Справа № 186/895/19
Номер провадження № 2/0186/306/19
06 вересня 2019 року м.Першотравенськ
Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої - судді Янжули С. А.
при секретарі - Лиман Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Першотравенську Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
04 червня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою.
В обґрунтування позову зазначає, що 21 грудня 2018 року він уклав з ОСОБА_2 письмовий договір позики, відповідно до якого, передав відповідачу грошові кошти в сумі 1 680,00 гривень, в строк до 01 лютого 2019 року. Відповідач зобов'язався повернути отримані кошти в строк до 01 лютого 2019 року, а в разі несвоєчасного їх повернення, сплатити позивачу 1% від отриманої суми в 1 680 гривень, за кожен день прострочки.
На підтвердження укладання вищезазначеного договору, ОСОБА_2 була написана розписка від 21 грудня 2018 року про отримання позики у розмірі 1 680,00 гривень.
В порушення укладеного договору позики відповідач не виконав узятих на себе зобов'язань, своєчасно борг не повернув.
Такі обставини змусили його звернутись до суду з позовною заявою.
Просить суд стягнути з відповідача на його користь 1 680,00 гривень - суму боргу, 2 016,00 гривень - процентів за користування грошима, а всього: 3 696,00 гривень. Також, стягнути з відповідача на його користь судовий збір по справі.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовільнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи в його відсутність не надавав, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до вимог ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Враховуючи неявку в судове засідання належним чином повідомленого відповідача, відсутності заяви відповідача про розгляд справи в його відсутність, неповідомлення відповідача про причини неявки до суду, відсутність відзиву відповідача на позов та згоду представника позивача на ухвалення заочного рішення у справі, суд вважає за можливе розглядати цивільну справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення по даній справі в порядку ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
Враховуючи вимоги ст.247 ЦПК України та ст.6 Конвенції "Про захист прав людини та основних свобод", ратифікованої Законом України 17 липня 1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести без фіксування судового засідання технічними засобами.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що між сторонами 21 грудня 2018 року був укладений договір позики, згідно якого, ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1680,00 гривень, а останній зобов'язався повернути борг в строк до 01 лютого 2019 року, та у разі несвоєчасного повернення грошей, сплатити по 1% за кожен день прострочення зобов'язання від суми боргу.
Докази про сплату ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 будь-яких коштів по вищезазначеному договору позики на час постановлення рішення в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).
Частиною 1 ст.1049 ЦК України передбачено, що за договором позики позичальник зобов'язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
З матеріалів справи вбачається, що строк повернення позики згідно розписки від 21 грудня 2018 року визначений, а саме: до 01 лютого 2019 року включно.
Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником у борг із зобов'язанням її повернення та дати отримання коштів (Правова позиція ВСУ у справі №6-1967цс15).
Судом встановлено, що розписка від 21 грудня 2018 року містить умови про отримання грошових коштів у борг, дату отримання коштів та зобов'язання їх повернути.
Отже, зазначена розписка є належним доказом, що підтверджує боргові зобов'язання, а правовідносини, які виникли між сторонами, є правовідносинами, що виникли з договору позики.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Після закінчення строків повернення сум боргу, тобто після 01 лютого 2019 року, відповідач борг не повернув, чим порушив умови договору. Таким чином, вимоги позивача в даній частині позовних вимог є обґрунтованими.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу за договором позики від 21 грудня 2018 року в розмірі 1 680,00 гривень.
В частині позовних вимог про стягнення нарахованих позивачем процентів за прострочення зобов'язання, суд приходить до наступного.
Відповідач зобов'язався у разі неповернення боргу 1 680,00 гривень в строк до 01 лютого 2019 року, сплатити на користь позивача за кожен день прострочення зобов'язання 1% від суми боргу.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Крім того, відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до п. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 07 вересня 2016 року (справа№6-1412цс16).
Сума боргу становить 1 680,00 гривень. Кількість днів прострочення за період з 01 лютого по 20 травня 2019 року становить - 109 днів х 1% від 1 680,00 гривень (16,80 гривень) = 1 831,20 гривень ( а не 2 016,00 як зазначає позивач в позові), тому ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в якості процентів за користування грошима, що передбачено умовами договору позики.
В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, оскільки позивачем при проведенні розрахунку допущено арифметичну помилку.
На підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог за подання до суду позовної вимоги майнового характеру фізичною особою. Оскільки позовні вимоги позивача задоволено, ним при пред'явленні позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 768,40 гривень, то вказана сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись 12, 13, 258, 263, 264-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 524, 533, 610, 629, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 21 грудня 2018 року в розмірі 3 511 (три тисячі п'ятсот одинадцять) гривень 20 копійок, з яких: 1 680,00 гривень - сума боргу; 1 831,20 гривень - сума процентів за порушення зобов'язання за період з 01 лютого по 20 травня 2019 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя: С.А.Янжула.