Ухвала від 04.09.2019 по справі 826/3144/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

УХВАЛА

з питання щодо роз'яснення судового рішення

04 вересня 2019 року м. Київ № 826/3144/18

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Смолій І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяви про роз'яснення судового рішення представників Головного управління ДФС у м.Києві, Офісу великих платників податків ДФС про роз'яснення судового рішення у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація" до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м,Києві, Головного управління ДФС у м.Києві, Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Українська автомобільна корпорація" (надалі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м,Києві (надалі також - відповідач-1), Головного управління ДФС у м.Києві (надалі також - відповідач-2), Офісу великих платників податків ДФС (надалі також - відповідач-3) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 19.12.2018 позов задоволеною. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м,Києві, Головного управління ДФС у м.Києві, Офісу великих платників податків ДФС щодо відмови у перенесенні сум надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток: філії "Авто Борд" АТ "Українська автомобільна корпорація" у розмірі 349357,67грн.; філії "Автоцентр на Печерське" АТ "Українська автомобільна корпорація" у розмірі 72153,64грн. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі ГУ ДФС у м,Києві, Головне управління ДФС у м.Києві, Офіс великих платників податків ДФС вчинити дії щодо закриття інтегрованих карток платника податку на прибуток, шляхом перенесення сум надмірно сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток: філії "Авто Борд" АТ "Українська автомобільна корпорація" у розмірі 349357,67грн.; філії "Автоцентр на Печерське" АТ "Українська автомобільна корпорація" у розмірі 72153,64грн. на інтегровану картку платника АТ "Українська автомобільна корпорація" з податку на прибуток приватних підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, код класифікації доходів бюджету 11020300.

На адресу суду представниками Головного управління ДФС у м.Києві (надалі - заявник-1), Офісу великих платників податків ДФС (надалі - заявник-2) подано заяву про роз'яснення судового рішення.

Відповідно до ч.3 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Так, ухвалою суду від 22.04.2019 призначено до розгляду у судовому засіданні заяву про роз'яснення рішення суду від 14.05.2019.

Розглянувши подану заяву про роз'яснення судового рішення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви і вирішення її по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Заявник-1 в своїй заяві просить роз'яснити яким чином та у відповідності до яких норм законодавства визначено механізм перенесення надмірну сплачених грошових зобов'язань з інтегрованих карток з податку на прибуток філії (відокремлених підрозділів), які втратили статус платника податку, до карток головних підприємств, оскільки нормами ст.43 ПК України такий механізм не визначено та заявник-2 просить суд надати роз'яснення чи можна вважати п.5 резолютивної частини рішення суду від 19.12.2018 розуміти як встановлення судового контролю за виконанням судового рішення на протягом одного місяця з моменту набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Вирішуючи заяву, суд виходить з того, що за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Суд зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення адміністративного суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається за розсудом суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Водночас, в рішенні Окружного адміністративного суду від 19.12.2018, яку заявники просять роз'яснити, чітко та зрозуміло викладено зміст такого рішення, резолютивна частина постанови викладена з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства щодо змісту постанови.

Так, суд звертає увагу, що заявником взагалі не наведено в чому полягає незрозумілість рішення.

Таким чином, на думку суду, з урахуванням раціональності вищезазначених критеріїв доцільності роз'яснення судового рішення, у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення необхідно відмовити.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що підстави для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 241, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяв про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 19.12.2018 у справі №826/3144/18, відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими статями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Смолій

Попередній документ
84070980
Наступний документ
84070982
Інформація про рішення:
№ рішення: 84070981
№ справи: 826/3144/18
Дата рішення: 04.09.2019
Дата публікації: 09.09.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю