03 вересня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
підозрюваної ОСОБА_8
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 31 липня 2019 року,
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 31.07.2019 задоволено клопотання слідчого СВ Вишгородського відділу поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Вишгородського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_10 , та застосовано до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 діб, тобто до 26.09.2019 включно.
Визначено строк дії ухвали до 26.09.2019 включно.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник зазначав, що слідчим та прокурором не доведено існування ризику, що ОСОБА_8 , перебуваючи на волі, може переховуватися від слідства або суду, оскільки підозрювана після вчинення кримінального правопорушення мала можливість переховуватися від слідства, але цього не зробила.
Усвідомлюючи свої дії, ОСОБА_8 викликала працівників поліції, швидку допомогу та в подальшому співпрацювала зі слідством.
Слідчим не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_8 може впливати на свідків. При цьому, жоден із зазначених слідчим свідків не був присутнім при вчиненні кримінального правопорушення.
Відсутні докази і на підтвердження того, що ОСОБА_8 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрювана раніше не притягувалася до адміністративної та кримінальної відповідальності.
Слідчим не долучено до матеріалів кримінального провадження відомостей про притягнення потерпілого ОСОБА_11 до адміністративної відповідальності за насильство щодо своєї дружини ОСОБА_8 , а також те, що ОСОБА_11 професійно володів бойовими мистецтвами та раніше викладав їх у школі.
Також, слідчий суддя не допустив до участі у кримінальному провадженні приватних адвокатів, хоча державний захисник ОСОБА_12 повідомив суддю, що син ОСОБА_8 уклав договір про надання юридичних послуг в кримінальному провадженні № 12019110150000633 від 29.07.2019, та адвокати повідомили слідчого, що вони виїхали на судове засідання. Проте не дочекавшись захисників, з якими укладено договір, слідчий суддя призначене на 14:00 год. судове засідання розпочав о 13:45, та лише дозволив захисникам бути присутніми у судовому засіданні як вільним слухачам, що свідчить про істотні порушення кримінального процесуального законодавства та порушення права на захист підозрюваної ОСОБА_8 .
Прокурором та слідчим не доведено неможливість застосування до підозрюваної більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під варто.
Постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя не обґрунтував причини, з яких не визначив розмір застави підозрюваній.
Крім того, слідчим суддею не враховано обґрунтованість підозри, не оцінено докази, що покладені в основу підозри, та не взято до уваги те, що слідством неправильно кваліфіковано дії підозрюваної за ч. 1 ст. 115 КК України, замість ст. 118 КК України.
ОСОБА_8 не заперечує фактичні обставини справи, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима та до адміністративної відповідальності не притягувалась, самостійно повідомила поліцію про нанесене ножове поранення та викликала швидку допомогу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваної ОСОБА_8 , її захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора ОСОБА_14 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, у провадженні СВ Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області перебуває кримінальне провадження №12019110150000633, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Згідно даних протоколу затримання, 29.07.2019 о 18 год. 30 хв. ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
30.07.2019 о 16 год. 40 хв. ОСОБА_8 вручено повідомлення про підозру в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 115 КК України.
31.07.2019 слідчий СВ Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором Вишгородського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_10 , звернулася до слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області з клопотанням від 30.07.2019 про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб.
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 31.07.2019 задоволено клопотання слідчого, та застосовано до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 діб, тобто до 26.09.2019 включно.
Постановляючи ухвалу про задоволення клопотання слідчого, слідчий суддя виходив з того, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки інкриміноване їй кримінальне правопорушення є особливо тяжким, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, впливати на свідків у кримінальному провадженні, переховувати або знищувати докази своєї причетності до вчинення кримінального правопорушення, тощо.
Крім того, слідчим суддею враховано дані про особу підозрюваної в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що їй загрожує у разі визнання її винуватою, вік та стан її здоров'я, відсутність міцних соціальних зв'язків, майновий стан.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи відносно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Крім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, врахувавши тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , характер та обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваної, слідчий суддя дійшов вірного висновку про наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні, переховувати або знищувати докази своєї причетності до вчинення кримінального правопорушення.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_8 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При цьому, застосувавши до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя у відповідності до положень ч. 4 ст. 183 КПК України не визначив підозрюваній розмір застави.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваної, які вказують на можливість останньої вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який на думку колегії суддів в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваної, тяжкістю злочину та його наслідками, є обґрунтованим, та підстав для застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту колегія суддів не вбачає.
Доводи захисника про те, що органом досудового розслідування у клопотанні не доведено, а слідчим суддею не встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та не оцінено відомості про особу підозрюваної, є безпідставними, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_8 не заперечує фактичні обставини справи, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима та до адміністративної відповідальності не притягувалась, самостійно повідомила поліцію про нанесене ножове поранення та викликала швидку допомогу, не свідчать про зменшення існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та не є достатньою підставою для обрання ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу.
Твердження захисника про необґрунтованість підозри пред'явленої ОСОБА_8 , не відповідають дійсності, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Такий висновок слідчого судді ґрунтується на доданих слідчим до клопотання матеріалах. Останні містять дані, які вказують на можливу причетність підозрюваної до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Разом з цим, вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення, наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» де зазначено, що обґрунтована підозра - це існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої їй підозри.
Доводи апелянта щодо помилкової кваліфікації дій ОСОБА_8 не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки до завдань суду на даному етапі не віднесено оцінку повноти зібраних органом досудового розслідування доказів.
Доводи апеляційної скарги в частині невизначення слідчим суддею розміру застави, не відповідають дійсності, оскільки слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою не визначив розмір застави в даному кримінальному провадженні.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що слідчим не долучено до матеріалів кримінального провадження відомостей про притягнення потерпілого ОСОБА_11 до адміністративної відповідальності за насильство щодо своєї дружини ОСОБА_8 , а також те, що ОСОБА_11 професійно володів бойовими мистецтвами та раніше викладав їх у школі, не впливають на правильність висновків слідчого судді про необхідність обрання підозрюваній запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Також, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення посилання захисника на відмову у задоволенні клопотання про допит сина ОСОБА_8 , оскільки допит свідків є правом слідчого судді, а не його обов'язком.
Доводи захисника про порушення права на захист ретельно перевірялися колегією суддів під час апеляційного розгляду, але не знайшли свого підтвердження.
Як убачається із журналу судового засідання від 31.07.2019 ( а.с. 51-53), судове засідання проведено за участю захисника ОСОБА_12 .
При цьому, в судовому засіданні ОСОБА_8 , яка згідно положень ст.ст. 42, 54 КПК України наділена правом заявляти клопотання, а також відмовитися від захисника, відповідних клопотань у судовому засіданні про відмову від захисника ОСОБА_12 або залучення інших захисників не заявляла.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування, та відмови у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 31 липня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Вишгородського відділу поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Вишгородського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_10 , та застосовано до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 діб, тобто до 26 вересня 2019 включно, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3