02 вересня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участі прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 30 липня 2019 року, у кримінальному провадженні №12019110000000049 від 30.01.2019-
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком до 24 вересня 2019 року включно, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч. 4 ст.189 КК України.
Згідно ухвали слідчого судді, розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд врахував дані про особу підозрюваного, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , обґрунтованість ризиків, які зазначені у клопотанні органу досудового розслідування та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову якою відмовити в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 .
Вважає ухвалу незаконною, необґрунтованою, оскільки висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам справи. Посилається апелянт на необґрунтовану підозруза ч.5 ст.27, ч. 4 ст.189 КК України, так як вона не підтверджена доказами, які б доводили причетність ОСОБА_8 до вчинення зазначених кримінальних правопорушень
При цьому апелянт зазначає, що слідчий суддя не взяв до уваги дані, що характеризують особу ОСОБА_8 , зокрема те, що останній є особою молодого віку, має постійне місце проживання та роботи, має позитивну репутацію, одружений, має на утриманні малолітню дитину та вказує, що сама лише тяжкість інкримінованого обвинувачення не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою і не має пріоритетної сили перед позитивними даними про особу підозрюваного. Апелянт вважає, що органом досудового розслідування не доведено існування ризиків та того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів, в провадженні Прокуратури Київської області перебуває кримінальне провадження № 12019110000000049 від 30.01.2019 року за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч. 4 ст.189 КК України.
27 липня2019 року о 14 год. 15 хв. ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч. 4 ст.189 КК України. В межах зазначеного кримінального провадження орган досудового розслідування звернувся до районного суду з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Слідчий суддя районного суду задовольнив дане клопотання та застосував до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя, всупереч твердженням захисника, правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч. 4 ст.189 КК України.
Такий висновокслідчого судді ґрунтується на доданих слідчим до клопотання матеріалах. Останні містять дані, які вказують на можливу причетність підозрюваного до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Зокрема, підозра щодо причетності ОСОБА_8 до вчинених кримінальних правопорушень ґрунтується на протоколах допиту потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; протоколом обшуку від 27.07.2019 року; протоколами впізнання особи по фотознімках; протоколами вручення грошових коштів; інших протоколах слідчих дій і документах, зібраних під час досудового розслідування.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих кримінальних правопорушень.
Разом з цим, вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення, наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» де зазначено, що обґрунтована підозра - це існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, у клопотанні органу досудового розслідування та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри. Отже, слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_8 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи захисника про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри є непереконливими.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на підвищену суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, а також з огляду на конкретні обставини кримінального провадження. Зокрема наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, всупереч твердженням захисника, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити речові докази, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може впливати на свідків, експертів, спеціалістів та інших співучасників у кримінальному провадженні.
Таким чином, доводи захисника про відсутність у провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КК України, є непереконливими.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні клопотання суддя також врахував тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винним у вчиненні даних кримінальних правопорушень, наслідки кримінальних правопорушень, дані про особу підозрюваного та дійшов висновку про відсутність підстав, які б переконували суд, що менш суворі запобіжні заходи здатні запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Крім того колегія суддів зважує і на ту обставину, що обравши щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд правильно прийняв рішення, не визначивши підозрюваному розмір застави в порядку, передбаченому ст. 183 КПК України з огляду на тяжкість злочинів інкримінованих підозрюваному ОСОБА_8 та те, що вказані злочини пов'язані із застосуванням насильства.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 30 липня 2019 року, задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком до 24 вересня 2019 року включно, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч. 4 ст.189 КК України - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвала Київського апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/4678/2019 Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_12
Доповідач: ОСОБА_1