Провадження номер № 2/0186/317/19
Справа № 186/921/19
06 вересня 2019 року м.Першотравенськ
Першотравенський міський суд Дніпропетровської області
в складі: головуючої - судді Янжули С. А.
при секретарі - Лиман Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Першотравенську в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про збільшення встановленого розміру відшкодування шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я,
10 червня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про збільшення встановленого розміру відшкодування шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я.
26 червня 2019 року подав суду уточнену позовну заяву.
В обґрунтування уточненого позову зазначає, що рішенням Першотравенського міського суду від 20 листопада 2012 року справа № 0430/1568/2012, зміненого рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2013 року, встановлено, що внаслідок ДТП, яка мала місце 21 травня 1994 року з вини водія ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які керували автомобілями, що належать відповідачу, його було травмовано і на підставі висновку МСЕК від 19 квітня 2007 року встановлено 50% стійкої втрати працездатності безстроково, на його користь стягнуто з ДК "Укргазвидобування" АК "Нафтогаз України" бурове Управління "Укрбургаз" недоплачені щомісячні суми втраченого заробітку за період з 01 жовтня 2007 року по 01 жовтня 2012 року в розмірі 28 136,82 гривні, а з 01 жовтня 2012 року щомісячно по 2 795,00 гривень безстроково чи до зміни обставин.
У зв'язку з реорганізацією боржника ухвалою Першотравенського міського суду від 16 серпня 2013 року було замінено боржника у виконавчому провадженні на ПАТ "Укргазвидобування", з травня 2018 року діє як АТ "Укргазвидобування".
Оскільки зазначеним рішенням суду враховано збільшення мінімальної заробітної плати з 01 жовтня 2012 року, то, враховуючи її подальше збільшення, навів розрахунок належного на його користь перерахунку втраченого заробітку, починаючи з грудня 2012 року по 31 травня 2019 року та вважає, що всього розмір недоплати за вказаний період становить 197 100,00 гривень.
Просить стягнути з відповідача на його користь недоплачені щомісячні суми втраченого заробітку за період з 01 грудня 2012 року по 01 червня 2019 року в сумі 197 100,00 гривень, а починаючи з 01 червня 2019 року стягувати по 10 432,50 гривень щомісячно, безстроково чи до зміни обставин.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовільнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, однак, 31 липня 2019 року направив суду відзив на позовну заяву, який прийнято судом та в якому зазначено, що АТ "Укргазвидобування" в особі філії БУ "Укрбургаз" АТ "Укргазвидобування" не погоджується з вимогами позивача, оскільки він не надав до позовної заяви доказів, що підтверджують відсоток втрати працездатності, який суттєво впливає на розрахунок суми розміру втраченого ним внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, який позивач мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, станом на час подання заяви. Просить відмовити позивачу в задоволенні позову.
Враховуючи вимоги ст.247 ЦПК України та ст.6 Конвенції "Про захист прав людини та основних свобод", ратифікованої Законом України 17 липня 1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести без фіксування судового засідання технічними засобами.
Вивчивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2012 року в цивільній справі №0430/1568/2012 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про збільшення розміру відшкодування шкоди та вирішено:
- стягнути з Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” на користь ОСОБА_1 недоплачені щомісячні суми втраченого заробітку за період з 01 жовтня 2007 року до 01 жовтня 2012 року в розмірі 76 289,29 гривень, а, починаючи з 01 жовтня 2012 року, щомісячно по 4 023,01 гривні, безстроково чи зміни обставин;
- стягнути з Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії“ Нафтогаз України” на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у справі в сумі 7 000,00 гривень;
- стягнути з Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” судовий збір на користь держави в розмірі 1 054,87 гривень.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2013 року апеляційну скаргу ДК "Укргазвидобування" було задоволено частково; змінено рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2012 року в частині стягнення з Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” Бурове Управління "Укрбургаз" на користь ОСОБА_1 недоплачені щомісячні суми втраченого заробітку за період з 01 жовтня 2007 року до 01 жовтня 2012 року з суми 76 289,29 гривень до 28 136,82 гривень, а з 01 жовтня 2012 року щомісячно з 4 023,01 гривні до 2 795,00 гривень безстроково чи до зміни обставин.
Вказаними рішеннями судів встановлено, що на підставі висновку СМЕ від 19 квітня 2007 року позивачу встановлено 50% стійкої втрати професійної працездатності безстроково.
Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, тому посилання відповідача у відзиві на позовну заяву про ненадання позивачем доказу, що підтверджує відсоток втрати ним працездатності, є необґрунтованими.
Частиною 1 ст. 1195 ЦК України визначено, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Статтею 1208 ЦК України передбачено, що за заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає індексації на підставі рішення суду. За заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.
Таким чином, під час вирішення цього спору суду належить встановити, у зв'язку з чим потерпілий просить змінити розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, а саме: чи у зв'язку зі збільшенням вартості життя, чи у зв'язку із збільшенням розміру мінімальної заробітної плати, і у разі з'явлення такої вимоги на підставі ч.2 ст.1208 ЦК, підлягає з'ясуванню як потерпілому вперше було визначено розмір відшкодування: відповідно до середньої заробітної плати за займаною на час завдання шкоди посадою, за домовленістю чи відповідно до мінімальної заробітної плати. Залежно від встановлених обставин суд повинен зробити висновок щодо наявності підстав для збільшення розміру відшкодування шкоди.
Як вбачається з вищевказаних судових рішень, розмір щомісячного відшкодування, присуджений з відповідача на користь позивача, пов'язаний та обчислювався, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на час судового розгляду справи.
Розглядаючи позовні вимоги позивача в частині збільшення розміру відшкодування втраченого заробітку відповідно до збільшення мінімальної плати в Україні, починаючи з 01 грудня 2012 року, оскільки на момент постановлення рішення суду від 20 листопада 2012 року судом було враховано мінімальну заробітну плату з 01 липня 2012 року, 1 102,00 гривень, суд надає розрахунок належного збільшення розміру відшкодування втраченого заробітку позивачу та розміру недоплати йому відповідачем втраченого заробітку:
Враховуючи, що з 01 грудня 2012 року по 31 грудня 2012 року мінімальна заробітна плата встановлена в розмірі 1 134,00 гривні, п'ятикратний розмір складає 5 670,00 гривень, а 50%, таким чином, складає 2 835,00 гривень, і різниця між отриманою позивачем сумою в 2 795,00 гривень, дорівнює 40,00 гривень.
З 01 січня 2013 року по 30 листопада 2013 року мінімальна заробітна плата складала 1 147 гривень і на користь позивача сума виплати мала складати щомісячно в розмірі 2 867,50 гривень, а тому недоплата за вказаний період становить 797,50 гривень (11 міс. х 2 867,50 - 30 745 гривень отриманих).
З 01 грудня 2013 року по 31 серпня 2015 року мінімальна заробітна плата складала 1 218 гривень і на користь позивача сума виплати мала складати щомісячно в розмірі 3 045,00 гривень, а тому недоплата за вказаний період становить 5 250,00 гривень.
З 01 вересня 2015 року по 30 квітня 2016 року мінімальна заробітна плата складала 1 378 гривень і на користь позивача сума виплати мала складати щомісячно в розмірі 3 445,00 гривень, а тому недоплата за вказаний період становить 5 200,00 гривень.
З 01 травня 2016 року по 30 листопада 2016 року мінімальна заробітна плата складала 1 450 гривень і на користь позивача сума виплати мала складати щомісячно в розмірі 3 625,00 гривень, а тому недоплата за вказаний період становить 5 810,00 гривень.
З 01 грудня 2016 року по 31 грудня 2016 року мінімальна заробітна плата складала 1 600 гривень і на користь позивача сума виплати мала складати 4 000,00 гривень, а тому недоплата за вказаний період становить 1 205,00 гривень.
З 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року мінімальна заробітна плата складала 3 200,00 гривень і на користь позивача сума виплати мала складати щомісячно в розмірі 8 000,00 гривень а тому недоплата за вказаний період становить 62 460,00 гривень.
З 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року мінімальна заробітна плата складала 3 723 гривні і на користь позивача сума виплати мала складати щомісячно в розмірі 9 307,50, а тому недоплата за вказаний період становить 78 150,00 гривень.
З 01 січня 2019 року по 31 травня 2019 року мінімальна заробітна плата складала 4 173 гривень і на користь позивача сума виплати мала складати щомісячно в розмірі 10 432,50, а тому недоплата за вказаний період становить 38 187,50 гривень.
Всього заборгованість за період з 01 грудня 2012 року по 01 червня 2019 року складає 197 100,00 гривень, і вказана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.
Крім того, з 01 червня 2019 року мінімальна зарплата становить 4 173,00 гривні, а тому, враховуючи, що позивач просить визначити йому щомісячні виплати з 01 червня 2019 року з урахуванням ступеню втрати ним працездатності 50%, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача щомісячно в рахунок відшкодування втраченого заробітку з 01 червня 2019 року по 10 432,50 гривні, безстроково або до зміни обставин.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до п.п.2,6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, із змінами та доповненнями, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи, та позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Тому, у відповідність до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1 971,00 гривні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 258, 263, 264-265 ЦПК України, ст.ст.1208 ЦК України, - суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про збільшення встановленого розміру відшкодування шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я - задовільнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь ОСОБА_1 недоплачені щомісячні суми втраченого заробітку за період з 01 грудня 2012 року по 01 червня 2019 року в розмірі 197 100 (ста дев'яноста семи тисяч ста) гривень 00 копійок, а починаючи з 01 червня 2019 року щомісячно по 10 432 (десять тисяч чотириста тридцять дві) гривні 50 копійок, безстроково чи до зміни обставин.
Стягнути з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" судовий збір на користь держави в розмірі 1 971 (однієї тисячі дев'ятиста сімдесяти однієї) гривні 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області.
Суддя: С.А.Янжула.