243/11109/19
Провадження № 1-кс/243/2897/2019
03 вересня 2019 року м. Слов'янськ
Слідчий суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
заявника ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні за допомогою звуко - та відеозаписувальних технічних засобів в залі суду №17 м. Слов'янська скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора в порядку п.7,10 ч.1 ст. 303 КПК України, -
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернулася ОСОБА_3 зі скаргою в порядку п.7,10 ч.1 ст. 303 КПК України. Свої вимоги обґрунтувавши тим, що постановою прокурора Слов'янської місцевої прокуратури ОСОБА_5 від 19.08.2019 року у задоволенні її клопотання від 14.08.2019 року про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 12018050510002340 від 03.11.2018 року за ч.ч.1,2 ст. 259 КК України та про скасування повідомлення про підозру по вказаному кримінальному провадженню - було відмовлено.
Вважає вказану постанову прокурора необґрунтованою, не мотивованою та такою що не відповідає вимогам КПК України і підлягає скасуванню.
У зв'язку з вищевказаним заявник просить слідчого суддю скасувати постанову прокурора Слов'янської місцевої прокуратури ОСОБА_5 від 19.08.2019 року про відмову в задоволенні її клопотання від 14.08.2019 року; скасувати повідомлення про підозру від 03.01.2019 року; зобов'язати прокурора долучити до матеріалів кримінального провадження матеріали вказані у п.1 її клопотання від 14.08.2019 року; зобов'язати прокурора провести слідчі (розшукові ) дії, а саме: - допитати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , провести одночасні допити, а також провести інші слідчі дії в яких
виникне потреба; зобов'язати прокурора вирішити питання щодо об'єднання кримінальних проваджень, зазначених у п. 4 її клопотання від 14.08.2019 року та спрямувати їх за підслідністю.
Заявник ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги та доводи своєї скарги, просила слідчого суддю скаргу задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні просив задовольнити скаргу ОСОБА_3 .
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 .
Вислухавши думку та пояснення сторін, вивчивши надані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду скарги по суті, слідчий суддя встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Сторонами під час судового засідання не заперечувався той факт, що 01.04.2019 року було закінчено досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12018050510002340 від 03.11.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.1,2 ст. 259 КК України, а 03.04.2019 року обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.ч. 1,2 ст. 259 КК України було спрямовано до Слов'янського міськарйонного суду.
Після чого 03.05.2019 року ухвалою Слов'янського міськрайонного суду обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.ч. 1,2 ст. 259 КК України було повернуто прокурору з тих підстав, що захисник ОСОБА_4 не реалізував в повній мірі своє право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а прокурором не були виконані вимоги ст.293 КПК України, згідно з положеннями якої одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов?язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику. Таким чином, прокурором також були не дотримані приписи п.3 ч.4 ст.291 КПК України, згідно з яким до обвинувального акту додається розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування. (а.с. 33-34)
10.05.2019 року ОСОБА_3 подала до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області апеляційну скаргу на ухвалу Слов'янського міськрайонного суду від 03.05.2019 року, якою було повернуто прокурору обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.ч. 1,2 ст. 259 КК України.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 13 серпня 2019 року апеляційне провадження було закрито у зв'язку з відмовою обвинуваченої ОСОБА_3 від своєї скарги.
Після чого матеріали кримінального провадження були повернуті прокурору для усунення виявлених та вказаних в ухвалі Слов'янського міськрайонного суду від 03.05.2019 року - недоліків.
З приводу заявлених вимог ОСОБА_3 слідчий суддя зазначає наступне.
Так згідно зі ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Відповідно до ст. 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Так повернення обвинувального акту прокурору означає продовження досудового слідства.
Разом з тим слідчий суддя звертає увагу, що підставами повернення обвинувального акту прокурору, відповідно до змісту ухвали Слов'янського міськрайонного суду від 03.05.2019 року є те, що захисник підозрюваної ОСОБА_3 , адвокат ОСОБА_4 не реалізував в повній мірі своє право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а прокурором не були виконані вимоги ст.293 КПК України та не дотримані приписи п.3 ч.4 ст.291 КПК України.
Жодних невідповідностей щодо викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та щодо формулювання обвинувачення в ухвалі Слов'янського міськарйонного суду від 03.05.2019 року не зазначено.
Таким чином на теперішній час в кримінальному провадженні № 12018050510002340 від 03.11.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.1,2 ст. 259 КК України, фактично відбувається стадія відкриття матеріалів кримінального провадження.
Так згідно ч.1 ст. 290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Прокурор Слов'янської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , після повернення обвинувального акту за ухвалою суду від 03.05.2019 року не знайшла підстав для продовження строків досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12018050510002340 від 03.11.2018 року за ч.ч.1,2 ст. 259 КК України та не знайшла підстав вважати зібрані під час досудового розслідування докази не достатніми для складання обвинувального акта про що і зазначила у своїй постанові від 19.08.2019 року, тим самим відмовивши заявниці ОСОБА_3 в задоволенні її
клопотання. (а.с. 13).
Слідчий суддя зазначає, що відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Таким чином прокурор під час досудового розслідування та при отриманні якогось окремого доказу по справі піддає його ретельній перевірці та оцінці в контексті чинного кримінального законодавства.
Крім того слід вказати, що згідно ч.1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
У зв'язку з вищевказаним слідчий суддя позбавлений об'єктивної можливості втрутитись у внутрішнє переконання та процесуальне сприймання прокурором встановлених фактичних обставин в рамках даного кримінального провадження, в контексті оцінки доказів та аналізу повідомлених заявницею ОСОБА_3 певних відомостей, як підстави для продовження строків досудового слідства, проведення слідчих (розшукових) дій, об'єднання кримінальних проваджень та визначення підслідності кримінального провадження.
Відповідно до ч.8 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною третьою статті 333 цього Кодексу. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими.
У зв'язку з чим вимоги ОСОБА_3 в частині скасування постанови прокурора Слов'янської місцевої прокуратури ОСОБА_5 від 19.08.2019 року про відмову в задоволенні її клопотання від 14.08.2019 року; зобов'язання прокурора долучити до матеріалів кримінального провадження матеріали вказані у п.1 її клопотання від 14.08.2019 року; зобов'язання прокурора провести слідчі (розшукові ) дії, а саме: - допитати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , провести одночасні допити, а також провести інші слідчі дії в яких виникне потреба; зобов'язання прокурора вирішити питання щодо об'єднання кримінальних проваджень, зазначених у п. 4 її клопотання від 14.08.2019 року та спрямувати їх за підслідністю не підлягають задоволенню.
Вирішуючи скаргу ОСОБА_3 в частині скасування повідомлення про підозру, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про
підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Інститут повідомлення про підозру під час досудового розслідування у кримінальному провадженні регламентовано главою 22 КПК України, яка регулює правові підстави та порядок повідомлення конкретної особи про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, підстави для його зміни, а також вимоги до змісту та реквізитів повідомлення про підозру як процесуального документу.
Відповідно до ч.1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:
1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;
3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості:
1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;
2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;
3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;
4) зміст підозри;
5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
7) права підозрюваного;
8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Відповідно до ст.278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного
реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до статті 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Як вбачається з матеріалів справи, наданих учасниками судового розгляду - 03.01.2019 року, з наступним повідомленням про зміну раніше повідомленої підозри від 04.01.2019 року та від 26.02.2019 року, ОСОБА_3 було пред'явлено підозру у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.ч.1,2 ст. 259 КК України. (а.с. 58, 63-64)
Доводи заявника ОСОБА_3 щодо порушення порядку пред'явлення підозри та відсутності підстав та обґрунтувань для пред'явлення підозри, слідчий суддя вважає необґрунтованими, оскільки повідомлення про підозру вручено у порядку, передбаченому ст. 135 КПК України, факт отримання повідомлення про підозру заявницею не оспорюється.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст. 259 КК України було вручено з дотриманням вимог ст.ст. 135, 278 КПК України, зміст повідомлення про підозру відповідає вимогам ст.277 КПК України.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При вирішенні питання про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_3 підозри, слідчий суддя виходить з тих міркувань, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
За визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".
Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого судового розгляду.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що "факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування".
У розумінні чисельних рішеннь Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Оцінюючи в сукупності обставини кримінального провадження та враховуючи наявність досліджених у судовому засіданні доказів, які містяться у матеріалах кримінального провадження № 12018050510002340 від 03.11.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.1,2 ст. 259 КК України, слідчий суддя вважає, що в контексті вимог кримінального процесуального закону та її розуміння Європейським судом з прав людини висунута ОСОБА_3 підозра є обґрунтованою.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку, що повідомлення про підозру ОСОБА_3 пред'явлене та оформлене у відповідності до вимог чинного КПК України, а тому немає підстав для її скасування, у зв'язку із чим у задоволенні скарги в цій частині слід також відмовити.
Проаналізувавши у своїй сукупності всі встановлені обставини та надавши їм належну оцінку, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга ОСОБА_3 є необґрунтованою в повному обсязі та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволення скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого в порядку п.7,10 ч.1 ст. 303 КПК України - відмовити в повному обсязі.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду в частині відмови скасування повідомлення про підозру протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
В іншій частині ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1