Справа № 364/244/19
Провадження № 1-кс/364/291/19
05.09.2019 року, Володарський районний суд Київської області, у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
заявника ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_4 , про відвід головуючої судді ОСОБА_7 у кримінальному провадженні внесеному 05.02.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110160000029 щодо обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
30.07.2019 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_4 про відвід судді Володарського районного суду Київської області ОСОБА_7 , мотивоване тим, що судом у попередніх засіданнях не задоволено обґрунтоване нею клопотання про визнання доказів недопустимими, що може свідчити про упередженість судді при розгляді кримінального провадження , а в подальшому при постановленні вироку.
В судове засіданні суддя ОСОБА_7 не з'явилась, про час та місце розгляду заяви повідомлена належним чином. Своєю письмовою заявою суддя просила розгляд заяви проводити без її участі, вказуючи, що відсутні будь-які підстави для її відводу, оскільки згідно вимог КПК України, визнання доказів недопустимими вирішується судом під час ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті.
ОСОБА_4 та її захисник в судовому засіданні підтримали клопотання про відвід судді, посилаючись на обставини викладені в ньому та на пункт 4 частини 1 ст. 75 КПК України.
Прокурор заперечував проти заявленого судді ОСОБА_7 відводу, зазначивши, що відсутні будь-які підстави для відводу.
Потерпіла ОСОБА_6 заперечувала щодо задоволення клопотання про відвід судді ОСОБА_7 .
Ознайомившись із заявою про відвід судді, заслухавши пояснення ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , прокурора, потерпілої, суд вважає, що в задоволенні клопотання про відвід судді ОСОБА_7 слід відмовити, виходячи з наступного.
У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Стаття 126 Конституції України гарантує незалежність і недоторканість суддів та забороняє вплив на суд у будь-який спосіб.
Так, відповідно до ст. 75 КПК України встановлені обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.
Перелік підстав для відводу судді, передбачений ст. ст. 75 та 76 КПК України є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до ч. 4 ст. 80 КПК України заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Ч. 5 ст. 80 КПК України вказує, що відвід повинен бути мотивованим.
Із змісту поданого клопотання про відвід судді та із пояснень учасників судового процесу судом встановлено, що відвід заявлено через невизнання недопустимими доказів суддею на стадії підготовчого судового розгляду, тобто не згоди із прийнятим суддею рішенням під час підготовчого судового засідання. Окрім цього суд вважає необхідним зазначити, що суддею Володарського районного суду Київської області ОСОБА_7 у заяві від 06.08.2019 року вказано, що клопотання обвинуваченої про визнання доказів (протоколів допитів) недопустимими долучено до матеріалів як таке, що згідно з частиною першою статті 89 КПК України, підлягає вирішенню судом на стадії судового розгляду кримінального провадження за наслідками дослідження доказів під час їх оцінки та ухвалення судового рішення судом у нарадчій кімнаті, тож зазначені сумніви в неупередженості головуючого судді ОСОБА_7 при розгляді кримінального провадження, на переконання суду, є необґрунтованими та безпідставними.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, наявність безсторонності судді має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року та "Веттштайн проти Швейцарії"). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" від 10 червня 1996 року).
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна, п. 43).
Водночас, незгода з певними процесуальними рішеннями судді в ході розгляду кримінального провадження, в тому числі відмова судді в задоволенні клопотання сторони, не може сприйматись як ухвалення такого рішення в умовах заінтересованості або прихильністю судді до однієї із сторін, чи іншим чином трактуватись як суб'єктивна упередженість судді .
На переконання суду відвід після початку судового розгляду на підставі суб'єктивних чинників, які викликають сумніви в неупередженості та безсторонності судді допускається виключно у разі, якщо стали відомі певні факти поведінки судді чи вчинення ним будь-яких дій за межами судового розгляду і аж ніяк не внаслідок незгоди з мотивами та аргументами судді при прийнятті процесуальних рішень під час кримінального провадження.
Будь-які процесуальні порушення судді та незгода з процесуальними рішеннями, які не підлягають окремому оскарженню, можуть бути включені до апеляційної скарги на остаточне рішення суду за результатами розгляду кримінального провадження.
Окрім того обвинувачена ОСОБА_4 зверталась до суду з аналогічним клопотанням про відвід судді ОСОБА_7 з тих самих підстав.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що посилання на п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, якою визначено обставину що виключають участь судді у кримінальному провадженні, зокрема: за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості - не знайшли свого підтвердження в суді, тож в задоволенні клопотання ОСОБА_4 , про відвід судді ОСОБА_7 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 75, 81, 372 КПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про відвід головуючої судді ОСОБА_7 у кримінальному провадженні внесеному 05.02.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110160000029 щодо обвинувачення ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1