06 вересня 2019 року Чернігів Справа № 620/2135/19
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
судді Баргаміної Н.М.,
при секретарі Федорок К.М.,
за участю представника позивача Тихоновського Д.М,, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольги Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.06.2019 ВП № 59415846, що винесена приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольгою Леонідівною.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно винесено оскаржувану постанову, оскільки приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Вказує, що відповідач наділений повноваженнями відкрити виконавче провадження за умови проживання позивача, перебування в м. Києві або знаходження його майна в м. Києві. Стверджує, що вказаним умовам не відповідає, зокрема, не має коштів на банківських рахунках в м. Києві, а тому у відповідача були відсутні законні повноваження відкривати виконавче провадження.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки стягувачем було пред'явлено виконавчий документ за місцезнаходженням майна боржника - грошових коштів на картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», яке розташовано за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41. Вказує, що до відповідача надійшов виконавчий документ, у якому зазначено місцезнаходження майна боржника в межах виконавчого округу м. Києва, а тому у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з пред'явленням не за місцем виконання.
Третьою особою було надано суду пояснення, в яких просили відмовити позивачу в задоволенні позову, та зазначили, що боржник відмовився виконати зобов'язання за договором, а тому стягувач змушений був вжити заходів примусового стягнення боргу. Вказує, що стягувач за виконавчим написом нотаріуса прийняв рішення про подання виконавчого документа для виконання за місцезнаходженням майна боржника - рахунку № НОМЕР_1 , відкритому ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» 01.08.2018 в валюті гривня для обліку поточної заборгованості боржника та обслуговування якого здійснює АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві через поточний рахунок № НОМЕР_2 , відповідно до угоди № 2905272 від 10.04.2017.
Вислухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Колейчиком В.В. 13.06.2019 було видано виконавчий напис № 778 про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості в розмірі 20229,73 грн.
ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» звернулось до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. з заявою від 13.06.2019 про примусове виконання вищевказаного виконавчого напису нотаріуса, яким 25.06.2019 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59415846.
Позивач, вважаючи, що виконавчий документ пред'явлено не за належним місцем виконання, звернувся до суду з даним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Так, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема: виконавчих написів нотаріусів (частина перша статті 3 Закону).
Згідно частини першої статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною другою статті 24 Закону передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Згідно частин першої, третьої статті 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
В силу частин першої, другої статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що і Закон України «Про виконавче провадження» і Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження.
Зі змісту наведених норм випливає, що якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.
Пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Згідно наявної в матеріалах справи копії паспорту позивача серії НОМЕР_3 , виданого Чернігівським РВ УМВС України в Чернігівській області, позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , яка і є місцем виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Колейчик В.В. від 13.06.2019 № 778 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті фінанс» заборгованості в розмірі 20229,73 грн.
Вказана адреса також зазначена у оскаржуваній постанові про відкриття виконавчого провадження від 25.06.2019 ВП № 59415846.
Водночас, як вбачається з вищевказаної постанови, виконавчим округом відповідача, приватного виконавця Юхименко О.Л., є місто Київ.
Так, згідно довідки ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» № 617/ДР/19 від 18.06.2019 у позивача для обліку поточної заборгованості відкрито рахунок № 37714295666179 від 01.08.2018 в валюті гривня в ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41.
Згідно наданої суду угоди № 2905272 від 10.04.2017, укладеної між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», та довідки про відкриття рахунків АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 13.03.2019 № Д/1363/4027 банком відкрито для товариства рахунок № НОМЕР_2 та надаються послуги банківського обслуговування.
Дійсно, відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Згідно статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) та безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).
Проте, суд критично ставиться до тверджень відповідача про місцезнаходження майна боржника, грошових коштів на картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», яке розташовано за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41, з огляду на те, що суду не надано доказів, що позивач є власником вказаного карткового рахунку.
Будь-яких доказів на підтвердження відкриття позивачем карткового рахунку № НОМЕР_1 суду не надано.
Натомість, згідно досліджених судом документів, вказаний рахунок відкрито самим стягувачем, ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», через власний поточний рахунок № НОМЕР_2 .
Надаючи оцінку доводам відповідача щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на правовий висновок Верховного Суду, висловлений в постанові від 10.09.2018 у справі № 905/3542/15, суд зазначає, що у вказаній справі була надана оцінка подібним правовідносинам накладення арешту, однак при наявності грошових коштів на банківських рахунках, відкритих боржником, коли в даній справі відповідачем не доведено та з матеріалів справи не вбачається, що на дату прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження у приватного виконавця були відомості про наявність у боржника власного рахунку та коштів на ньому у банку чи іншій фінансовій установі, що розташовані у м. Києві.
Щодо листа Міністерства юстиції України від 11.06.2018, то суд зазначає, що останній не має сили нормативного акту, отже, не може регулювати спірні правовідносини. Крім того, в листі надано оцінку правомірності відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження за умови знаходження грошових коштів на рахунках боржника, відкритими ним самостійно.
Відтак, відповідачем відкрито виконавче провадження без належних повноважень, чим порушено частину другу статті 24 Закону.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни про відкриття виконавчого провадження від 25.06.2019 ВП № 59415846.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частин четвертої та п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, відноситься до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Витрати на правову допомогу відшкодовуються лише в тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася в справі тими особами, які одержали за це плату, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.
Рахунок (квитанція, доручення), як первинний документ, має відповідати вимогам, встановленим статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Позивачем для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано суду копію договору про надання правової допомоги від 03.01.2019, ордер від 28.08.2019, акт прийому-передачі виконаних робіт з розрахунком витраченого часу для підтвердження розміру оплати послуг адвоката (гонорару) згідно договору про надання правової допомоги від 28.08.2019, квитанцію до прибуткового касового ордеру № б/н від 28.08.2019 (а.с 47-49, 51).
Так, згідно акту прийому-передачі виконаних робіт від 28.08.2019 загальна вартість послуг (гонорар) складає 3000 грн., водночас згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № б/н від 28.08.2019 позивачем за послугу адвоката сплачено 500 грн.
Таким, чином враховуючи наявність документального підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу тільки в розмірі 500 грн., суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 500 грн.
Враховуючи, що позивачем при подачі позову також сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн., то за рахунок бюджетних асигнувань приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню понесені ним судові витрати в розмірі 1268,40 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни (вул. Юрія Поправки, буд. 6, офіс 19, м. Київ, 02094), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (вул. Січових Стрільців, 37/41, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39508708) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни про відкриття виконавчого провадження від 25.06.2019 ВП № 59415846.
Стягнути за рахунок приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1268,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне судове рішення складено 06.09.2019.
Суддя Н.М. Баргаміна