який, колегія суддів не встановила.
Доводи обвинуваченого про недоречність тримання його під вартою, з огляду на те, що ухвала слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 17.05.2019 року була винесена з певними порушеннями, без взяття до уваги всіх обставин справи,є безпідставними, оскільки вказана ухвала від 17.05.2019 року, якою ОСОБА_7 було змінено запобіжний захід з домашнього арешту на певний час на тримання під вартою, не є і не може бути предметом апеляційного розгляду, а суд першої інстанції в даному випадку прийняв рішення про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому врахував дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_7 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Крім того, характер висунутого ОСОБА_7 обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в сукупності з конкретними обставинами кримінального провадження, переконливо доводить, що суспільний інтерес, незважаючи на існування презумпції невинуватості, як переважував, так і досі переважує вимоги забезпечення поваги до особистої свободи обвинуваченого.
Враховуючи наведене, підстав для застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, принаймні на цій стадії судового розгляду, колегія суддів не вбачає.
За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Обухівського районного суду Київської області від 09 липня 2019 року є законною та обґрунтованою, а отже, апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 09 липня 2019 року, якою продовжено запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 у виді тримання під вартою до 05 вересня 2019 року, включно, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня оголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
_____________________ _____________________ ___________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3