Справа № 187/1104/19
2/0187/354/19
"04" вересня 2019 р. смт Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючої судді Іщенко І.М., при секретарі судового засідання Клисак Н.Г., розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
12.07.2019 року до суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до
ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 03.03.1979 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстровано Єлизаветівською сільською радою Петриківського району Дніпропетровської області, актовий запис № 01.
Позивач звертає увагу на те, що подружнє життя із чоловіком складає 40 років, але після смерті їхнього сина, в сім'ї розпочалися постійні сварки та повне непорозуміння один до одного, шлюбні відносини фактично припинилися з 2017 року, спільного сімейного життя не ведуть, а тому позивачка просить суд розірвати шлюб між ними та залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
У підготовче судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, надала заяву, в якій позовні вимоги підтримала, строку на примирення просила не надавати, після розірвання шлюбу бажає залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_3 » та просила розглядати справу у її відсутності (а.с. 18).
Відповідач ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій позов визнав, не заперечував проти його задоволення, просив справу розглядати без його участі (а.с. 19-20).
Відповідно до ч. 4 ст. 200 та ст. 206 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити рішення в підготовчому судовому засіданні.
Оглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
При розгляді справи судом були встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини:
Згідно з копією свідоцтва про укладення шлюбу, актовий запис № 01 від 03.03.1979 року зареєстрований Єлизаветівською сільською радою Петриківського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 уклав шлюб із ОСОБА_4 (а.с. 9).
Фактичні шлюбні відносини між подружжям припинені із 2017 року, проживають окремо, що ними не заперечувалось.
Згідно зі ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивачка ОСОБА_1 виявила бажання залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_3 » (а.с. 18).
Приймаючи до уваги, що розірвання шлюбу є дійсною волею ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , фактичні шлюбні відносини між ними припинені із 2017 року, разом не проживають, на день розгляду справи примирення між ними не відбулося, суд вважає, що шлюб між ними необхідно розірвати.
Судові витрати, відповідно до заяви ОСОБА_1 (а.с. 4), залишити за позивачкою.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 105, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 141, 263, 265 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 03.03.1979 року Єлизаветівською сільською радою Петриківського району Дніпропетровської області, актовий запис № 01 - розірвати.
Прізвище ОСОБА_1 залишити шлюбне - « ОСОБА_3 ».
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: І. М. Іщенко