Справа №461/3812/19
05 вересня 2019 року Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого-судді - Городецької Л.М.,
при секретарі - Думичі Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулась в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обгрунтовання заявлених позовних вимог покликається на те, що 03 вересня 1994 року, між нею та ОСОБА_2 був укладений шлюб та видано свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 , яке зареєстроване Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області. Від сумісного проживання у них народились двоє дітей, серед яких є неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні відносини між ними фактично припинились з серпня 2014 року. Спільно не проживають, не пов'язані спільним побутом. Шлюб у них не склався, оскільки вони мають різні погляди на шлюб, сім'ю, обов'язки, не можуть знайти спільної мови. Вважає, що їхній шлюб існує формально, подальше спільне проживання є недоцільним та неможливим.
Позивач подала письмове клопотання про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задоволити. Крім того, просить понесенні судові витрати покласти на неї.
Відповідач у судове засідання не з'явився, оскільки подав заяву, в якій просить суд проводити розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги не заперечує, та просить його задоволити.
Дослідивши матеріали цивільної справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Стаття 24 СК України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Отже, однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу. Зокрема особа має право вільно вирішувати питання щодо укладення шлюбу та його збереження, а також розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин.
З матеріалів справи вбачається, що 03 вересня 1994 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб та видано свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 , яке зареєстроване Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області. (а.с. 4)
Судом встановлено, що від подружнього життя у них народились двоє дітей, серед яких є неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.5)
Статтею 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Однією із основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу, зокрема, особа має право вільно вирішувати питання щодо укладення шлюбу та його збереження, а також розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач та відповідач не мають наміру зберегти шлюб.
Згідно ч. 1 ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.
Відповідно до обставин, викладених у позовній заяві, причиною розірвання шлюбу є відсутність бажання позивача будувати у подальшому сімейні відносини, внаслідок чого припинилось між сторонами почуття взаємної любові, поваги та дружби.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Крім того, згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що не має підстав для подальшого збереження формального шлюбу, у зв'язку з чим доцільно є такий розірвати, а позов задовольнити.
Керуючись ст.ст. 12, 13. 76, 77, 223, 258, 263-265, ЦПК України, ст.112 СК України, суд,-
позов ОСОБА_1 - задоволити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 03 вересня 1994 року, Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, відповідний актовий запис № 1890 - розірвати.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 05 вересня 2019 року.
Суддя Л.М. Городецька