Справа № 172/181/19
Провадження № 1-кп/191/96/19
06 вересня 2019 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
потерпілого - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове кримінальне провадження №12019040420000046 від 08.02.2019 відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селище ЧаплинеВасильківського районуДніпропетровськоїобласті, громадянинаУкраїни, не одруженого, непрацюючого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-
05 лютого 2019 приблизно о 00-05 годин ОСОБА_5 , знаходячись біля території садиби, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виявив металеву рельсу, котра частково була розміщена в ґрунті. В цей момент у ОСОБА_5 виник злочинний намір, направлений на протиправне вилучення чужого майна та звернення його на свою користь, а саме металевої рельси, що належить ОСОБА_4 . 05 лютого 2019 о 00-10 годин ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне вилучення чужого майна і звернення його на свою користь, шляхом вільного доступу, діючи умисно, розуміючи незаконність і протиправність своїх дій, але не бажаючи відмовлятися від своїх злочинних намірів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає і вони залишаться ніким не поміченими, безперешкодно наблизився до садиби, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , де за допомогою сили рук та пилки по металу, котру мав при собі, викрав металеву рельсувагою 237 кілограм, що належить ОСОБА_4 , завантажив її на візок та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальний збиток на суму 1248 гривень 99 копійок.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та надав пояснення, згідно з якими 05 лютого 2019 о 00-05 годин він пішов до садиби, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , де за допомогою раніше підготовленого лобзику по металу спилив металеву рельсу, а потім на візку перевіз її до себе додому та розпилив навпіл за допомогою болгарки. Потім разом з братом ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повезли розпиляну рельсу на автомобілі з причепом у с.Чаплине, де здали її на пункт прийому металу. За рельсу вони отримали гроші в сумі 830 грн, по 150 грн. з яких він віддав брату ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . У скоєному щиросердечно розкаюється.
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у фактично скоєномуповністю підтверджується дослідженими у ході судового розгляду наступних доказів:
-показами потерпілого ОСОБА_4 , який пояснив суду, що він має садибу, яка розташована в АДРЕСА_2 . 05 лютого 2019 року він приїхав до садиби та виявив відсутність однієї рельси, яка була забетонована в землю та слугувала огорожею садиби;
-даними протоколу огляду місця події від 07 лютого 2019 року, згідно з яким на території садиби, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , виявлена відсутність однієї з п'яти рельс, які забетоновані в землю. Вказана рельса відокремлена шляхом підпилу;
-даними протоколу огляду металевої рельси від 07 лютого 2019 року, згідно з яким предметом огляду є дві частини металевої рельси загальною вагою 237 кг;
-висновком експерта № 43/12.1/82 від 14 лютого 2019 року, згідно з яким ринкова вартість чорного металобрухту вагою 237 кг на момент вчинення кримінального правопорушення могла складати 1248,99 грн.
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Враховуючи викладене вище, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження, в тому числі ті, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю. Суд кваліфікує умисні злочинні дії ОСОБА_5 за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Призначаючи покарання обвинуваченому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд, керуючись вимогами ст.65 КК України, враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчинення кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості, особу винного, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, у вчиненому розкаюється.
У якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, суд приймає щире каяття.
Обставин, щообтяжуютьпокаранняобвинуваченого, згіднозі ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, також враховуючи, що при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд вважає за необхідне для виправлення обвинуваченого призначити йому покарання в умовах без ізоляції від суспільства в межах інкримінованого йому діяння із застосуванням ст.75 КК України.
Потерпілим ОСОБА_4 заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого завданих матеріальних збитків в розмірі 1248,99 грн. та моральної шкоди в розмірі 10000 грн.
Суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування завданих матеріальних збитків підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки вони повністю підтверджується висновком експерта, а також визнаються обвинуваченим.
В частині відшкодування моральної шкоди позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
У відповідності до ст.1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її заподіяла, при наявності її вини.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до п.5 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до п.9 постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд визначає, виходячи з характеру та об'єму заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань.
Моральна шкода обґрунтовується потерпілим фізичним болем та стражданнями, яких він зазнав, у зв'язку з ушкодженням його здоров'я, а також душевними та фізичними стражданнями.
Виходячи із засад розумності та справедливості, у зв'язку з протиправною поведінкою обвинуваченого, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди і вважає можливим та достатнім стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_9 в порядку відшкодування заподіяної моральної шкоди 3000,00 грн.
Питання речових доказів у справі суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи в сумі 572 грн. 00 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави.( а.с.28).
Відповідно до положень ч.ч.3,5, п.7 ч.9 ст.100 КПК України документи, які надані суду, з матеріалами кримінального провадження зберігаються в суді.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.31, 368, 370, 371, 373-376 КПК України суд -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_5 обов'язки, передбачені п.1,2 ч.1, п.2 ч.2 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питаньпробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_4 завдані матеріальні збитки в розмірі 1248 (одна тисяча двісті сорок вісім) грн. 99 коп. та моральну шкоду в розмірі 3000 (три тиясчі) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_1 , на користь держави в особі УК у Шевченківському районі м.Дніпрр /Шев.р/ 24060300, р/р: 31111115004004, МФО: 899998, код ЄДРПОУ: 37989274, процесуальні витрати за судову товарознавчу експертизу №43/12.1/82 від 14 лютого 2019 року в розмірі 572 (п'ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп.
Речові докази -дві частини металевої рельси загальною вагою 237 кг, що знаходяться під розпискою у ОСОБА_4 - залишити у власності потерпілого ОСОБА_4 .
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1