Справа № 274/2712/16-к
Провадження №1-кп/0274/80/19
06.09.2019 м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
представника потерпілих ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердичів Житомирської області, громадянина України, одруженого, маючого на вихованні троє неповнолітніх дітей, на момент вчинення злочину працюючого водієм в ПП "Експрес-сервіс", на момент ухвалення вироку безробітного, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,
у вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 122 КК України, -
08 лютого 2016 року близько 23 год. 30 хв. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , кримінальне провадження відносного якого закрите ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 18.04.2019 у зв"язку зі звільненням від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 125 КК України на підставі ст. 49 КК України, разом із ОСОБА_9 прийшли до квартири АДРЕСА_2 , де на той час проживав ОСОБА_10 . В цей час та місці, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 виникла сварка. В ході сварки у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_10 .. Після чого ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , тримаючи в правій руці заздалегідь заготовлену дерев'яну палицю, наніс вказаною палицею один удар ззаду по голові потерпілого, від якого потерпілий ОСОБА_10 впав на підлогу коридору квартири. Після чого, ОСОБА_7 розташувавшись з правої сторони від потерпілого, продовжуючи свої злочинні дії, почав наносити численні удари, з великою силою прикладання по різним частинам тіла, а саме: тулубу, голові.
В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_7 заподіяв потерпілому ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітки, переломів 4-5-6 ребер справа, 5-7 ребра зліва, правобічного пневмотораксу, лівобічного гемопневмотораксу, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійних ран правої щоки та тім'яної ділянки голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
В цей час з кімнати квартири вийшов брат потерпілого - ОСОБА_6 , який втрутився в дану сварку та намагався припинити злочинні дії ОСОБА_7 . Але, ОСОБА_11 , з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс чотири удари дерев'яною палицею, яку продовжував тримати у правій руці, по правій частині голови, один удар по правій брові та один удар по правій нижній частині обличчя ОСОБА_6 , заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку середнього ступеню важкості, множинних забійних ран голови, перелому вилично верхньощелепного комплексу нижньої орбіти справа, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що визвали тривалий розлад здоров'я.
ОСОБА_8 , кримінальне провадження відносного якого закрите ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 18.04.2019 у зв"язку зі звільненням від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 125 КК України на підставі ст. 49 КК України, підтримуючи злочинний умисел ОСОБА_11 , направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , підійшов до останнього та кулаком правої руки наніс чотири удари потерпілому в обличчя, заподіявши потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носу, забійних ран нижньої та верхньої губи, субкон'юктивального крововиливу лівого ока, які відносяться до умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Кримінальна відповідальність за злочини у вчиненні яких визнається винним ОСОБА_7 , передбачена ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 122 КК України.
В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в скоєні злочинів визнав повністю. Цивільний позов ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної, моральної шкоди визнав частково. Матеріальну шкоду визнав повністю, щодо розміру моральної шкоди поклався на розсуд суду. Суду показав, що він, ОСОБА_12 , та ОСОБА_13 приїхали за адресою: АДРЕСА_3 , по дзвінку ОСОБА_14 , доньки його дружини ОСОБА_13 , яка там проживала та повідомила, що потерпілі вже три дні вживають спиртні напої. Він та ОСОБА_8 поїхали щоб підтримати ОСОБА_13 . По приїзду між ОСОБА_13 і ОСОБА_15 був словесний конфлікт. Чорний ОСОБА_16 не впускав ОСОБА_13 в хату, хотів вдарити її, але не попав. Він заступився за дружину, вдарив ОСОБА_16 . Все було в придбанніку, там було темно. Коли ОСОБА_16 почав відмахуватися, то чимось вдарив його по руці. Тоді він зрозумів, що це якась палиця. Ножку від табуретки він вибив з рук ОСОБА_17 і нею ж наніс ОСОБА_16 тілесні ушкодження. Через хвилини три після початку конфлікту вийшов ОСОБА_18 . Він був в нетверезому стані, виражався нецензурною лайкою. З метою захисту він розпочав бійку з ОСОБА_14 та наніс йому тілесні ушкодження, які зазначені в обвинувальному акті. Бійка припинилася після того, як потерпілі попадали. Після цього він, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 пішли геть. ОСОБА_14 він в той вечір бачив, з нею спілкувався. Гроші в рахунок матеріальної шкоди він давав ОСОБА_19 , думав, що він з ОСОБА_20 поділиться. Вважає, що вчинив неправильно. У вчиненому щиро кається.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 суду повідомив, що обвинуваченого ОСОБА_7 знає в обличчя, стосунки ніякі. Суду показав, що 08.02.2016 він був в гостях у свого брата ОСОБА_17 по АДРЕСА_4 , точної адреси не пам"ятає. Десь о 24 год. 00 хв. хтось подзвонив в двері. Відкривати двері пішов ОСОБА_16 . В квартирі крім них, ще була старша дочка ОСОБА_16 , ОСОБА_14 . Коли ОСОБА_16 відкрив двері, то в квартиру увірвалися ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_13 . Вони почали наносити тілесні ушкодження ОСОБА_16 . Почувши шум, він вийшов та бачив, як ножкою від табуретки ОСОБА_7 наносив удари по голові його брату ОСОБА_16 . Йому ОСОБА_7 палицею теж наносив удари по голові та лицевій частині. ОСОБА_8 добивав, коли він вже втрачав свідомість. Коли отямився, то там вже була його менша донька, вона викликала швидку, яка забрала його в травмпункт. Після цих подій обвинувачений перед ним не вибачався та ніяких грошей не давав. Цивільний позов підтримує повністю.
Потерпілий ОСОБА_10 в судове засідання не з"явився. Подав письмову заяву про розгляд кримінального провадження без його участі. Щодо міри покарання, то просив суворо не карати (т. 2 а.п. 145).
За клопотанням прокурора, проти задоволення якого не заперечили інші учасники судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Оцінивши наведені докази з точки зору достатності та взаємозв"язку, суд вважає винуватість обвинуваченого у скоєнні інкримінованих діянь доведеною повністю.
Дії ОСОБА_7 , які виразилися в заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України.
Дії ОСОБА_7 , які виразилися в заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров"я, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України.
При визначенні покарання обвинуваченому, суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними у ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Так, відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 12 КК України, злочин передбачений ч. 1 ст. 122 КК України належить до категорії злочинів середньої тяжкості, злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України відноситься до категорії тяжких.
Обвинувачений ОСОБА_7 раніше несудимий, одружений, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, по місцю проживання характеризується з посередньої сторони, за попереднім місцем роботи позитивно, на обліку в лікаря нарколога, психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі.
Покарання обвинуваченому за сукупністю скоєних злочинів, суд визначає в порядку ч. 1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Однак, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше несудимий, одружений, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, його позитивні характеристики, те, що вину він визнав, розкаявся, та приймаючи до уваги позицію учасників щодо призначення міри покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 75 КК України, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, що буде необхідним й достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_6 щодо стягнення матеріальної шкоди з обвинуваченого, визнані обвинуваченим у повному обсязі, у зв'язку з чим підлягають задоволенню. Водночас суд задовольняє позовні вимоги потерпілого ОСОБА_6 щодо стягнення з обвинуваченого моральної шкоди в розмірі 10000 грн.. Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує, що така шкода заподіяна злочинними діями обвинуваченого, враховує характер та обсяг душевних страждань потерпілого, який пережив фізичний біль, змушений витрачати зусилля на відновлення попереднього стану здоров'я. При цьому суд також виходить із засад розумності та справедливості, враховуючи майновий стан обвинуваченого, який на даний час безробітний, має на утриманні троє неповнолітніх дітей.
Процесуальні витрати відсутні.
Питання про долю речових підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.
Документів, які б свідчили про накладення арешту на майно обвинуваченого або інших осіб до суду не подано.
Враховуючи призначене покарання, відсутність клопотання про застосування запобіжного заходу, підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 369-371, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_7 визнати винуватим у пред"явленому обвинуваченні у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання:
за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п"ять) років;
за ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
Покарання за сукупністю злочинів визначити ОСОБА_7 в порядку ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, а саме у виді позбавлення волі на строк 5 (п"ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням протягом 2 (двох) років іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_7 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_7 не обирати.
Цивільний позов ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 14516 грн. матеріальної шкоди, 10000 грн. моральної шкоди.
Речові докази після набрання вироком законної сили: дерев"яну палицю, яка зберігається в камері зберігання речових доказів Бердичівського відділу поліції ГУ НП в Житомирській області, знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1