ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
05 вересня 2019 року № 826/12844/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., за участі секретаря судового засідання Огнивого Д.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити ОСОБА_1 з 17.05.2018 перерахунок та виплату пенсії за віком з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
Позовні вимоги мотивовано тим, дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо розрахунку ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014, 2015 та 2016 є неправомірними. Так, позивачем наголошено на тому, що до звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком від 17.05.2018, позивачу пенсія відповідно до закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не призначалась. З огляду на що, застосування до спірних правовідносин пункту 43 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправним, оскільки, позивачу до 17.05.2018 пенсія на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не призначалась. Тому, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина друга статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої тимчасово, з 01.01.2018 до 31.12.2018, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.08.2018 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №826/12844/18 та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд у задоволенні позову відмовити, оскільки, розмір пенсії ОСОБА_1 обрахований у відповідності до вимог чинного законодавства. Так, в зв'язку з набранням чинності 11.10.2017 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» від 03.10.2017 №2147-VIII, відповідно до пункту 43 Перехідні положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ромір пенсії за віком ОСОБА_1 було обраховано із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016, з огляду на те, що він раніше отримував пенсію. Відповідачем наголошено на тому, що пенсія за вислугу років є пенсією, і після її призначення відбувається не призначення іншого виду пенсії, а перехід на інший вид пенсії. Так, у випадку ОСОБА_1 було здійснено перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, оскільки по досягненню пенсійного віку у нього виникло право на отримання пенсії за віком.
Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві. До 17.05.2018 позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Матеріали справи свідчать, що 17.05.2018 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, позивачу з 17.05.2018 було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом з тим, ОСОБА_1 16.06.2018 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про застосування для його пенсії показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за два календарні роки (за 2016 та 2017 роки), що передують року звернення за призначенням пенсії.
Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві листом від 04.07.2018 №32837/02/3-2902 повідомило позивача, що для обчислення його пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за два календарні роки (за 2016 та 2017 роки), що передують року звернення за призначенням пенсії немає підстав та розмір пенсії обчислено згідно документів, наявних в матеріалах пенсійної справи, відповідно до норм чинного законодавства. Оскільки, ОСОБА_1 перебував на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З огляду на зазначене, згідно заяви ОСОБА_1 , його було переведено на пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону.
Позивач вважаючи такий обрахунок пенсії безпідставним та таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки для обрахунку пенсії підлягає застосуванню частина друга статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», звернувся до суду з даним позовом.
Вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
Аналогічна норма закріплена приписами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Так, відповідно до частин першої та другої статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Таким чином, позивач має право на отримання двох видів пенсій за різними законами - у зв'язку із вислугою років, відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач набув право на отримання пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки досяг пенсійного віку, та має достатній страховий стаж, перебуває на обліку у відповідача.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
Відповідно до частини третьої статті 45 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
При цьому, слід зазначити, що переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» проводиться в межах одного закону, а у цьому законі передбачені лише три види пенсії - за віком, по інвалідності, по втраті годувальника. У таких випадках і застосовується правова норма частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
У даному випадку ОСОБА_1 , отримуючи пенсію за одним Законом, звернувся з заявою до відповідача про призначення йому пенсії за іншим Законом. Так, відповідно до заяви від 17.05.2018 позивач просив призначити йому пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не перевести його на пенсію за віком у межах одного Закону.
Після призначення пенсії за вислугу років позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Таким чином, при призначенні позивачу у 2018 році пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком згідно частини другої статті 40 цього Закону.
Верховний Суд у постанові від 14.02.2018 по справі №К/9901/1071/17 зазначив, що при переведенні з пенсії призначеної згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" на пенсію згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком.
Аналогічного висновку дійшла колегія Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 13.11.2018 по справі №359/4777/17 (провадження №К/9901/43494/18).
Отже, доводи відповідача, що пенсія за вислугою років є пенсією, і після її призначення відбувається не призначення іншого виду пенсії, а перехід на інший вид пенсії, спростовуються вищевикладеним.
Разом з тим, з листа Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 04.07.2018 №32837/02/3-2902 вбачається, що згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.10.2017 проведено осучаснення раніше призначених пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням середньої заробітної плати в Україні за 2014 - 2016 роки 3 764, 40 грн. та величина оцінки одного року страхового стажу, один рік якого дорівнює 1%.
Як встановлено судом вище, ОСОБА_1 з 17.05.2018 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» проте, до цього позивач отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII (який набрав чинності 11.10.2017), розділ XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доповнено пунктом 44, згідно з яким з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
З 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.
З урахуванням того, що позивач звернувся з заявою про призначення пенсії за віком у 2018 році, мають застосовуватися положення частини другої статті 40 Закону щодо визначення показника середньої заробітної плати із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
Інформація щодо показників середньої заробітної плати розміщена, зокрема, на офіційному веб-сайті Пенсійного фонду України:
http://www.pfu.gov.ua/category/poslugi/zastrahovanim/pokazniki-serednoyi-zarobitnoyi-plat/arhiv-zapitannya-vidpovidi-peremishhenim-pokazniki-serednoyi-zarobitnoyi-plat/.
На зазначеному веб-сайті міститься інформація про те, що середня заробітна плата складає: у 2014 році 3 149, 45 грн., у 2015 році 3 661, 41 грн., у 2016 році 4 482, 35 грн., у 2017 році 6 273, 45 грн.
Отже, відповідач мав призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 (4 482, 35 грн.) та 2017 (6 273, 45 грн.) роки.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що відповідачем неправомірно застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 72-77, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки, починаючи з 17.05.2018.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.