ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
04 вересня 2019 року № 826/9409/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Качура І.А., суддів: Амельохіна В.В., Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до третя особа Міністерсва оборони України Національне агентство з питань запобігання корупції
про визнання протиправним дії, зобов'язати вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач) з позовом до Міністерства оборони України (надалі - відповідач), третя особа Національне агентство з питань запобігання корупції, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд:
- визнати рішення і дії Міністерства оборони України, щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, зокрема: накладення дисциплінарного стягнення - попередження про неповну службову відповідність;
- скасувати наказ Міністерства оборони України «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» №92 ДС/КП від 30.06.2017 в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - попередження про неповну службову відповідність.
- стягнути з відповідача суму в розмірі не виплаченого грошового забезпечення за липень 2017 року у розмірі 9102,97 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неправомірно притягнув позивача до дисциплінарної від повільності, оскільки в діях позивача відсутній склад дисциплінарного правопорушення, а саме вина. Також, в порушення вимог чинного законодавства відповідач порушив порядок притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, оскільки не було проведено службового розслідування, а оскаржуваний наказ було винесено, зокрема, на підставі доповіді начальника головного управління військової служби правопорядку ЗСУ, в якій не розглядалось питання наявності вини позивача.
В ході судового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, в наданих суду письмових запереченнях вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зокрема, зазначив, що військовою службою правопорядку ЗСУ було проведено службову перевірку, за результатами якої було встановлено факти неналежного виконання позивачем своїх службових (функціональних) обов'язків та доведено вину, що стало підставою для винесення оскаржуваного наказу та притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Щодо непроведення службового розслідування відповідач зазначив, що Дисциплінарний статут Збройних Сил України визначає право командира ініціювати проведення такого розслідування, а не встановлює обов'язок.
В судовому засіданні судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням положень ст.262 КАС України.
З матеріалів справи вбачається, що позивач з 08.02.2017 призначений на посаду начальника адміністративного відділу та кадрів Управління нормативно-методичного забезпечення та моніторингу володіння, використання та розпорядження нерухомого майна і земель.
Відповідно до наказу начальника Управління нормативно-методичного забезпечення та моніторингу володіння, використання та розпорядження нерухомого майна і земель (далі - Управління) (по стройовій частині) від 16.02.2017 №8 позивачем прийнято посаду начальника адміністративного відділу та кадрів Управління. Згідно із наказом начальника Управління (по стройові частині) від 13.10.2017 №115, позивач справи та посаду здав та його було виключено зі списків особового складу Управління.
Таким чином, позивач проходив військову службу на посаді начальника адміністративного відділу та кадрів Управління з 16.02.2017 по 13.10.2017.
Функціональні обов'язки та посадові інструкції особового складу Адміністративно відділу та кадрів Управління (далі - Функціональні обов'язки), затверджені 14.03.2017 начальником Управління та введені у дію наказом начальника Управління від 14.03.2017 №13.
Відповідно до пунктів 1, 1.2 Функціональних обов'язків, Позивач відповідав в мирний час і в умовах особливого періоду, зокрема за:
- дотримання вимог чинного законодавства України, вимог нормативно- правових актів Міноборони, Генерального штабу, інших органів військового управління з питань, віднесених до компетенції відділу;
- підготовку проектів та забезпечення реалізації наказів начальника управління по стройовій частині та адміністративних питань; достовірність інформації, викладеної в документах; своєчасне і якісне виконання покладених на відділ завдань; виховання, військову і трудову дисципліну, морально-психологічний стан персоналу;
а також зобов'язаний:
- організовувати роботу відділу, здійснювати контроль за виконанням покладених на нього завдань;
- контролювати виконання особовим складом відділу функціональних обов'язків, надавати допомогу в роботі з вивчення, підбору і розстановки військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, направляти їх роботу на забезпечення виконання поставлених перед відділом завдань;
- забезпечувати дотримання законності в роботі відділу, здійснювати постійний контроль за станом роботи з кадрами і надавати допомогу у цій роботі керівникам структурних підрозділів управління;
- забезпечити своєчасне та якісне подання звітів та донесень за напрямком діяльності відділу;
- розробляти проекти наказів (розпоряджень) начальника Управління; здійснювати інші повноваження, що випливають з завдань та функцій відділу.
Військовою службою правопорядку Збройних Сил України на підставі доручення державного секретаря Міністерства оборони України була проведена перевірка за фактом неприбуття 11.05.2017 на службову нараду колишнього начальника Управління, відсутності його на робочому місці у період з 11.05.2017 по 16.05.2017, а також порушення системи управління підрозділом у вказаний період.
Доповідь Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України (далі - ГУ ВСП ЗСУ) від 23.06.2017 №9645/з/1 про результати перевірки були надані Державному секретарю Міністерства оборони України для прийняття відповідного рішення.
У ході службової перевірки були встановлені факти порушень ОСОБА_1 функціональних обов'язків, зокрема в частині неналежної організації в Управлінні щодо ведення Табеля обліку робочого часу працівників Збройних Сил України, оскільки було виявлено численні порушення та внесення недостовірних даних. Крім того, було виявлено та документально підтверджено такі порушення з боку позивача, як незабезпечення дотримання законності в роботі відділу, знання і виконання вимог керівних документів за напрямом своєї діяльності, недотримання вимог чинного законодавства України, вимог нормативно-правових актів Міністерства оборони України з питань, віднесених до компетенції відділу. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач за нас несення служби не зарекомендував себе з позитивної сторони, неодноразово потрапляв у конфліктні ситуації, проявляв нетактовну поведінку з підлеглими, що призводило до негативного резонансу в середовищі військовослужбовців.
23.06.2017 державним секретарем Міністерства оборони України було погоджено пропозиції викладені у доповіді ГУ ВСП ЗСУ, зокрема щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності Позивача за порушення ним статей 11, 16, 59 Статуту Внутрішньої служби ЗС України, статей 4 та 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та неналежне виконання своїх службових обов'язків.
За результатами проведеної перевірки, наказом Державного секретаря Міністерства оборони України генерал-полковника Дубляна О.В. від 30.06.2007 №92ДС/КП начальника адміністративного відділу та кадрів Управління нормативно-методичного забезпечення та моніторингу володіння, використання та розпорядження нерухомого майна і земель полковника ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та попереджено про неповну службову відповідальність.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Притягнення військовослужбовців Збройних Сил України до дисциплінарної відповідальності за невиконання (неналежного виконання) своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку регулюються Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до ст.32 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України (далі - СВС ЗСУ), за своїм військовим званням генерал-полковники є начальниками, зокрема і для старших офіцерів. Частиною другою ст.5 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці з військовим званням полковник віднесені до старшого офіцерського складу.
Відповідно до ст.45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарним статутом визначено вичерпний перелік дисциплінарних стягнень, які можуть бути накладені на молодших та старших офіцерів, а саме: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.
Згідно із положеннями ст.8 Дисциплінарного статуту, командири, посади яких у Статуті не визначені, користуються дисциплінарною владою щодо підлеглих військовослужбовців згідно з військовим званням, передбаченим їх посадою, а саме генерал-полковник - владою командувача військ оперативного командування.
Посада державного секретаря Міністерства оборони України, на момент видання оскаржуваного наказу передбачала військове звання «генерал-полковник».
Статтею 73 Дисциплінарного статуту передбачено, що командувач військ оперативного командування має право щодо офіцерів а) робити зауваження, оголошувати догану, сувору догану; б) попереджувати про неповну службову відповідність; в) понижувати у посаді офіцерів від командирів батальйонів відповідних їм і нижчих; г) звільняти з військової служби через службову невідповідність від командирів батальйонів, відповідних їм і нижчих.
Враховуючи викладені вище положення чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що державний секретар Міністерства оборони України генерал-полковник Дублян О.В. мав передбачені законом підстави та повноваження для прийняття оскаржуваного наказу та притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Щодо обов'язковості проведення службового розслідування, як обов'язкової умови для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, суд зазначає наступне.
Статтею 84 Дисциплінарного статуту встановлено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Відповідно до ст.86 Дисциплінарного статуту, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Отже, посилання відповідача на те, що Дисциплінарний статут Збройних Сил України визначає право командира ініціювати проведення такого розслідування, а не встановлює обов'язок підтверджується положеннями чинного законодавства України та приймається судом.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог i заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі, як суб'єкти владних повноважень, повною мірою довів суду правомірність та законність прийнятого рішення. Надав в ході розгляду справи достатні докази та матеріали на підтвердження кожної позиції.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», отже судові витрати у відповідності до ст.139 КАС України позивачу не відшкодовуються.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКП НОМЕР_1 ) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Головуючий суддя І.А. Качур
Судді В.І. Келеберда
В.В. Амельохін