05 вересня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 29 липня 2019 року,
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 29.07.2019 задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором прокуратури Київської області ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 189 КК України, та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Ухвалено строк тримання під вартою обраховувати з 27.07.2019, та для утримання під вартою підозрюваний ОСОБА_7 підлягає направленню до ДУ МЮ «Київський слідчий ізолятор».
Визначено строк дії ухвали до 25.09.2019, 11 год. 16 хв. включно.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 , погодженого прокурором прокуратури Київської області ОСОБА_10 ,про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 .
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник зазначав, що ухвала слідчого судді постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом помилково застосовано до підозрюваного найсуворіший запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Зазначені у клопотанні обставини підозри не мають місце та не підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних.
Матеріали клопотання не містять відомостей про причетність до злочину саме ОСОБА_7 , відсутні свідки його протиправної поведінки та потерпілі.
Орган досудового розслідування не зміг довести суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів. Для виконання завдань, які має досягти орган досудового розслідування, необхідним та достатнім у даному кримінальному провадженні буде запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
У матеріалах клопотання відсутні докази, на які посилається слідчий, а саме - протокол допиту свідка ОСОБА_11 та протокол обшуку від 27.07.2019 року, але слідчий суддя в ухвалі вказує про дослідження цих доказів. Також в ухвалі слідчого судді зазначено про дослідження невідомого доказу, який відсутній в матеріалах клопотання слідчого, а саме протокол огляду та вилучення грошових коштів. Протокол впізнання складений з порушенням вимог КПК України, зміст даних наявної у справі копії цього протоколу є незрозумілим.
Крім того, застосовуючи щодо підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя не в повній мірі врахував обставини, визначені ст. 178 КПК України, а саме те, що підозрюваний має позитивну характеристику, постійно проживає у м. Біла Церква разом з батьками та дитиною, раніше не судимий, неофіційно працює тренером у спортивній секції, є учасником АТО, необхідність відвідувати судові засідання Київського окружного адміністративного суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, у провадженні СУ ГУ НП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12019110000000049, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 189 КК України.
Згідно даних протоколу затримання, 27.07.2019 о 11 год. 16 хв. ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
27.07.2019 о 19 год. 24 хв. ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру в участі у злочинній організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 255 КК України, та у вимаганні з погрозами насильства над потерпілими та їх близькими родичами, вчиненого організованою групою, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 4 ст. 189 КК України.
29.07.2019 старший слідчий СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором прокуратури Київської області ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 58 днів у межах строку досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 29.07.2019 задоволено клопотання слідчого, та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Ухвалено строк тримання під вартою обраховувати з 27.07.2019, та для утримання під вартою підозрюваний ОСОБА_7 підлягає направленню до ДУ МЮ «Київський слідчий ізолятор».
Визначено строк дії ухвали до 25.09.2019, 11 год. 16 хв. включно.
Постановляючи ухвалу про задоволення клопотання слідчого, слідчий суддя виходив з того, що у справі наявні докази обґрунтованості підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 189 КК України, та наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 189 КК України.
Крім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, врахувавши тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов вірного висновку про наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При цьому, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя у відповідності до положень ч. 4 ст. 183 КПК України не визначив підозрюваному розмір застави, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину із погрозою застосування насильства.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який на думку колегії суддів в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочину та його наслідками, є обґрунтованим, та підстав для відмови у задоволенні клопотання слідчого про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу колегія суддів не вбачає.
Доводи захисника про необґрунтованість підозри, є безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 189 КК України.
Такий висновок слідчого судді ґрунтується на доданих слідчим до клопотання матеріалах. Останні містять дані, які вказують на можливу причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих кримінальних правопорушень.
Разом з цим, вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення, наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» де зазначено, що обґрунтована підозра - це існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що в матеріалах клопотання відсутні докази, на які посилається слідчий, а саме - протокол допиту свідка ОСОБА_11 та протокол обшуку від 27.07.2019 року, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки сукупність інших наявних у справі доказів свідчить про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри.
Твердження захисника про невідповідність протоколу впізнання, є передчасними, оскільки до завдань суду на даному етапі не віднесено оцінку належності та допустимості зібраних органом досудового розслідування доказів.
Доводи захисника про те, що слідчим суддею не в повній мірі враховано вимоги ст. 178 КПК України, та не оцінено відомості про особу підозрюваного, є безпідставними, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Посилання апелянта на те, що підозрюваний має позитивну характеристику, постійно проживає у м. Біла Церква разом з батьками та дитиною, раніше не судимий, неофіційно працює тренером у спортивній секції, є учасником АТО, та доводи про необхідність ОСОБА_7 відвідувати судові засідання Київського окружного адміністративного суду, не свідчать про зменшення існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та не є достатньою підставою для обрання ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування, та відмови у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого Святошинського районного суду міста Києва від 29 липня 2019 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором прокуратури Київської області ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 255, ч. 4 ст. 189 КК України, та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3