Красноокнянський районний суд Одеської області
Справа № 506/313/19
Провадження № 2/506/174/19
04.09.2019 року с.м.т. Окни
Красноокнянський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Чеботаренко О.Л.
за участю секретаря судового засідання Нечитайло Є.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Окни цивільну справу за позовом
Акціонерного Товариства Комерційного Банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 25623,81 грн., -
26 червня 2019 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.
Позовна заява обґрунтована тим, що згідно укладеного договору між позивачем та відповідачем №б/н від 31.05.2011 року, відповідач отримав кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Своїм підписом у анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку відповідач підтвердив, що ознайомився з Умовами і Правилами надання банківських послуг та тарифами ПриватБанку.
Однак відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим допустив заборгованість на загальну суму 25623,81 грн., з них: заборгованість за простроченим тілом кредиту - 275,15 грн.; заборгованість за пенею за прострочене зобов'язання - 19703,23 грн.; заборгованість за пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 3949,06 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - фіксована частина; 1196,37 грн. - процентна складова. Тому позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та судові витрати.
Після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, 22 липня 2019 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак від нього до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність. На задоволенні позову наполягає та згоден на заочний розгляд справи /а.с.35/. Тому справа розглянута у відсутність представника позивача, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.
Відповідачу направлялася судова повістка про виклик в судове засідання за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, як передбачено п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, однак до суду повернувся конверт з довідкою Укрпошти: «за зазначеною адресою не проживає» /а.с.50/.
При цьому ч.1 ст.131 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Таким чином, відповідно до вищевказаних положень ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, однак в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Тому суд визнає причини неявки відповідача неповажними і тому справа розглянута у його відсутність в порядку п.1 ч.3 ст.223, ст.280 ЦПК України з постановленням заочного рішення.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
31.05.2011 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» з анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку складає між ним та банком договір. При укладенні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, відповідно до положень якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Підписавши зазначену анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Приватбанку.
Таким чином, ОСОБА_1 уклав з ПАТ КБ «Приватбанк» кредитний договір №б/н від 31.05.2011 року, за яким отримав кредит в сумі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, що відповідає вимогам ст.1054 ЦК України /а.с.5-7, 8, 9, 10, 11-25/.
АТ КБ «Приватбанк» є правонаступником ПАТ КБ «Приватбанк» /а.с.31-32/.
Відповідно до п.п.2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, процентах за його користування, по перевитратах кредитного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. У випадку невиконання зобов'язань за договором, на вимогу кредитора виконати зобов'язання по поверненню кредиту /в тому числі простроченого кредиту і Овердрафту/, сплатити винагороду банку /а.с.20/.
Згідно з п.2.1.1.12.6.1 Умов та правил, у разі виникнення прострочених зобов'язань за борговими зобов'язаннями на суму від 100 грн., Клієнт сплачує Банку пеню, відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту.
Так, п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що при порушенні Клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим Договором, більш ніж на 30 днів Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначені банком терміни.
Згідно витягу з тарифів, пеня = 0,24% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожен день прострочення кредиту) + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення по кредиту або процентам на суму від 100 грн. Пеня = 0,24% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожен день прострочення кредиту) + 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше. Штраф нараховується в розмірі 500 грн.+5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій /а.с.9/.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, позивач вважає, що станом на 14.05.2019 року заборгованість по кредитному договору склала 25623,81 грн., з них: заборгованість за простроченим тілом кредиту - 275,15 грн.; заборгованість за пенею за прострочене зобов'язання - 19703,23 грн.; заборгованість за пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 3949,06 грн.; штраф - 1696,37 грн. /а.с.5-7/.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно п.п.2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, ст.ст.526, 1049, 1050, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний належним чином виконувати взяті зобов'язання, повернути кредит та сплатити проценти, в строки та в порядку, що встановлені договором.
Порядок сплати відсотків за користування кредитом встановлений п.2.1.1.12.2 Умов та правил: шляхом надання Клієнтом доручення Банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих відсотків.
При цьому, ч.1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з абзацом 2 ч.1 ст.1048 ЦК України, у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Тому, виходячи із аналізу абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України, після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Така позиція суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, у пунктах 53-55.
Крім того, аналогічні положення щодо відсотків закріплені і в самому кредитному договорі.
Так, п.2.1.1.12.2, п.2.1.1.12.2.2 Умов та правил встановлено, що відповідно до ст.212 ЦК України, в разі, якщо будь-яка прострочена заборгованість за Кредитом є більшою, ніж 90 днів - починаючи з 91 дня вся (загальна) заборгованість за Кредитом є простроченою. У разі виникнення прострочених зобов'язань із терміном прострочки понад 90 днів, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірах, визначених в Тарифах, що діють на дату нарахування. При цьому відсотки за користування кредитом клієнт не сплачує.
Таким чином, кредитним договором сторони погодили строк виконання зобов'язань за договором в повному обсязі, а отже і строк кредитування, а саме: у разі виникнення простроченого кредиту (овердрафту) - 90 днів з моменту виникнення такої заборгованості.
П.2.1.1.12.4 зазначених Умов та Правил встановлено, що термін внесення мінімального обов'язкового платежу по Кредиту, а також Овердрафту - до 1-го числа місяця, наступного за розрахунковим, в розмірі, розрахованому згідно Тарифу від суми поточних боргових зобов'язань. Платіж включає відсотки за користування Кредитом, частину заборгованості по тілу кредиту, штраф згідно цих Умов.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідач регулярно здійснював платежі по погашенню заборгованості до липня 2014 року. Платіж, який він повинен був здійснити за серпень 2014 року до 01 вересня 2014 року, ним не здійснено.
Таким чином, починаючи з 01 вересня 2014 року у відповідача з'явилась прострочена заборгованість за кредитом та, виходячи з умов договору, встановлених вищевказаним п.2.1.1.12.2.2, позивач, починаючи з 01 вересня 2014 року, мав право нараховувати відсотки за користування кредитом лише протягом 90 днів, тобто по 29 листопада 2014 року включно, а далі з 30 листопада 2014 року весь Кредит (Овердрафт) вважається простроченим та право позивача на нарахування відсотків припинилося.
Разом з тим, як вбачається з розрахунку заборгованості, позивачем нараховано відсотки по 30 квітня 2016 року включно. Тому суд вважає, що в період з 30 листопада 2014 року по 30 квітня 2016 року відсотки нараховано, а в подальшому автоматично списано з рахунку відповідача (п.2.1.1.12.2 Умов та правил), що потягло за собою збільшення заборгованості за тілом кредиту, без відповідних правових підстав.
При цьому, 02.12.2015 року відповідачем внесено на рахунок для погашення заборгованості 3045 грн. Станом на вказану дату, відповідно до розрахунку заборгованості, відповідачу була нарахована заборгованість на загальну суму 3228,76 грн., а саме: поточна заборгованість за тілом кредиту - 1261,27 грн., прострочена заборгованість за тілом кредиту - 46,71 грн.; заборгованість за відсотками - 1920,78 грн., у зв'язку з чим, після погашення відповідачем суми 3045 грн., на думку позивача, у відповідача залишилась поточна заборгованість за кредитом в сумі 177,05 грн., за відсотками - 9,44 грн.
Однак на момент внесення відповідачем на рахунок 3045 грн., до заборгованості відповідача за відсотками позивачем враховано відсотки за період з 30 листопада 2014 року по 02 грудня 2014 року в сумі 1591,03 грн., тобто відсотки, які були нараховані позивачем без відповідних правових підстав.
Тому, відповідно до умов кредитного договору, станом на 02 грудня 2015 року заборгованість відповідача за відсотками за користування кредитом складала 329,75 грн., а не 1920,78 грн., як в розрахунку заборгованості зазначено позивачем, у зв'язку з чим загальна заборгованість за кредитним договором складала 1637,73 грн. (1261,27 грн. + 46,71 грн. + 329,75 грн.).
Тобто, сплативши 02 грудня 2015 року 3045 грн., відповідач повністю погасив свою заборгованість за кредитним договором, після чого карткою не користувався - не здійснював ні зняття коштів, ні внесення коштів на рахунок.
При цьому, оскільки пеня та штраф за умовами договору нараховуються у зв'язку з наявною заборгованістю, а після 02 грудня 2015 року у відповідача заборгованість була відсутня, то підстави для нарахування пені та штрафів, які позивачем заявлені до стягнення, у позивача були відсутні.
З урахуванням вищевикладеного, так як судом встановлено, що відповідач повністю сплатив заборгованість за кредитом, то підстави для задоволення позову відсутні. Тому у задоволенні позову позивачу слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 526, 549, 612, 615 ЦК України, ст.ст. 10, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, -
У задоволенні позову Акціонерного Товариства Комерційного Банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 25623,81 грн. відмовити повністю.
Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Красноокнянський районний суд або безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повне судове рішення складено 06 вересня 2019 року.
СуддяО. Л. Чеботаренко