Справа № 301/1904/19
"30" серпня 2019 р.
Іршавський районний суд
Закарпатської області
в складі:
головуючого - судді Золотар М.М.
при секретарі - Фанта А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Іршава справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 1 роти № 2 Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції Негря Олени Василівни про визнання незаконною та скасування постанови, -
21 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся в Іршавський районний суд з адміністративним позовом до поліцейського взводу № 1 роти № 2 Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції Негря Олени Василівни про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Посилається на те, що 08 серпня 2019 року відповідачем ОСОБА_2 винесено постанову серії ДПО18 № 757724 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП у виді штрафу в сумі 510 гривень. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 08.08.2019 року о 16 годині 10 хвилин на ОСОБА_3 Н-9, будучи учасником ДТП керував транспортним засобом з причепом та не маючи посвідчення водія відповідної категорії та не маючи при собі відповідного полісу ОСЦПВ, чим порушив ПДР України.
Позивач вважає дану постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню, з наступних підстав.
Зазначає, що позивач вказаним транспортним засобом з причепом марки АМС, модель 770, загальною масою 310 кг керував та став учасником ДТП, маючи посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії В та С, що вказує на дотримання ним вимог ПДР та умов забезпечення безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом.
Оскаржувана постанова була винесена відповідачем без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи в їх сукупності і в постанові не наведено доказів на підтвердження вини позивача. Просив позов задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав заяву, якою позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, а справу розглянути в його відсутність (а. с. 8).
Відповідач поліцейський ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином (а. с. 18,19), причини неявки суду не повідомила. В порядку ч. 3 ст. 205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача і постановити рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні належними доказами встановлено, що відповідно до оскаржуваної постанови серії ДПО18 № 757724 ОСОБА_1 08.08.2019 року о 16 годині 10 хвилин на автодорозі Н-9, будучи учасником ДТП керував транспортним засобом не маючи посвідчення водія відповідної категорії на керування таким транспортним засобом та не маючи при собі відповідного полісу ОСЦПВ, чим порушив ПДР України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КК України (а. с. 11).
Відповідно до ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Питання права керування транспортним засобом з причепом регулюється Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року № 340.
Згідно п. 2 даного Положення, особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
Пунктом 5 Положення передбачено, що водіям транспортних засобів категорій В, СІ, С, Б1 і Б дозволяється керувати такими засобами також з причепом, дозволена максимальна маса якого перевищує 750 кілограмів.
Як вбачається з матеріалів справи у позивача наявна відповідна категорія С, яка надає право керувати ТЗ з причепом, що підтверджується копією посвідчення водія (а.с. 9-10) висновки відповідача про ніби - то вчинення ОСОБА_1 адміністративного порушення є хибними, що вказує на підстави для скасування оскаржуваної постанови. Крім того, не відповідає дійсності твердження про відсутність відповідного полісу страхування, оскільки, як стверджує позивач та не спростовано відповідачем - такий надавався в ході оформлення ДТП.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, слід встановити, що особа, яка керує транспортним засобом, не має при собі або не предявила для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб.
Відповідальність за вчинення правопорушення за ч.2 ст.126 КУпАП, зокрема передбачена в разі, коли керування транспортним засобом здійснюється особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно із статтею 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та ін.
Відповідно до статей 258, 283 КУпАП уразі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський може виносити постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Водночас частиною 5 ст. 258 КУпАП передбачено, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Загалом, правопорушення (у разі його вчинення) повинно бути належним чином зафіксоване. Відсутність протоколу про адміністративне правопорушення повинна компенсуватись іншими належними та допустимими доказами вчинення правопорушення, оскільки протокол є, зокрема, не лише засобом фіксації вчинення правопорушення, а й доказом дотримання (недотримання) посадовою особою, яка його складає, процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Однак, відповідачем не надано суду жодних доказів стосовно вищенаведених фактів.
Таким чином, відсутність відеозапису або протоколу про адміністративне правопорушення не дає суду можливості встановити дотримання відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановленої КУпАП та Інструкцією № 1395, що передує винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 126 ч.2 КУпАП є недоведеним.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення позивачем адміністративних правопорушень. У постанові про накладення адміністративного стягнення також не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про вину ОСОБА_1 Ні протоколу про адміністративне правопорушення, ні будь-яких інших доказів на підтвердження вини позивача суду не надано.
Посилання позивача на те, що він Правил дорожнього руху України не порушував, нічим не спростовано.
Отже, при винесенні постанови відповідачем не з'ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винний ОСОБА_1 в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності, передбаченій за ч. 2 ст.126 КУпАП, відповідно до ст.77 КАС України ним не доведено правомірність своїх дій та прийнятого рішення, належними доказами не спростовані доводи, викладені у позовній заяві.
За цих обставин, суд вважає, що підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності не має, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення слід скасувати, а провадження в справі закрити.
Керуючись ст. ст. 2, 42, 77, 90, 123, 205, 242-246, 286 КАС України, ст. ст. 247, 251, 280, 288 та 293 КУпАП, суд, -
Позов задовольнити.
Постанову серії ДПО18 № 757724 від 08 серпня 2019 року про накладення на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень визнати незаконною та скасувати, а провадження в справі про адміністративні правопорушення закрити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду. При цьому відповідно до п. п.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Головуючий : М. М. Золотар