Справа № 2-1175/10
Провадження № 6/496/93/19
27 серпня 2019 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Буран В.М.,
за участю:
секретаря - Дигуляр А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду,
Заявник звернувся до суду з заявою в якій просить змінити спосіб та порядок виконання рішення Біляївського районного суду Одеської області від 23 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Чорномор'є плюс» про розірвання договору та стягнення коштів. Так у своїй заяві ОСОБА_1. просить зобов'язати ТОВ «Чорномор'є плюс» передати частину об'єкта будівництва: однокімнатну квартиру під будівельним номером 90, загальною площею 45,69 кв. м. на 3-му поверсі жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1. Свої вимоги мотивую тим, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 23.06.2010 року по справі № 2-1175/2010 було розірвано Договір № 73 про співробітництво з інвестування будівництва жилого будинку, укладений 12.01.2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Чорномор'є плюс» та стягнуто на користь позивача 180932,40 грн. та 1820 грн., всього 182752,40 грн. рішення набрало законної сили, 25.02.2011 року відкрито виконавче провадження, разом з тим до теперішнього часу рішення не виконано, 05.10.2011 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу з підстав відсутності на рахунку боржника коштів.
В судове засідання заявник не з'явився про причини неявки суд не повідомив.
Представник ТОВ «Чорномор'є плюс» в судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив.
У зв'язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 23 червня 2010 року по справі № 2-1175/10 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Чорномор'є плюс» про розірвання договору та стягнення коштів, було розірвано Договір № 73 про співробітництво з інвестування будівництва жилого будинку, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Чорномор'є плюс», відповідно до якого позивач інвестував власні кошти, а відповідач зобов'язаний був здійснити будівництво однокімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 45,69 кв. м. на 3-му поверсі жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1.
Вартість квартири складала 22845 доларів США, що були сплачені позивачем у гривні за курсом НБУ, тому рішенням суду вирішено стягнути з відповідача на користь позивача у гривневому еквіваленті суму вартості квартири, що склала 180932,40 грн., а також суму сплаченого судового збору, а всього: 182752,40 грн.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.03.2010 року вищевказане рішення було залишено без змін.
Рішення набрало законної сили 15 березня 2010 року.
З метою виконання рішення суду 01 грудня 2010 року було видано виконавчий лист, відповідно до якого 25 лютого 2011 року держаним виконавцем першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження № 25531832.
05 жовтня 2011 року державним виконавцем постановою № В-9/421 повернуто виконавчий лист по справі № 2-1175/10 року стягувачеві, так як при здійсненні заходів примусового виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно довідок з реєструючих установ за боржником рухомого та нерухомого майна не зареєстровано, на банківських рахунках кошти відсутні.
З відповіді ТОВ «Чорномор'є плюс» № 34 від 09.08.2019 року вбачається, що станом на 09.08.2019 року кошти на діючих банківських рахунках підприємства та обороти за цими рахунками відсутні.
З відповіді ТОВ «Чорномор'є плюс» № 33 від 09.08.2019 року вбачається, що станом на 09.08.2019 рік майнові права на частину об'єкта будівництва, а саме однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 45,69 кв. м. на 3-му поверсі жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1, третім особам не реалізовано. Майнові права на цю квартиру не знаходяться під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Відповідно до положень Європейської Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, право доступу до суду, що гарантується статтею 6, передбачає не лише право звернутись до суду за захистом своїх прав, а й право захистити своє право, в першу чергу, виконанням рішення, яке ухвалено на користь особи. Так як у разі невиконання рішення концепція «захисту прав судом» не працює. Суд зазначив, що право за судовий захист, яке гарантується статтею 6 може стати недіючим, якщо національне законодавство держави-учасниці Конвенції дозволяє, щоб остаточне обов'язкове судове рішення залишалось не виконуваним на шкоду однієї із сторін. Доступ до суду також охоплює можливість виконання судового рішення без необґрунтованих затримок. На виконавчі процедури може впливати складність виконавчих процедур, поведінка особи-стягувача, поведінка компетентних державних органів та обсяг призначеної до стягнення суми (майна).
Згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
В рішенні у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 р.[13] Суд зазначив, що право на суд, захищене ст. 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду означає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «ОСОБА_6 проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [14]). У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням п. 1 ст. 1 Першого протоколу (рішення у справі «Войтенко проти України» (Voytenko v. Ukraine) від 29 червня 2004 р. [15]). Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. При цьому в рішенні у справі «Райлян проти Росії» (Raylyan v. Russia) від 15 лютого 2007 р. [16] Суд зазначив, що обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ . Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Так, згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 435 ЦПК України суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, зокрема, за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, вбачається, що для зміни способу або порядку виконання рішення суду мають значення обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Виходячи з встановленого, на думку суду є обґрунтовані підстави на задоволення заяви, оскільки ОСОБА_1 було виконано зобов'язання перед ТОВ «Чорномор'є плюс» та перераховано суму вартості квартири. ТОВ «Чорномор'є плюс» в свою чергу обов'язок за договором № 73 про співробітництво з інвестування будівництва жилого будинку, укладений 12.01.2006 року не виконано, квартиру у власність ОСОБА_1. не передано. Рішення суду від 23.06.2010 року про стягнення 182752,40 грн. на користь ОСОБА_1, ТОВ «Чорномор'є плюс» виконати не може через відсутність коштів на діючих банківських рахунках підприємства про, що ТОВ «Чорномор'є плюс плюс» повідомив письмово.
Від так, враховуючи факт того, що боржник не в змозі виконати своє зобов'язання перед стягувачем у спосіб визначений рішенням суду від 23.06.2010 року, є необхідність змінити спосіб і порядок виконання рішення суду та зобов'язати ТОВ «Чорномор'є полюс» передати ОСОБА_1. майнові права на квартиру АДРЕСА_1 за адресою: АДРЕСА_1.
Керуючись ст. ст. 260, 435 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 23 червня 2010 року по справі 2-1175/10 - задовольнити.
Зобов'язати ТОВ «Чорномор'є полюс» (код ЄДРПОУ НОМЕР_2) передати ОСОБА_1 ( паспорт серії НОМЕР_1 від 21.06.1996 року, РНОКПП НОМЕР_2) майнові права на частину об'єкта будівництва - однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: В.М. Буран