03 вересня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваної ОСОБА_7
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 20 липня 2019 року,
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 20.07.2019 року задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП України в м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_9 , та обраноОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15.09.2019 до 15 год. 25 хв., з визначенням застави у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 19 210 грн.
Ухвалено, що в разі внесення суми застави підозрюваний підлягає звільненню з під-варти негайно, та в такому випадку на нього покладаються обов'язки строком на 60 днів, а саме: по першому виклику з'являтись до слідчого, прокурора, суду, повідомляти цих осіб про зміну свого місця проживання.
Покладено контроль за виконанням ухвали на процесуального керівника по даному провадженню - прокурора Київської місцевої прокуратури № 9.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про обрання ОСОБА_7 запобіжного у виді тримання під вартою.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник зазначав, що в діях ОСОБА_7 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, оскільки відкрите викрадення у юридичної особи майна на суму 34 грн. 90 коп. не може вважатися кримінальним правопорушенням, у зв'язку з явною малозначністю.
Стороною обвинувачення не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК, не зможе запобігти ризикам можливої неналежної поведінки ОСОБА_7 .
В доданих до клопотання матеріалах відсутні дані, які вказують на наявність виняткових обставин, що обґрунтовують необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення прокурора ОСОБА_5 , яка заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просила ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів судового провадження, у провадженні слідчого відділу Солом'янського управління поліції ГУ НП України в м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12019100090007181, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.
19.07.2019 ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру від 19.07.2019, складене слідчим СВ Солом'янського управління поліції ГУ НП України в м. Києві ОСОБА_8 , та погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_10 , згідно даних якої, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), з правовою кваліфікацією таких дій за 1 ст. 186 КК України.
27.07.2019 слідчий СВ Солом'янського управління поліції ГУ НП України в м. Києві ОСОБА_8 звернулася до слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_11 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 20.07.2019 року задоволено клопотання слідчого, та обраноОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15.09.2019 до 15 год. 25 хв., з визначенням застави у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 19 210 грн.
Постановляючи ухвалу про задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з того, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення середньої тяжкості, та врахував наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 може вчинити нове кримінальне правопорушення, переховуватися від органу досудового розслідування.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.
Крім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, врахувавши тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 та суворість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватості, дані про особу підозрюваного, який раніше судимий, слідчий суддя дійшов вірного висновку про наявність у кримінальному провадженні ризиків переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду, можливості вчиняти інші злочини чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При цьому, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч. 4, 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, взявши до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного, дійшов висновку про визначення застави у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 19 210 грн.
З таким висновком погоджується і колегія суддів, та вважає, що вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 . Підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави, який на думку колегії суддів в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочину та його наслідками, є обґрунтованим, та підстав для обрання ОСОБА_7 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного із позбавленням волі, колегія суддів не вбачає.
Посилання захисника у апеляційній скарзі на відсутність у діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, не спростовує правильність висновків слідчого судді, оскільки встановлення у діях особи складу кримінального правопорушення відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
На даному етапі провадження, слідчий суддя у відповідності до вимог процесуального закону обґрунтовано обмежився виключно питанням визначення причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення та дійшов висновку про вірогідність та достатність доказів його причетності для застосування обмежувальних заходів.
Колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні слідчим та прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням застави, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
Інші доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного висновків слідчого судді не скасовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволенн, а ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 20 липня 2019 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП України в м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_9 , та обрано ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15.09.2019 до 15 год. 25 хв. з визначення застави у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 19 210 грн., - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3