ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
03 вересня 2019 року справа №760/3876/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у письмовому провадженні питання закриття провадження в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доКиївської філії Комунального підприємства "Новозаводське" Новозаводської сільської ради Пулинського району Житомирської області
треті особи1. Державний реєстратор Павленко Ксенія Володимирівна 2. ОСОБА_2 3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" 4. Орган опіки та піклування Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації 5. Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві
провизнання протиправними дій, скасування записів, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської філії Комунального підприємства "Новозаводське" Новозаводської сільської ради Пулинського району Житомирської області (далі по тексту - відповідач 2), в якому просить: 1) визнати протиправними дії відповідача по внесенню змін та записів від 17 листопада 2017 року та 20 листопада 2017 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, стосовно об'єкту: квартири АДРЕСА_1 ; 2) скасувати запис від 17 листопада 2017 року №23459270 у розділі "Актуальна інформація про право власності" Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; 3) скасувати запис від 27 жовтня 2005 року №23459404 у розділі "Актуальна інформація про державну реєстрацію іпотеки" Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; 4) скасувати запис від 23 вересня 2005 року №23459528 у розділі "Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяження" Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; 5) відновити запис від 13 серпня 2012 року №12860152 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Ухвалою Солом'янського районного суду від 16 лютого 2018 року адміністративну справу №760/3876/18 передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу №760/3876/17 передано на розгляд судді Кузьменку В.А.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №760/3876/17 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.
Розглядаючи справу у спрощеному провадженні, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про необхідність закриття провадження у даній справі, виходячи із наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно довідки від 30 березня 2017 року №62, ОСОБА_1 проживає та прописаний у квартирі АДРЕСА_1 .
Як свідчить зміст позовної заяви, позивач оскаржує дії відповідача щодо внесення оскаржуваних записів, якими зареєстровано перехід права власності на квартиру АДРЕСА_1 , від ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп".
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
За визначенням пункту 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
У свою чергу, згідно пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
У пункті 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №914/2006/17.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій.
Згідно із частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, тоді як визначальним принципом цивільного судочинства є змагальність сторін.
Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Аналіз змісту наведених статей Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України у сукупності дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних та цивільних справ у кожній конкретній справі не достатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.
У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.
Як свідчить зміст позовної заяви, позивач фактично обґрунтував позовні вимоги тим, що право власності на спірний об'єкт нерухомого майна зареєстровано за відсутності правових підстав, а ОСОБА_2 протиправно позбавлена права власності на майно, тобто звернення позивача до суду пов'язане із захистом права власності третьої особи 2 на квартиру АДРЕСА_1 , у зв'язку із чим, суд приходить до висновку про неможливість розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства як такої, у якій відсутні ознаки публічно-правового спору, а дана справа є спором про цивільне право, тобто має приватноправовий характер, а саме є спором ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" щодо права на вказаний об'єкт нерухомого майна.
При вирішенні подібного спору Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16 (провадження 11-377апп18) дійшла висновку, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права має розглядатися як спір, що пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на майно іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж майна; належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.
Також Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Частина перша статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Враховуючи викладене, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що провадження у адміністративній справі №760/3876/18 підлягає закриттю, а заявлені вимоги належить розглядати відповідному місцевому загальному суду за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Крім того, судом встановлено, що в межах цивільної справи №760/3530/18 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп", Державного реєстратора Київської філії комунального підприємства "Новозаводське" Новозаводської сільської ради Пулинського району Житомирської області, терті особи: Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк", Орган опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №38229399 від 20 листопада 2017 року та запису реєстрів права власності на нерухоме майно №23459270 від 17 листопада 2017 року, оскаржується той самий запис, що є у тому числі предметом розгляду даної справи.
На підставі вищенаведеного, пункту 1 частини першої статті 238, статті 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Закрити провадження у адміністративній справі №760/3876/18 за позовом ОСОБА_1 до Київської філії Комунального підприємства "Новозаводське" Новозаводської сільської ради Пулинського району Житомирської області про визнання протиправними дій, скасування записів, зобов'язання вчинити дії.
Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.А. Кузьменко