Справа № 757/13880/2019 Головуючий 1 інстанція- Батрин О.В.
Проваження № 22-ц/824/9980/2019 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І.
іменем України
05 вересня 2019 року м.Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Савченка С.І.,
суддів Мережко М.В., Верланова С.М.,
за участю секретаря Тютюнник О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 08 квітня 2019 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про зобов'язання вчинити дії,-
Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 08 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про зобов'язання вчинити дії задоволена заява представника позивача адвоката Осмоловського Д.Ю. та забезпечено позов шляхом зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій і пені по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім'я позивача ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із ухвалою, відповідач АТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову в повному обсязі,посилаючись на незаконність і необгрунтованість ухвали, порушення при її постановленні норм процесуального права. Скарга мотивована недоведеністю заявником підстав для вжиття заходів забезпечення позову та доказів щодо загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, або ухилення від його виконання. Окрім того, суд порушив правила співмірності заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, бо обраний судом захід забезпечення дублює вимоги позивача, що свідчить про фактичне вирішення судом спору по суті. Обгрунтовуючи вжиття заходів забезпечення позову, суд посилається на протиправність дій банку, внаслідок порушення ним норм Закону України «Про соціальний і праввий захист віськовослужбовців та їх сімей», що має вирішуватися при розгляді позову по суті, а не при його забезпеченні.
Позивач ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, де вказав, що суд першої інстанції прийняв законну і обгрунтовану ухвалу і правомірно забезпечив позов, а доводи апеляційної скарги АТ КБ «ПриватБанк» є безпідставними і надуманими, не грунтуються на вимогах закону, не спростовують висновків суду.
АТ КБ «ПриватБанк» належним чином повідомлений про час розгляду справи, що
- 2 -
стверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки, до суду не з'явився, причин неявки не повідомив, що відповідно до ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 адвокат Суровцов А.Ю. проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність і обгрунтованість судової ухвали та відсутність підстав для її скасування.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що в провадженні Печерського районного суду м.Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про зобов'язання вчинити дії.
Провадження у вказаній справі відкрите 08 квітня 2019 року.
Позов ОСОБА_1 мотивоваваний тим, що у квітні 2017 року він отримав у ПриватБанку кредит у розмірі 32000 грн., заборгованість за яким на даний час складає 54057,02 грн. і до якої банку включив в тому числі пеню і штрафи. Згідно Указу Президент України «Про часткову мобілізацію» від 14 січня 2015 року він був мобілізований і проходив військову службу у складі в/ч НОМЕР_2 , в/ч НОМЕР_3 , а в даний час проходить військову службу за контрактом від 23 листопада 2018 року у в/ НОМЕР_4 . Згідно п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і праввий захист віськовослужбовців та їх сімей» в період мобілізації, який є особливим періодом, штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом не нараховуються. Вважає неправомірними дії банку по нарахуванню штрафних санкцій, пені і процентів.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що відповідач, вчиняє дії по нарахуванню і автоматичному списанню простроченої кредитної заборгованості з інших карткових рахунків позивача, відкритих в АТ КБ «ПриватБанк», в тому числі із карткового рахунку № НОМЕР_1 , на який позивач отримує заробітну платню від в/ч НОМЕР_4 , де проходить військову службу. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення порушених прав позивача, бо стягнення буде відбуватися постійно, позбавляючи його права користування заробітком.
Задовольняючи заяву представника позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що між сторонами виник спір майнового характеру і невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання судового рішення та може призвести до порушення прав сторін у справі.
Колегія суддів частковопогоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до положень ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову, які може вжити суд, передбачені ч.1 ст.150 ЦПК України, згідно якої позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, в тому числі іншим особам. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (ч.2 ст.150 ЦПК).
Згідно ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
- 3 -
Відповідно до ч.5 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Інститут забезпечення позову є особливим видом судової юрисдикції, яка має свою процесуальну форму, і з цих підстав забезпечення позову розглядається як вимога, яка характеризується своєю універсальністю, охоронною функцією, превентивністю, імперативністю та обов'язковістю.
Поняття забезпечення позову визначається, як встановлені законом тимчасові процесуальні дії примусового характеру у вигляді обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб, що застосовуються судом та гарантують або можуть гарантувати зацікавленій особі виконання ухваленого на її користь судового рішення або ефективний захист її прав.
Метою забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку інших учасників з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, у випадку прийняття його на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, доведеності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду чи утруднення ефективного захисту прав позивача в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Крім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів ст.ст.11, 12, 81 ЦПК України (змагальність сторін та пропорційність у цивільному судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову в частині зупинення стягнення штрафних санкцій і пені по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім'я позивача, суд першої інстанції правильно виходив з того, що між сторонами виник спір щодо
- 4 -
правомірності нарахування банком штрафних санкцій і пені за кредитним договором, а відтак невжиття заходів забезпечення позову в разі його задоволення може істотно ускладнити виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача.
При цьому, зупинення стягнення штрафних санкцій і пені по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім'я позивача для отримання заробітної плати, є співмірним і відповідає заявленим позовним вимогам, є необхідним і достатнім для забезпечення виконання можливого судового рішення.
Враховуючи наведені обставини та вимоги законодавства, суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування такого виду забезпечення позову як зупинення стягнення штрафних санкцій і пені по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім'я позивача.
При цьому таке забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
Водночас колегія суддів не може погодитися із застосуванням судом такого заходу забезпечення позову, як зупинення нарахування штрафних санкцій і пені за кредитним договором.
По-перше, позивач не просив про вжиття такого заходу, що вбачається із позовної заяви та заяви про забезпечення позову, де позивач просить лише про зупинення стягнення. Отже, суд вийшов за межі вимог позивача і порушив принцип змагальності.
По-друге, договрі укладений, діє, не визнаний недійсним, не розірваний, а тоу це прав банку нараховувати штрафні санкції і пеню.
По-друге, відповідно до приписів п.10 ст.150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Забезпечуючи позов шляхом зупинення нарахування штрафних санкцій і пені за кредитним договором, суд не звернув увагиуваги на вказані приписи процесуального закону та вжив захід забезпечення позову, який за змістом є тотожним позовним вимогам, де позивач в тому числі просив зобов'язати відповідача не нараховувати пеню і штрафні санкції та здійснити перерахунок заборгованості.
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З викладених вище підстав ухвала про забезпечення позову в частині зупинення нарахування штрафних санкцій і пені не може бути визнана законною та обґрунтованою, оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому в цій частині підлягає скасуванню.
Колегія суддів не приймає до уваги наведені у скарзі доводи про те, що обгрунтовуючи вжиття заходів забезпечення позову, суд посилається на протиправність дій банку, внаслідок порушення ним норм Закону України «Про соціальний і праввий захист віськовослужбовців та їх сімей», що має вирішуватися при розгляді позову по суті, а не питання його забезпечення. Наведене не відповідає змісту ухвали, де суд не посилається і не вказує про протиправність дій банку чи порушення банком Закону України «Про соціальний і правовий захист віськовослужбовців та їх сімей».
Посилання у скарзі на недоведеність заявником підстав для вжиття заходів забезпечення позову необгрунтовані. Підстави забезпечення позову наявні і вбачаються,
- 5 -
оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся.
Зокрема у випадку імовірного задоволення позову і встановлення судом невірності нарахування банком штрафних санкцій і пені, за весь час розгляду справи банком будуть автомативно списуватися кошти із заробітного карткового рахунку позивача і для їх повернення буде необхіднно звернення з позовом до суду для стягнення, що викличе необхідність цілого ряду дій та призведе до істотного ускладнення поновлення порушених прав позивача.
Доводи апеляційної скарги АТ КБ «ПриватБанк» щодо неспівмірності враховані при скасуванні ухвали в частині зупинення нарахування.
Керуючись ст.ст.259, 374, 376, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» задоволитичастково.
Ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 08 квітня 2019 року в частині вжиття заходу забезпечення позову у вигляді зупинення нарахування штрафних санкцій і пені скасувати.
В решті ухвалу залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді: