Справа №266/5182/19
Провадження№ 2-з/266/7/19
06.09.2019 року м. Маріуполь
Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Курбанової Н.М.,
при секретарі Макогон С.Б.,
за участю заявника ОСОБА_1
представника заявника ОСОБА_2
представника ТОВ «Телерадіокомпанія «ТВ-7» - Пефті О.К.
розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів ,-
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви, в якій просив витребувати: у оператора мобільного зв'язку ТОВ «Лайфселл» деталізацію вхідних, вихідних дзвінків, СМС - повідомлень з прив'язкою до базових станцій оператора мобільного зв'язку за телефонним номером НОМЕР_1 в період часу з 20.12.2018 року по 13.01.2019 року та можливість його вилучення в паперовому і електронному вигляді; у оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» деталізацію вхідних, вихідних дзвінків, СМС - повідомлень з прив'язкою до базових станцій оператора мобільного зв'язку за телефонним номером НОМЕР_2 в період часу з 20.12.2018 року по 13.01.2019 року та можливість його вилучення в паперовому і електронному вигляді; у оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» деталізацію вхідних, вихідних дзвінків, СМС - повідомлень з прив'язкою до базових станцій оператора мобільного зв'язку за телефонним номером НОМЕР_3 в період часу з 20.12.2018 року по 13.01.2019 року та можливість його вилучення в паперовому і електронному вигляді; інформацію про вхідні і вихідні дзвінки з'єднання по мобільному терміналу з міжнародним ідентифікатором мобільного обладнання 1) ІМЕЙ: НОМЕР_4 , 2) ІМЕЙ: НОМЕР_5 , з визначенням сім-карток та прив'язкою до базових станцій, які знаходяться у компанії мобільного зв'язку оператору мобільного зв'язку ТОВ «Лайфселл», за період часу з 20.12.2018 року по 13.01.2019 року, та можливість його вилучення в паперовому і електронному вигляді; інформацію про вхідні і вихідні дзвінки з'єднання по мобільному терміналу з міжнародним ідентифікатором мобільного обладнання 1) ІМЕЙ: НОМЕР_6 ; 2) ІМЕЙ: НОМЕР_7, з визначенням сім-карток та прив'язкою до базових станцій, які знаходяться у компанії мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна», за період часу з 20.12.2018 року по 13.01.2019 року, та можливість його вилучення в паперовому і електронному вигляді; інформацію про вхідні і вихідні дзвінки з'єднання по мобільному терміналу з міжнародним ідентифікатором мобільного обладнання 1) ІМЕЙ: НОМЕР_6 ; 2) ІМЕЙ: НОМЕР_8 , з визначенням сім-карток та прив'язкою до базових станцій, які знаходяться у компанії мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» за період часу з 20.12.2018 року по 13.01.2019 року, та можливість його вилучення в паперовому і електронному вигляді.
В обгрунтування заяви посилався на те, що на даний час він має намір подати позов до ОСОБА_3 та до ТОВ «Телерадіокомпанія «ТВ-7» про захист своєї честі та гідності, оскільки в мережі «Інтернет» було розповсюджено відеоролик від 25.01.2019р., зі змісту якого вбачається, що в новинах ТОВ «Телерадіокомпанія «ТВ-7» одним з журналістів телеканалу було взято інтерв'ю у громадянина ОСОБА_3 під час якого останній розповів, на його думку неправдиві відомості про застосування з його боку побиття ОСОБА_3 . В ході досудового розслідування ДБР у м. Краматорську за кримінальним провадженням, внесене до ЄРДР за № 62019050000000039 від 16.01.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, в ході досудового слідства з пояснень ОСОБА_3 встановлено, що в момент його побиття, при ньому знаходився його мобільний телефон «Самсунг S-8», 1) ІМЕЙ: НОМЕР_9 ; 2) ІМЕЙ: НОМЕР_10, в якому була вставлена сім-картка оператора ПрАТ «ВФ Україна» №
НОМЕР_3 та сім-картка оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 . Для спростування викладеної ОСОБА_3 інформації під час інтерв'ю останнього, йому необхідно отримати докази щодо того, що ОСОБА_3 в дійсності не знаходився в місті Маріуполі, а тому він і не звертався до правоохоронних органів безпосередньо після повернення додому з приміщення Лівобережного відділенні поліції Центрального відділу ГУНП в Донецькій області, де йому начебто були заподіяні тілесні ушкодження, та інших шляхом отримати вказану інформацію не можливо, у зв'язку з чим він вимушений звернутися до суду і просить забезпечити докази до подання позовної заяви, шляхом витребування вказаної інформації у операторів мобільного зв'язку.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав доводи заяви та зазначив, що ОСОБА_3 обвинувачує його у скоєні злочину без відповідного вироку суду, на теперішній час матеріали кримінального провадження відносно нього передано до суду, його вина ще не встановлена, але обвинувачення в ефірі на телебаченні ОСОБА_3 ганеблять його честь та гідність, як поліцейського та учасника бойових дій. Витребування вказаних доказів доведе його невинність по кримінальному провадженю, а надані операторами мобільного зв,язку деталізації дзвінків ОСОБА_3 докажуть, де він знаходився 11-12.01.2018 року, з ким спілквувався по телефону. Крім того зазначив, що в рамках кримінального провадження він звертався до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до деталізації дзвінків ОСОБА_3
Представник заявника ОСОБА_2, який діє на підставі угоди про надання правової допомоги, в судовому засіданні доводи заяви підтримав з підстав, викладених у заяві, просиввитребувати зазначену інформацію у операторів мобільного зв'язку та додав, що відомості щодо номерів телефонів, ІМЕЙ цих телефонів, які належать ОСОБА_3 , вони отримали з матеріалів кримінального провадження, які були відкриті їм в порядку ст. 290 КПК України.
Особа, щодо якої необхідно вжити заходи забезпечення доказів, ОСОБА_3 до суду надав заяву, якою у задоволенні заяви про забезпечення доказів просив відмовити, оскільки вказана інформація містить персональні дані і охороняється Законом України «Про захист персональних даних».
Представники операторів телекомунікації ПрАТ «ВФ Україна», ПрАТ «Київстар», ТОВ «Лайфселл»,у володінні яких знаходяться вищевказані документи, судові виклики із зазначенням дня та часу розгляду заяви отримали, однак у судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомили.
Представник ТОВ «Телерадіокомпанія «ТВ-7» Пефті О .К. вирішення питання щодо витребування доказів залишив на розсуд суду.
Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, додані до заяви, суд вважає, що у задоволенні заяви належить відмовити.
За змістом ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, підставою для забезпечення позову є заява учасника справи. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно частини 1 статті 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. При цьому, способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом (частина 2 статті 116 ЦПК України).
У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду (стаття 159 ЦПК), рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму ВСУ від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 10 Закону України «Про захист персональних даних» використання персональних даних передбачає будь-які дії володільця щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб'єктам відносин, пов'язаних із персональними даними, що здійснюються за згодою суб'єкта персональних даних чи відповідно до закону.
Використання персональних даних володільцем здійснюється у разі створення ним умов для захисту цих даних. Володільцю забороняється розголошувати відомості стосовно суб'єктів персональних даних, доступ до персональних даних яких надається іншим суб'єктам відносин, пов'язаних з такими даними.
Використання персональних даних працівниками суб'єктів відносин, пов'язаних з персональними даними, повинно здійснюватися лише відповідно до їхніх професійних чи службових або трудових обов'язків.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних» поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних.
Поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
За змістом частини 1 статті 270 Цивільного кодексу України, відповідно до Конституції України фізична особа має право в тому числі на таємницю телефонних розмов.
В обґрунтування заявлених вимог заявник надав суду: відповідь на адвокатський запит ТОВ « Телерадіокомпанії «ТВ-7», згідно з якою інтерв'ю ОСОБА_3 вийшло в ефір у програмі новин 25.01.2019р.; копія протоколу допиту потерпілого ОСОБА_3 від 17.01.2019р. та копія протоколу огляду предметів від 28.01.2019р. у кримінальному провадженні за № 62019050000000039 від 16.01.2019 року, відеозапис інтрев,ю ОСОБА_3 кореспонденту ТОВ « Телерадіокомпанії «ТВ-7».
На думку суду, заявник не довів, що зазначені у клопотання докази можуть бути втрачені до подачі позовної заяви, крім того втручання в особисте , приватне життя осіб, які потенційно не можуть бути учасниками майбутнього судового провадження, є суттєвим порушенням їх конституційних прав.
Крім того заявник, обґрунтовуючи своє клопотання про забезпечення доказів зазначив, що дані відомості йому необхідні для доведеності своєї невинуватості у кримінальному провадженні та з клопотанням аналогічного змісту він звертався до слідчого судді, але йому було відмовлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.116, 149 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Курбанова Н. М.