06 вересня 2019 року Чернігів Справа № 620/1809/19
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Зайця О.В.,
розглянувши у порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом Заступника керівника Менської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної установи "Центр пробації" (вул.Мельникова, буд.81,м.Київ,04050) до Городищенської сільської ради Менського району (вул. Шевченка, буд.70, с. Городище, Менський район, Чернігівська область, 15631) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності Городищенської сільської ради Менського району щодо погодження переліку об'єктів, на яких порушники відбуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт та зобов'язання Городищенської сільської ради Менського району вчинити дії спрямовані на погодження переліку об'єктів, на яких порушники відбуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства України не визначив види суспільно корисних робіт для порушників, на яких судом накладено адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, та перелік об'єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, та не надіслав їх до уповноваженого органу з питань пробації.
Від відповідача відзив на адміністративний позов не надходив.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов слід задовольнити, враховуючи таке.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадку та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
Згідно з ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України прокурор, звертаючись до суду, самостійно визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до п. п. 3, 4, 5 рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів, в їх основі завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (зокрема, економічних, соціальних) дій, програм, спрямованих на гарантування її економічної безпеки, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо; інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.
Відповідно до пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 прокурори і їх заступники мають право звертатись до суду з позовними заявами в інтересах держави.
Оскільки «інтереси держави - є оціночним поняттям», прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають у чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції.
Невиконання Городищенською сільською радою Менського району чинних вимог законодавства може призвести до порушень інтересів держави в частині гарантування забезпечення захисту прав дітей на належне утримання та життя.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Згідно зі статті 2 Конвенції ООН «Про права дитини» (ратифікованої Постановою ВР № 789-ХІІ від 27.02.91) (далі -Конвенція) всі діти, незалежно від їхньої раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, соціального походження - рівні у своїх правах. Держава не може порушувати жодне з прав. Держава має активно пропагувати права дитини.
Статтею 27 Конвенції встановлено, що кожна дитина мас право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Обов'язки держави полягають у тому, щоб створити відповідні умови для реалізації цієї відповідальності.
Таким чином, державою створюються умови для реалізації відповідальності батьків за забезпечення належного життєвого рівня дитини, зокрема шляхом внесенням змін до КУпАП України в частині введення інституту адміністративного покарання у виді суспільно корисних роб за ухилення батьків від сплати аліментів на утримання дітей.
Відмова органу місцевого самоврядування в погодженні переліку об'єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт має наслідком ухилення одного з батьків від обов'язку щодо належного матеріального забезпечення дитини та суттєво погіршує її становище, що може ставити під сумнів належне виконання державою вимог статті 27 Конвенції.
Відповідно до частини 1 статі 51 Конституції України та частини 1 статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Частиною 1 статті 181 Сімейного кодексу України визначено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Згідно ч. 2, 3 статті 181 Сімейного кодексу України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може браги участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частиною 1, 2 статті 179 Сімейного кодексу України встановлено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Таким чином, одним з найважливіших обов'язків батьків, що випливає з чинного законодавства, є належне матеріальне утримання дитини, у тому числі здійснення своєчасної сплати аліментів на їх рахунок.
06.02.2018 набрав чинності Закон України від 07.12.2017 № 2234- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів», яким запроваджено новий вид адміністративного стягнення - суспільно корисні роботи.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 31-3 КУпАП суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких визначає відповідний орган місцевого самоврядування.
Суспільно корисні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайониим судом (суддею) на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин і виконуються не більше восьми годин, а неповнолітніми - не більше двох годин на день.
Згідно зі статті 183-1 КУпАП несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.
Законом № 2234-VIII від 07.12.2017 КУпАП доповнено главою 31-А, зокрема статтею 325-1 КУпАП, якою визначено, що постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт надсилаєшся на виконання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання постановою законної сили.
Виконання стягнення у виді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування.
За виконання суспільно корисних робіт порушнику нараховується плата за виконану ним роботу.
Наказом Міністерства юстиції України 19.03.2013 №474/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.03.2013 № 457/22989, затверджено «Порядок виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт» (надалі - Порядок).
Згідно п. 11.1 Порядку (Порядок доповнено новим розділом XI «Порядок виконання адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних роби») згідно з наказом № 591/5 від 02.03.2018), виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації.
Відповідно до 11.2 Порядку, виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої та перелік об'єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначається відповідним органом місцевого самоврядування. (Пункт 11.2 розділу XI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2568/5 від 08.08.2018).
Пунктом 12.1 Порядку передбачено, що при виконанні постанов суду (судді) про застосування суспільно корисних робіт на уповноважений орган з питань пробації покладається погодження з органами місцевого самоврядування та власниками підприємств переліку об'єктів, на яких порушники виконуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт.
Так, як вбачається з п. 11.5 Порядку (Пункі 11.5 розділу XI в редакції Наказу Міністерства юстиції № 2568/5 від 08.08.2018) уповноважений орган з питань пробації щороку звертається до органів місцевого самоврядування та власникам підприємств щодо погодження переліку об'єктів, на яких порушники відбуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт.
Відповідно до визначеного органами місцевого самоврядування переліку об'єктів, на яких порушники відбувають суспільно корисні роботи, уповноважений орган з питань пробації у десятиденний строк з дня отримання постанови суду (судді) видає порушнику направлення на один з цих об'єктів (п. 13.15 Порядку).
Статтею 325-3 КУпАП на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем виконання порушником суспільно корисних робіт покладено обов'язок щодо погодження з органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, переліку об'єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт.
Таким чином, вимогами чинного законодавства України на власників підприємств, установ, організацій або уповноваженого ними органу покладено обов'язок щодо погодження переліку об'єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт.
Крім того, на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем виконання порушником суспільно корисних робіт покладено обов'язок щодо нарахування плати порушнику за виконання суспільно корисних робіт та перерахування її на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів.
Тобто, введення інституту адміністративного покарання у виді суспільно корисних робіт має на меті погашения батьками заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини.
Підпунктом 2 пункту "а" частини 1 статті 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження: сприяння діяльності органів суду, прокуратури, юстиції, служби безпеки, Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, адвокатури і Державної кримінально-виконавчої служби України.
Відповідно до п. 1 розділу І Типового положення про уповноважений орган з питань пробації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 18.08.2017 № 2649/5, уповноважений орган з питань пробації є органом виконання покарань, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері виконання певних видів кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та пробації.
Згідно абзаців 15, 17 розділу ІІ Типового положення (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 202475 від 26.06.2018) основних завдань та функцій органу пробації належать: виконання адміністративних стягнень у вигляді виправних робіт, громадських робіт та суспільно корисних робіт; визначення спільно з органами місцевого самоврядування видів громадських робіт, суспільно корисних робіт та переліку об'єктів, на яких вони виконуються.
Наказом Державної установи «Центр пробації» № ЗЗОД від 25.04.2018 затверджено Положення про філію Державної установи «Центр пробації» у Чернігівській області (надалі - Положення).
Згідно п. 5 Розділу IV Положення начальник філії має право: представляти інтереси в судах на підставі довіреності, виданої директором Центру пробації.
Начальник філії зобов'язаний: координувати діяльність підпорядкованих уповноважених органів з питань пробації щодо реалізації наглядової, доеудової та пенітенціарної пробації, проведення соціально-виховної роботи з суб'єктами пробації (п. 4 Розділу IV Положення).
Згідно п.2 Розділу II Положення до основних завдань та функцій філії належать: організаційно-методичне забезпечення, організація і координація діяльності, зокрема щодо виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт. Взаємодія з органами прокуратури, судами, Національною поліцією, державними органами влади та органами місцевого самоврядування з питань пробації п.7 ).
Так, Менською місцевою прокуратурою вивчено стан законності з питань дотримання органами місцевого самоврядування Менського району вимог чинного законодавства України у сфері захисту прав дітей на належне утримання.
Менською місцевою прокуратурою у межах наданих повноважень відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вивчено інформацію Мінського районного сектору філії державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області.
Встановлено, що Менський районний сектор філії державної установи «Центр пробації» в Чернігівській обласні на виконання вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та Порядку звернувся до Городищенської сільської ради (лист від 02.01.2019 № 19) про визначення та погодження переліку об'єктів, на яких порушники виконуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт на території Городищенської сільської ради.
Проте, як вбачається з рішення сесії Городищенської сільської ради Менського району від 20.02.2019 у зв'язку із тим, що кошти на оплату праці згідно ст. 325-3 КУпАП у місцевому бюджеті Городищенської сільської ради на 2019 рік відсутні, тому перелік об'єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт радою не погоджено.
Згідно з статті 183-1 КУпАП несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчою документа до примусового виконання, а також несплата аліментів на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі захворювання, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, тягне за собою виконання суспільно корисних робіт.
У порушення вищевказаних норм законодавства Городищенською сільською радою не вчинено жодних дій щодо вирішення питання про погодження переліку об'єктів, на яких порушники виконуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт, а також питання про внесення змін до бюджету сільради в частині оплати їх праці, що свідчить про її протиправну бездіяльність.
Таким чином, Городищенська сільська рада як орган місцевого самоврядування, допустила у спірних правовідносинах протиправну бездіяльність, оскільки всупереч вимогам статей 31-1, 325-1 КУпАП. Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.03.2013 №474/5, за зверненням уповноваженого органу з питань пробації не визначила види суспільно корисних робіт для порушників, на яких судом накладено адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, та перелік об'єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, та не надіслала їх до уповноваженого органу з питань пробації.
Менською місцевою прокуратурою скеровано запит до Державної установи «Центр пробації» та філії Державної установи «Центр пробації» у Чернігівській області зі строком надання відповіді.
Станом на 06.06.2019 відповіді з Державної установи «Центр пробації» Менською місцевою прокуратурою не отримано.
Одночасно, філія Державної установи «Центр пробації» у Чернігівській області у листі № 35/596-19 від 04.06.2019 на запит прокуратури повідомила, що Менським районним сектором філії державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області направлялося звернення до Городищенськоі сільської ради Менського району щодо визначення і погодження переліку об'єктів та видів суспільно корисних робіт на 2019 рік (лист від 02.01.2019 № 19).
Проте, перелік таких об'єктів та видів робіт не визначено у зв'язку з відсутністю коштів на оплату праці (рішення сесії Городищенської сільської ради від 20.02.2019).
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Городищенської сільської ради Менського району щодо погодження переліку об'єктів, на яких порушники відбуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт та зобов'язати Городищенську сільську раду Менського району вчинити дії спрямовані на погодження переліку об'єктів, на яких порушники відбуватимуть суспільно корисні роботи, та видів таких робіт.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст рішення виготовлено 06 вересня 2019 року.
Суддя О.В. Заяць