ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
03 вересня 2019 року м. Київ№ 640/9478/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа: Міністерство освіти і науки України про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
за участю:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Штокман А.І.;
від третьої особи - Брюховецька М.С.
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:
- визнати незаконною та протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо нездійснення реалізації положення абзацу третього частини другої статті 61 Закону України "Про освіту" в порядку, передбаченому пунктом 6 розділу ХІІ Закону України "Про освіту", щодо забезпечення щорічного збільшення посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії до чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб пропорційно розміру збільшення доходів Державного бюджету України порівняно з попереднім роком;
- зобов'язати Кабінет Міністрів України здійснити збільшення посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії на 2018 та 2019 роки в порядку, передбаченому пунктом 6 розділу ХІІ Закону України "Про освіту", шляхом збільшення до чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії пропорційно розміру збільшення доходів Державного бюджету України на 2018 та 2019 роки порівняно з доходами Державного бюджету України на 2017 та 2018 роки відповідно;
- зобов'язати Кабінет Міністрів України встановити найменший посадовий оклад науково-педагогічного працівника на 2018 та 2019 роки в розмірі, передбаченому абзацом третім частиною другою статті 61 Закону України "Про освіту" відповідно до підпункту 1 пункту 6 розділу ХІІ.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/9478/19, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального підготовчого провадження та призначено підготовче судове засідання на 20.08.2019.
У призначені підготовчі судові засідання на 20.08.2019 та 03.09.2019 позивач не прибув, явку повноважного представника не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду позивач повідомлений належним чином.
Представники відповідача та третьої особи у підготовчому судовому засіданні 03.09.2019 просили суд залишити позов без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача.
На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 03.09.2019 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Вислухавши думку представників відповідачів, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Так, ухвала суду від 05.06.2019 про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі № 640/9478/19 та призначення до судового розгляду на 20.08.2019 та судова повістка були направлені за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві для листування, а саме: 79008, м. Львів, вул. Пекарська, 30, офіс 2, проте повернулися на адресу суду із зазначенням: "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення", "адресат відсутній".
Повістка про призначене на 03.09.2019 судове засіданні була направлена за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві для листування, а саме: 79008, м. Львів, вул. Пекарська, 30, офіс 2, проте повернулася на адресу суду із зазначенням: "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення", "адресат відсутній".
Частиною одинадцятою статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач був належним чином повідомлений про призначені судові засідання на 20.08.2019 та 03.09.2019.
Крім того, суд звертає увагу, що Єдиний державний реєстр судових рішень забезпечує відкритий безоплатний та цілодобовий доступ на офіційному веб-порталі судової влади України (http://reyestr.court.gov.ua) до внесених до такого реєстру судових рішень.
Так, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала суду від 05.06.2019, у відповідності до положень Закону України "Про доступ до судових рішень", оприлюднена 07.06.2019.
При цьому суд звертає увагу, що 27.06.2019 на адресу суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, до якої додано три копії адміністративного позову з уточненими позовними вимогами.
Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною сьомою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.
З огляду на наведене та не поданням доказів направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи, суд приходить до висновку про повернення заяви про уточнення позовних вимог позивачу.
При цьому суд звертає увагу, що зазначена вище заява про уточнення позовних вимог надійшла до суду засобами поштового зв'язку і на конверті, в якому вона була надіслана до суду, зазначена адреса Швеця Д.Ю. - 79008, м. Львів, вул. Пекарська, 30, офіс 2, тобто адреса, за якою і надсилалися повістки.
Наведене додатково свідчить про невручення судових повісток про призначені судові засідання на 20.08.2019 та 03.09.2019 з незалежних від суду причини та відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що така повістка вручена належним чином.
Позивачем не надано будь-яких доказів поважності причин неприбуття у судові засідання, будь-яких повідомлень про причини неприбуття, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позивач двічі не з'явився у судові засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
У розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У рішенні від 26.04.2007 у справі «Олександр Шевченко проти України» Європейський суд з прав людини висловив позицію про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Вищезазначені положення у сукупності зобов'язують заявника до активної ролі в судовому розгляді справи для забезпечення найкоротшого строку вирішення спору та усунення обставин, що призводять до затягування адміністративного процесу.
Таким чином, не повідомлення суду з боку позивача про причини неявки в судові засідання свідчать про незацікавленість позивача у її своєчасному розгляді.
Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Згідно п. 4. ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
У даному випадку позивач двічі підряд не з'явився у судові засідання, при цьому - без подання доказів поважності неприбуття, без повідомлення про наявність поважних причин неприбуття у судові засідання, тобто, без поважних причин, та оскільки заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав, сукупність наведених обставин є підставою для застосування наслідків, передбачених вищенаведеними приписами ч. 5 ст. 205, п. 4. ч. 1 ст. 240 КАС України, а саме - залишення позову без розгляду.
При цьому, враховуючи склад осіб, які беруть участь у справі, предмет та підстави позову, наявність значного обсягу обставин, які підлягають встановленню у справі під час підготовчого судового засідання та для призначення розгляду даної справи колегією суддів, суд приходить до висновку, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи.
Згідно ч. 2 ст. 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про залишення позовної заяви без розгляду.
Відтак, виходячи з наведених вище норм законодавства, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись ст. 183, ч. 5 ст. 205, п. 4 ч. 1 ст. 240, ст. ст. 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
Залишити позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа: Міністерство освіти і науки України про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - без розгляду.
Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 240 КАС України ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена. Згідно ч. 1 ст. 295 та ч. 1 ст. 297 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII.
Суддя В.П. Катющенко
Повний текст ухвали складено та підписано 06.09.2019.