Баранівський районний суд Житомирської області
Справа № 681/641/19
Провадження № 2/273/380/19
05 вересня 2019 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Михалюка О. П. секретаря судових засідань Миронюк Л.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк " до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -
АТ КБ “Приватбанк” звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 , просив постановити рішення про стягнення із відповідача на його користь заборгованості по кредитному договору без номера від 11.03.2011 року , всього в сумі 123652 грн. 28 коп. та понесених судових витрат по справі по сплаті судового збору в сумі 1921 грн. 00 коп.
Обгрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що ОСОБА_2 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву №б/н від 11.03.2011 року та отримала кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку, складає між нею і банком договір , що підтверджується підписом у заяві
Позивач умови кредитного договору виконав в повному обсязі, а у порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала.
Станом на 28.02.2019 року заборгованість становить всього 211298 грн. 54 коп., в тому числі 1749,64 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 203068,00 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 6480,90 грн. - заборгованість за пенею та комісією .
Однак, позивач просить стягнути з відповідача частину суми заборгованість , що становить 123652,28 грн., яка складається з наступного : 1749,64 грн. - заборгованість за кредитом, 121902,64 - заборгованість за відсотками за період з 11.03.2011 року по 30.07.2018 року.
Судом встановлено, що відповідачка змінила прізвище із ОСОБА_3 на ОСОБА_4 , що підтверджується повідомленням Баранівської міської ради Житомирської області від 05.06.2019 року № 02-12/660 ( а.с. 95)
31 липня 2019 року відповідач ОСОБА_5 направила до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги АТ "ПриватБанк» про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором в сумі 123652,28 грн, у тому числі за тілом кредиту 1749,64 грн., за відсотками - 121902,64 грн. просить залишити без задоволення у зв'язку зі спливом строку позовної давності. В разі її неявки до суду справу розглянути без неї ( а.с. 111) .
29 серпня 2019 року від АТ КБ "ПРИВАТБАНК" надійшла відповідь на відзив, з доказом її надсилання для відповідача. Позивач вважає , що строк позовної давності позивачем при зверненні до суду дотримано, так як він визначений сторонами тривалістю 50 років . Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже строк перевипущеної картки до останнього дня 11.2014 року, а позивач звернувся до суду з позовом до відповідача 16.04.2019 року - до спливу строку позовної давності. Представник позивача вважає заперечення відповідача безпідставними, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
У судове засідання представник позивача не з'явився, за змістом клопотання, що міститься у позовній заяві, у разі неявки просив суд розглядати справу без присутності представника (а.с.6).
Відповідачка ОСОБА_5 до суду не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належно, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки. Заперечення щодо позову обгрунтувала у відзиві на позов, в разі її неявки до суду просила справу розглянути без неї (а.с.111).
Враховуючи те, що розгляд справи відбувається за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до норми ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи із наступного .
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву №б/н від 11.03.2011 року та отримала кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Позивач умови кредитного договору виконав в повному обсязі, а у порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала.
Станом на 28.02.2019 року заборгованість становить всього 211298 грн. 54 коп., в тому числі 1749,64 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 203068,00 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 6480,90 грн. - заборгованість за пенею та комісією .
У відзиві на позов ОСОБА_5 не визнала позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на сплив строку позовної давності ( а.с. 111) .
Вирішуючи вказаний позов, суд виходить із наступного.
Так, згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина перша статті 530 ЦК України).
Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом частини третьої статті 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки(стаття 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу частини третьої статті 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.
Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_5 у період березня 2011 року - липня 2013 року виконувала умови кредитного договору, а в подальшому припинила оплату чергових платежів.
Строк погашення карткового кредиту в повному обсязі - це останній день місяця , до якого дійсна картка . Перебіг трирічної позовної давності розпочинається з наступного дня після закінчення строку дії картки . Така правова позиція викладена Верховним Судом України у справі № 6-14 цс.14 . Строк дії картки відповідача ОСОБА_6 встановлено до листопада 2014 року, про що зазначено позивачем у відповіді на відзив.
Останній платіж відповідачем за договором здійснено 03 липня 2013 року , з позовними вимогами банк звернувся до суду 16.04.2019 року , тобто із пропуском строку звернення до суду, який обраховується з наступного дня після закінчення строку дії картки .
Тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити із-за пропуску позивачем строку позовної давності.
Позивач посилається на п. 1.1.7.31 Умов і правил надання банківських послуг від 06.03.2010 року № СП -2010-256( а.с. 12-26), де передбачено строк позовної давності за кредитним договором щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки ( пені та штрафі) - 50 років і що відповідач погодилась на такі умови .
Суд при вирішенні заявлених вимог не враховує зазначений позивачем строк позовної давності в 50 років із наступних підстав.
Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (частина перша статті 259 ЦК України).
Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Виходячи з правового аналізу вказаних норм Умови і правила надання банківських послуг від 06.03.2010 року , п. 1.1.7.3 яких установлено позовну давність тривалістю в 50 років, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Умови не містять підпису позичальника; не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів позичальник, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови містили збільшений строк позовної давності в момент підписання заяви позичальника, або в подальшому такі Умови, зокрема щодо збільшення строку позовної давності, не змінювались. Будь-які підписи позичальника на даних Умовах і правилах відсутні.
Крім того, у заяві позичальника домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає. ( аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 року, справа № 6-16 цс 15) .
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 17,81,83,89, 141, 247, 258-259, 263 -268 ЦПК України, на підставі ст. ст. 207, 253, 254, 256, 257, 258, 259 , 261, 264, 266, 267, 530, 610 , 1046- 1050, 1054, 1055 ЦК України суд
У задоволенні позовних вимог акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору без номера від 11.03.2011 року , всього в сумі 123652 грн. 28 коп. та понесених судових витрат по справі по сплаті судового збору в сумі 1921 грн., відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи , якому рішення суду не було вручено у день його проголошення , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного повного рішення суду .
Суддя О.П. Михалюк