29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"02" вересня 2019 р. Справа № 924/663/19
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., за участю секретаря судового засідання Попика О.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ
до Публічного акціонерного товариства "Подільський цемент" Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Гуменці
про стягнення 44088,48 грн. боргу
Представники сторін:
позивача: Мартинюк О.О. за довіреністю від 31.10.18р.
відповідача: Андрейко О.О. за довіреність №1 від 25.06.19р. адвокат
Рішення виноситься після оголошеної в судовому засіданні 22.08.19р. перерви.
В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою суду від 11.07.19р. відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 06.08.19р.
В судовому засіданні 06.08.19р. оголошено перерву до 22.08.19р.
В судовому засіданні оголошено перерву до 02.09.19р.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позивач звернувся із позовом до суду про стягнення із Публічного акціонерного товариства "Подільський цемент" про стягнення 44088,48 грн. боргу із сплати збору за збереження вантажу в т.ч. 36740,40грн. збори за роботи та послуги перевезення та 7348грн. 20% ПДВ.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на умови укладених між сторонами договору про надання послуг від 15.02.2018р. №10155/ЦТЛ-2018 та договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії при станції Гуменці Південно-Західної залізниці від 01.05.2014р. №379, Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії ПАТ "Подільський цемент", норми Статуту залізниць України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про транспорт", Правила користування вагонами та контейнерами.
Зокрема позивач повідомляє, що відповідач упродовж грудня 2018 року неодноразово порушував вищевказані вимоги договорів, нормативних, піднормативних та локальних актів, що призвело до нарахування Позивачем належних оплаті сум за зберігання вантажу. Внаслідок допущених порушень, що виразились у замовлені Відповідачем неспроможної для опрацювання кількості вантажів, Позивачем затримано вагони на станції призначення в очікувані подачі під вантажні операції з вини Замовника, складено акти загальної форми ГУ-23 на початок затримки вагонів та на кінець затримки вагонів, на підставі яких оформлено накопичувальні картки.
Так, 27.12.2018р. на станцію Гуменці в адресу ПАТ "Подільський цемент" прибули навантажені вагони №№ 65806035, 61179586, 61179529, 61179545, 61035630, 56821986, 60717253, 56843055, 56663651, 62975214 вантаж вугілля.
Водночас, на момент прибуття, на під'їзній колії Відповідача, під вивантаженням, знаходилось 21 вагон з вугіллям, 83 вагони зі шлаком гранульованим та 15 вагонів із рудою. Тому, через зайнятість вантажних фронтів, вищевказані вагони були затримані на коліях станції 27.12.2018 з 16 год. 30 хв. по 31.12.2018 до 16 год. 30 хв., згідно актів загальної форми ГУ-23 на початок затримки вагонів № 1908 від 27.12.2018 та акту загальної форми ГУ-23 на кінець затримки вагонів № 1962 від 31.12.2018 відповідно, і як наслідок, нараховані платежі, які відображені у накопичувальній картці № 31120654 від 31.12.2018.
Платежі по вказаній накопичувальній картці нараховані згідно актів загальної форми №№ 1908, 1962 на затримку вагонів, в яких зберігався вантаж вагою 694 тонни терміном 4 доби.
Позивачем із врахуванням викладеного, відповідно до положень ст.ст.36, 46 Статуту залізниць України, Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом МТтЗУ від 26.03.2009р. №317 нараховано плату за користування вагонами за час затримки у розмірі 44088,48грн.
Відповідач у відзиві поданому 24.07.2019р. вказує про наявність можливості прийняти вагони на передавальні колії, оскільки відповідно до графи 12 п. 11 договору №379 від 01.05.2014 року максимальна переробна спроможність встановлена на рівні 541 вагонів за добу, тому вважає, що АТ "Подільськтй цемент" мало змогу прийняти вагони, натомість залізниця порушила свої зобов'язання щодо передачі вагонів на передавальні колії.
Вважає акти загальної форми про затримку вагонів такими, що не відповідають формі встановленій в законодавстві. Зокрема форма акту про затримку вагонів затверджена Додатком №3 до Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999р., а надані до справи акти цій формі не відповідають і не є належними та допустимими доказами затримки вагонів.
Відповідач вказує на необґрунтованість стягнення із підприємства суми збору за зберігання вантажів в подвійному розмірі. Зазначає, що ускладнення роботи станції в період затримок не відбувалося. Позивач не надав будь - яких доказів про наявність ускладнень роботи стації, що є підставою для збільшення розміру збору до двократного розміру відповідно до ст. 36 Статуту Залізниць України. Накази про збільшення ставки збору підписані не уповноваженими особами. Позивач не надав будь - яких доказів наявності повноважень на підписання наказів про збільшення ставки до двократного розміру, в той час, як відповідно до ст. 36 Статуту Залізниць України право на збільшення збору надається виключно начальнику Залізниці. Позивач не надав доказу повідомлення Відповідача про введення подвійної ставки за дві години до такого введення, що не відповідає п. 2.2. розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 29.03.2009 року №317.
Поряд із цим звертає увагу суду, що позивачем не надано жодного документу, яким підтверджувалося нарахування та визначення до сплати ПДВ. Зокрема, позивач не додав до матеріалів справи належним чином складених податкових, які б засвідчували виникнення податкових зобов'язань з ПДВ. У позові просить відмовити.
06.08.2019р. представником відповідача подано письмові заперечення, у яких зазначено, що у відповідності до ст.ст.46, 47 Статуту залізниць України всі вагони повинні бути подані на під'їзну колію. При цьому подавати вагони залізниця зобов'язана навіть, якщо це не передбачено договором. Вказує, що форма ГУ-23а передбачена для всіх випадків затримки, а не тільки для підходів до станції. Вважає необґрунтованими стягнення з відповідача суми збору за зберігання вантажів у подвійному розмірі, оскільки ускладнення роботи станції підлягають обов'язковому доказуванню, позивач не надав доказів затримки вагонів на підходах у період з 27.12.2018р. по 31.12.2018р.; додана позивачем довідка роботи з вагонами свідчить лише про кількість вагонів на під'їзній колії і не свідчить про будь - які проблеми на станційних коліях. Стверджує, що накази про збільшення ставки збору підписані неуповноваженими особами. Позивач надав телеграму про те, що збільшення збору відбувається за рішенням особи, яка діє на підставі довіреності. Однак довіреності на підписання наказу №905 від 29.12.2018 року ОСОБА_1 не додано. Таким чином, вважає, що наказ підписано без наявності повноважень з порушенням ст.36 Статуту залізниць України.
Також вказує, що позивач не надав доказу повідомлення Відповідача про введення подвійної ставки за дві години до такого введення, що не відповідає п. 2.2. розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 29.03.2009 року №317. Введення подвійного розміру збору відбулося в 17год.20 хв. 29.12.2018 року. В журналі реєстрації повідомлень натомість вказано про наявність акту затримки і подання повідомлення щодо нього в 15-00 29.12.2018року. Зміст повідомлення не конкретизовано.
З приводу заявленого до стягнення ПДВ, нарахованого на заявлену заборгованість, відповідач зазначає, що оскільки при оформленні відомостей ПДВ позивачем не нараховувалось згідно ст. 187.1 Податкового кодексу України, то позивач не уповноважений стягувати відповідне ПДВ до дати виникнення таких податкових зобов'язань.
31.07.2019р. представником позивача подано відповідь на відзив, у якій зазначено, що в графі 12 п. 11 договору № 379 від 01.05.2014 дійсно вказана максимальна розрахункова переробна спроможність вантажних пунктів, однак дана графа не передбачає сумарної кількості "Разом", тому посилання на місткість під'їзної колії в 541 вагон є недопустимим, оскільки вказана сумарна кількість вагонів в розрахунках основних показників роботи під'їзної колії не використовується. Окрім того, вказана переробна спроможність вантажних пунктів можлива при умові, що лише одна із вказаних у таблиці операцій буде відбуватись безперервно, без зупинки, як на конвеєрі, а інші операції будуть зупинені, що у виробничій діяльності не відбувається і не практикується.
Водночас, вказує, що вимогами графи 9, п. 11 додаткової угоди № 3 від 25.10.2016 до вказаного договору, чітко передбачено, що сумарна кількість вагонів, яка може одночасно перебувати на вантажних фронтах ПАТ "Подільський цемент" складає 106 вагонів, з яких 13 вагонів на вантажних фронтах контрагентів: ТОВ "Подільська будівельна індустрія" та ПП ВКФ "Будіндустрія" - 5 та 8 вагонів відповідно. Більше того, вказана додаткова угода № 3 від 25.10.2016 розмежовує вантажні фронти (106 вагонів) на фронти навантаження 64 вагони та фронти вивантаження 42 вагони. Тобто, на під'їзній колії Відповідача, згідно умов вказаного договору, одночасно під вивантаженням можуть перебувати лише 42 завантажених вагони і 64 порожніх вагони для навантаження. Окрім того, повідомляє, що добовий план-графік, який розроблений на зимовий період, передбачає розрахункову кількість вагонів при вивантажені, які передаються на під'їзну колію Відповідача, в кількості 64 завантажених вагони на добу і не більше.
Щодо оформлення актів загальної форми позивач пояснює, що акт загальної форми ГУ-23а, складається у випадку затримки вагонів на підходах до станції призначення і дійсно затверджений додатком 3 до Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999 року. Звертає увагу суду, що вказані акти загальної форми ГУ-23а у даному випадку при затримці вагонів позивачем не складались. Позивачем складались акти загальної форми ГУ-23 (без літери "а"), форма яких передбачена додатком 6 до вказаних Правил.
Щодо розрахунку сум по накопичувальній картці № 31120654 від 31.12.2018 залізниця зазначає, що затримка вагонів ускладнила роботу станції, як наслідок, призвела до збільшення збору за зберігання вантажів до двократного.
З приводу наказів про збільшення ставки збору за зберігання вантажів до двократного вказує, що останні дійсно не підписані начальником залізниці, оскільки останній делегував дані повноваження начальникам дирекцій згідно телеграфного розпорядження № Н/1117 від 30.11.2005 за наступним текстом: "На багаторазові запити працівників станцій та дирекцій, в доповнення розпорядження НЗ-1-с7/67 /тел.нр. Н/244/ від 16.01.2003р. роз'яснюю: збільшення збору за зберігання у відповідності до статті 36 Статуту залізниць України вводиться наказом начальника дирекції, який діє на підставі довіреності, після отримання запиту начальника станції. Запит надається по закінченні терміну безоплатного зберігання".
Твердження відповідача про ненадання доказів стосовно повідомлення за дві години про збільшену ставку збору є безпідставним, оскільки до поданої позовної заяви приєднано копії Книги повідомлень вантажоодержувачів про підвищення збору за збереження вантажу згідно ст. 36 Статуту залізниць України.
Поряд із цим вказує, що при нарахуванні належних для сплати сум в накопичувальних картках та відомостях плати за користування вагонами ПДВ не враховується, оскільки в розрахунках за надання послуг в міжнародних перевезеннях такий податок не враховується, оскільки відсутній, і тому залізнична електронна програма нарахування коштів ПДВ не враховує.
29.08.19р. до суду від АТ "Подільський цементний завод" надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в обґрунтування якої зазначає, відповідно до ст. 124 Статуту АТ "Ураїнська залізниця", затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 2 вересня 2015 р. № 735 будь-які договори, довіреності, інші правочини та документи, а також банківські та фінансові документи від імені товариства повинні бути підписані щонайменше двома особами: членами правління та/або іншими уповноваженими на це особами. Такі договори, довіреності, правочини та документи від імені товариства вважаються належним чином укладеними (вчиненими) та мають юридичну силу для товариства виключно у разі, коли вони скріплені двома підписами.
Отже, позовна заява в порушення ст. 124 Статуту підписана одним представником, який не мав повноважень в даному випадку діяти самостійно.
Позивач у письмових поясненнях з приводу даного клопотання відповідача вказав, що ст.124 Статуту АТ "Укрзалізниця" стосується посадових осіб залізниці які працюють і виконують обов'язки пов'язані з укладанням договорів, правочинів, підписання банківських та фінансових документів за наданими довіреностями. Зауважує, що позовна заява підписана адвокатом, який представляє інтереси позивача відповідно до укладеного договору і не є посадовою особою АТ "Укрзалізниця" або іншого структурного підрозділу товариства.
З приводу клопотання відповідача судом враховується, згідно п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Приписами ст. 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
При цьому повноваження адвоката як представника, за приписами ч. 4 ст. 60 ГПК України, які в даному випадку є законодавчими нормами спеціальної дії, підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Судом встановлено, що позовна заява підписана представником АТ "Українська залізниця" М.В. Помазановою, при цьому до позовної заяви додано копію ордеру серії КС №138384 від 24.05.2019 р. на представництво адвокатом Помазановою М.В. інтересів АТ "Українська залізниця", зокрема у судах всіх інстанцій без обмеження повноважень. Поряд із цим, судом враховується позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 р. у справі №9901/736/18. Враховуючи викладене, клопотання відповідача про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає за відсутністю підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
В судовому засіданні 02.09.2019р. представник позивача підтримав позовні вимоги на наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача проти позову заперечує та просить відмовити в їх задоволенні.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
01.05.2014р. між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" (Залізниця) та Публічним акціонерним товариством "Подільський цемент" (Вантажовласник) укладено договір №379 про експлуатацію залізничної під'їзної колії при станції Гуменці Південно-Західної залізниці, за умовами п. 1 якого згідно з Статутом залізниць України. Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії, та є продовженням колії № 3 станції Гуменці Південно-Західної залізниці і обслуговується власним локомотивом.
Згідно з п. 4 договору рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів та сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування та організації руху на під'їзній колії підприємства ПАТ "Подільський цемент”.
Відповідно до п. 5 договору повідомлення про подачу вагонів на під'їзну колію передається по телефону не пізніше ніж за дві години до подачі вагонів на передавальні колії станції.
Пунктом 6 договору визначено, що вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на 7 або 8 передавальні колії станції Гуменці.
Максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передається власнику колії, становить по вазі 3300 тон/бр., не більше 36 вагонів, з під'їзної колії по вазі 2304 тон/бр., не більше 25 завантажених вагонів (п. 7 договору).
У п. 11 договору зазначено, що максимальна переробна спроможність вантажних пунктів: додається додаток №1, який є невід'ємною частиною цього договору. Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.
Для під'їзної колії встановлюються терміни перебування на ній вагонів: - 9,5 год. (п. 12 договору).
Згідно з п. 16 договору власник колії сплачує залізниці плату, зокрема, за користування вагонами (контейнерами) - згідно Тарифного керівництва №1 та Правил користування вагонами і контейнерами. Збори і плати вносяться централізовано через розрахунковий підрозділ залізниці згідно окремо укладеного договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Пунктом 18 договору, зокрема передбачено, що для скорочення часу користування вагонами на під'їзній колії, вантажні операції по навантаженню та вивантаженню підприємство зобов'язується виконувати цілодобово і в терміни вказані в договорі. Виключенням є зимовий період року при відсутності вантажів під вивантаження та значного зменшення об'ємів навантаження. У разі простою на коліях станції не поданих на під'їзну колію з вини одержувача (відправника) порожніх та навантажених власних і орендованих вагонів, плата за користування цими вагонами стягується на підставі п. 15 розділу 6 Правил користування вагонами і контейнерами.
Договір укладено на 5 років з 01.05.2014 р. по 01.05.2019 р. (п. 21 договору).
Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.
Додатком № 1 до договору сторонами узгоджено "Максимальну переробну спроможність вантажних пунктів".
Додатковою угодою №1 від 29.09.2014 р. сторони внесли зміни до договору №379 від 01.05.2014 р. щодо місцезнаходження та реквізитів залізниці.
22.06.2015 р. до договору було укладено додаткову угоду №2, якою сторони виклали в новій редакції п. 11 договору, де визначили максимальну переробну спроможність вантажних пунктів (№ колії, назву вантажу, що переробляється, засоби механізації, розмір фронту, терміни виконання вантажних операцій та максимальну переробну спроможність).
У додатковій угоді №3 від 03.12.2015 р. сторони погодили в тексті договору назву "Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" замінити на "Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця".
У подальшому додатковою угодою №3 від 25.10.2016 р. було викладено в новій редакції п. 11 договору з визначенням максимальної переробної спроможності вантажних пунктів (№ колії, назву вантажу, що переробляється, засоби механізації, розмір фронту, терміни виконання вантажних операцій та максимальну переробну спроможність).
Позовні матеріали містять технічний паспорт під'їзної колії станції Гуменці ДТГО "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Подільський цемент" з додатком 5 "Характеристика пристроїв і механізмів для вивантаження-навантаження" (характеристика вантажних фронтів; затверджений сторонами 27.03.2014 р. та Єдиний технологічний процес роботи під'їзної колії ПАТ "Подільський цемент" та станції примикання Гуменці Південно-Західної залізниці, яким передбачено вирішення питань, зокрема, розробки розрахункових вагонопотоків по прибуттю та відправленню з урахуванням плану випуску продукції підприємством; оптимальне використання технічних засобів і пристроїв у основного власника під'їзної колії та його контрагента (технологічні карти вантажних фронтів).
Інструкцією про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії підприємства ПАТ "Подільський цемент", затвердженою начальником Жмеринської дирекції залізничних перевезень Південно-західної залізниці та погодженою головою правління ПАТ "Подільський цемент", встановлено основні положення і порядок роботи залізничної колії підприємства, яка примикає до продовження станційної колії №3 станції Гуменці. Передбачено, що вагова норма в напрямку станції Гуменці - підприємство - 3300 т, а в напрямку підприємство - станція Гуменці - 2304 т. Розмір одночасної подачі вагонів на підприємство - 144 вісі (36 вагонів), а з підприємства не більш 100 вісей (25 вагонів). Зазначено, що виконання інструкції є обов'язковим для всіх працівників залізничного цеху (ЗП і ПВ), відповідальних осіб за транспорт в цехах підприємства і інших працівників, що беруть безпосередню участь в поїзних, маневрових і вантажних роботах.
Сторонами 15.02.2018р. підписано договір про надання послуг №10155/ЦТЛ-2018 предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах ПАТ "Укрзалізниця" (Перевізник), вагонах залізниць інших держав та/або вагонах ПуАТ "Подільський цемент" (Замовник) і проведення розрахунків за ці послуги.
Згідно з п. 1.2 договору перевезення - це послуга, в процесі надання якої Перевізник зобов'язується доставити довірений Замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а Замовник зобов'язується оплатити послуги у передбаченому цим Договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього договору, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 зі змінами та доповненнями, Збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.05.2009 № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356 (далі - Збірник тарифів), Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2009 за № 1030/7318, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі -УМВС), Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ) відповідно.
Надання послуг за цим Договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами (п. 1.3 договору).
Пунктом 2.1 договору передбачені обов'язки замовника, зокрема: надавати або організовувати надання місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів через АС "Месплан" (пп. 2.1.1); не використовувати вагони перевізника інакше як для здійснення заявленого перевезення вантажів відповідно до планів перевезень, Правил перевезення вантажів та умов Договору (п.п. 2.1.4); сприяти виконанню узгодженого технологічного часу перебування вагонів на під'їзних коліях згідно з договором про експлуатацію під'їзної колії (договором про подачу та забирання вагонів), та не використовувати вагони, як місця для зберігання вантажів (п.п. 2.1.5); оплачувати Перевізнику послуги, пов'язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника (п.п. 2.1.6); самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов цього Договору, при цьому зобов'язаний враховувати обсяги запланованих перевезень, вагонообігу, терміну перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника (п.п. 2.1.6.1); відшкодовувати Перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів, що виникли на станціях залізниць України, через: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірку вантажу перевізником (маси вантажу), митними чи іншими державними органами контролю; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини, що не залежать від перевізника, а також нести відповідальність за затримки вантажів на підходах до станції призначення та здійснювати оплату платежів, пов'язаних з цими затримками. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (п.п. 2.1.7); негайно інформувати Перевізника про всі обставини, які перешкоджають відправленню та просуванню вагонів з причин, які не залежать від Перевізника (п.п. 2.1.15); приймати вагони, які подаються за заявкою замовника (п.п. 2.1.16).
Замовник має право, зокрема укладати договори на власний розсуд із підприємствами, які зацікавленні в перевезенні вантажів, та виступати платником послуг з перевезення вантажу, користування вагонами та інших послуг, передбачених цим договором (п.п. 2.2.1 договору).
Згідно з п. 2.3 договору до обов'язків перевізника віднесені, з-поміж іншого: розглядати замовлення замовника на перевезення вантажів (п.п. 2.3.1); приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у вагонах (контейнерах) перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації АС "Месплан", доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до цього договору (п.п. 2.3.2); складати документи передбачені п. 1.3 цього договору щодо нарахування сум платежів (п.п. 2.3.5).
Розділом 3 договору врегульовано питання вартості послуг. Зокрема, у п. 3.2.1 договору зазначено, що у всіх випадках за кожне перевезення (за вантажний або порожній рейси) неповна доба використання округлюється до повної. Розмір ставок плати за використання вагонів перевізника у вантажному та порожньому рейсах зазначено в додатку 2 до договору, а в подальшому зміни цих ставок визначаються перевізником в односторонньому порядку і доводяться замовнику шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному сайті перевізника (www.uz.gov.ua та www.uz-cargo.ua) та /або публікація оголошення в газеті "Урядовий кур'єр" із зазначенням терміну введення їх у дію не раніше ніж через 30 календарних днів після оголошення.
За умовами п. 4.2 договору оплата послуг відповідно до договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в п. 14.2 розділу 14 договору.
У разі відсутності на особовому рахунку замовника коштів, необхідних для оплати перевезення та додаткових послуг перевізник припиняє приймання, видачу вантажів та надання додаткових послуг згідно зі ст. 62 Статуту залізниць України з одночасним віднесенням відповідальності на замовника за невиконання плану перевезень (статті 106, 108 Статуту), затримку вагонів і контейнерів та зберігання вантажу (п. 5.2 договору).
Моментом виникнення заборгованості у замовника є дата фактичного надання перевізником послуг за цим договором за умови відсутності грошових коштів на особовому рахунку замовника (абз. 3 п. 5.3 договору).
Згідно з п. 8.1 договору сторони домовились про використання електронного документообігу.
Підпунктом 8.2.1 договору передбачене оформлення документів з накладанням електронного цифрового підпису, зокрема, накладної та супроводжувальних документів при перевезенні у внутрішньому сполученні; підпунктом 8.2.2. договору - можливість оформлення документів з накладанням електронного цифрового підпису, зокрема, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, накопичувальної картки зборів за роботи (послуги) та штрафів форми ФДУ-92.
У разі судового розгляду справи чи виникнення претензійної практики використовується візуальне відображення електронних документів на папері (п. 8.8 договору).
Відповідно до п. 12.1 договору він вступає в силу з моменту одностороннього підписання Замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС "Месплан" або АС "Клієнт УЗ", або вчинення Замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 20.02.2018 р. до 31.12.2018 р. Якщо жодна із Сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії Договору з пропозицією до іншої Сторони про припинення його дії, то цей Договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього Договору.
Договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії накладної №45451701 контрагентом відповідача відправлено на станцію Гуменці вантаж (вугілля кам'яне), який видано ТОВ "Подільський цемент" 27.12.18р.
Відповідно акту загальної форми ГУ-23 №1906 від 27.12.18р. на віднесення на відповідальність вантажовласника ПАТ "Подільський цемент" було затримано 46 вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта. Зазначено, що 27.12.2018 р. поїздом №3853 о 16год.12хв. прибули вищевказані вагони під навантаження; клієнт ПАТ "Подільський цемент" повідомлений в 16 год. 30 хв.; вагони знаходяться на виставочній колії №7 в очікуванні подачі; час початку затримки вагонів 27.12.2018, 16:30.
Актом загальної форми №1909 від 27.12.18р. зафіксовано відмову ПАТ "Подільський цемент" підписати акт загальної форми №1908 від 27.12.18р.
Згідно з актом загальної форми ГУ-23 №1962 від 31.12.2018 р. на віднесення на відповідальність вантажовласника ПАТ "Подільський цемент" було затримано вагони, з яких №№ 65806085, 61179586, 61179529, 61179545, 61035630, 56821986, 60717253, 56843055, 56663651, 62975214 на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта. Зазначено, що вищевказані вагони подаються на п-к ПАТ "Подільський цемент" під вивантаження; час початку затримки вагонів 27.12.2018, 16:30 (акт №1908 від 27.12.18р.); час закінчення затримки вагонів 31.12.18р. 16:30.
У матеріалах справи наявна накопичувальна картка №31120654 зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів від 31.12.18р. відповідно до якої відповідачу нарахований збір за зберігання вантажу (вугілля) на суму 36740,40грн.
Відповідачем карта підписана із зауваженнями, зокрема "з нарахуваннями не згідні, так як ПАТ "Подільський цемент" мало можливість прийняти вагони на під'їздну колію; вагони затримано на ст. Гуменці безпідставно.
У матеріалах справи також наявні довіреності ПАТ "Подільський цемент" від 01.01.2018 р. №1, від 31.12.2018 р. №241 на право ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 підписувати, зокрема відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, пам'ятки про подавання-забирання вагонів форми ГУ-45, акти загальної форми ГУ-23, листи ПАТ "Подільський цемент" про можливість приймання вагонів та безпідставність затримання останніх станцією Гуменці (від 29.12.2018 р., 14.04.2017 р., 03.04.2017 р., 30.03.2017 р., 23.02.2017 р.); довідка роботи з вагонами на під'їзній колії ПАТ "Подільський цемент" у грудні 2018 року.
Враховуючи затримання вагонів на станціях з вини відповідача, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 44088,48 грн. боргу за збереження вантажу.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до статті 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами (частина перша); суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі (частина друга); загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (частина п'ята).
Умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються, зокрема, Законом України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. за №457, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативними актами.
Так, за приписами частини першої статті 3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України "Про транспорт", "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про залізничний транспорт" перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах, що відповідно до розділу IV Статуту залізниць України передбачено і для взаємовідносин залізниці з підприємством, власником під'їзних залізничних колій.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч. ч. 1, 3 ст. 909 ЦК України).
Також обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, визначені Статутом залізниць. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України (ст. 5 Статуту).
Згідно зі ст. 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Матеріалами справи встановлено укладення між сторонами договору про надання послуг №10155/ЦТЛ-2018 від 15.02.2018 р., предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.
Тобто, права й обов'язки сторін виникають як з умов укладеного сторонами договору, так і на підставі норм, встановлених актами законодавства, в тому числі нормативно-правовими актами, які регулюють відповідні правовідносини.
У статті 6 Статуту визначено, що накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до накладної №45451701 від 27.12.2018р. залізницею було прийнято до перевезення визначений у накладній вагонами вантаж на адресу відповідача із зазначенням станції призначення - Гуменці.
Як встановлено матеріалами справи залізницею складено акти загальної форми ГУ-23, а саме: №1906 від 27.12.18р. яким встановлено затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта та №1962 від 31.12.2018р. у якому вказано, що вагони подаються на п-к ПАТ "Подільський цемент" під вивантаження; час початку затримки вагонів 27.12.2018, 16:30 (акт №1908 від 27.12.18р.); час закінчення затримки вагонів 31.12.18р. 16:30.
У зв'язку з вищезазначеними затримками вагонів позивачем, враховуючи акти загальної форми ГУ-23, було складено накопичувальну картку №31120654 від 31.12.2018р. за якою нарахований збір за зберігання вантажів на суму 36740,40грн. (із розрахунку 1 доба безкоштовне зберігання, 1 доба в однократному розмірі - 2776грн., 2 доби у двократному розмірі відповідно до ст.36 Статуту у розмірі 13880грн., що разом становить 13880грн. яка помножена на коефіцієнт 2,647грн., що дорівнює 36740,40грн.), яка працівником вантажовласника підписана із зауваженням та зазначенням про те, що ПАТ "Подільський цемент" мало можливість прийняти вагони на під'їзну колію, а вагони затримано на станції безпідставно.
Судом враховується, що відповідно до статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Згідно з п. 2 розділу 6 Правил перевезення вантажів залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністра транспорту та зв'язку України від 25.02.1999 № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 р. №165/3458 (далі - Правил перевезення), за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.
Відповідно пункту 6 розділу 6 Правил перевезення усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
Порядок і умови користування вагонами і контейнерами визначаються Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 за № 113, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 березня 1999 року за №165/3458 (далі - Правила користування).
Пунктами 2, 3 Правил користування передбачено, що за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату. Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станції відправлення та призначення за “Відомістю плати за користування вагонами (контейнерами) форми ГУ-46 (додаток 1), яка складається на підставі "Пам'яток про користування вагонами (контейнерами)" форми ГУ-45 (додаток 2), "Актів про затримку вагонів" форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Пунктом 4 Правил користування визначено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження і містять розрахунки платежів за користування вагонами, за маневрову роботу та за подавання й забирання вагонів.
Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.
Виходячи з пункту 8 Правил користування у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми (форми ГУ-23 - Додаток №6 до Правил користування) який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці (п. 9 Правил користування).
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником) (п. 10 Правил користування).
Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці (п. 13 Правил користування).
Таким чином, з наведених положень слідує обов'язок вантажовідправників/вантажовласників вносити плату за користування вагонами (стаття 119 Статуту, пункти 2, 13 Правил користування вагонами і контейнерами).
Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністром транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 № 340/16356 (далі по тексту - Збірник тарифів) встановлює ставки плати за користування вагонами, а отже, плата за корстування вагонами є регульованою і не потребує додаткового погодження сторонами.
Згідно з п. 3 розділу 5 Збірника тарифів та пункту 5 розділу 6 Правил перевезення: "При визначенні часу користування вагонами і контейнерами час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година".
Правилами складання актів, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 за №334 передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, в тому числі затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства складаються комерційні акти та акти загальної форми.
Акти загальної форми ГУ-23 складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами (п. 3 Правил складання актів).
Таким чином, відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства належним і допустимим доказом на підтвердження факту настання відповідних подій - затримки вагонів на станціях, у зв'язку з якими позивачем здійснено нарахування плати за користування вагонами відповідно до поданих відомостей, є акт загальної форми ГУ-23, що складений згідно з Додатком №6 до Правил користування.
Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що затримка вагонів на підході до станції призначення та на станції призначення, у зв'язку з якою позивачем нарахована плата за користування вагонами, відбулася через неможливість приймання їх станцією призначення з причин очікування подачі під вантажні операції вагонів, що прибули на адресу відповідача. Факт затримки вагонів у встановленому порядку зафіксовано актами загальної форми ГУ-23, в яких вказано час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Відмова представника вантажовласника підписати складений представником станції акт про затримку вагонів на станції не є підставою для звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами.
Плата, заявлена до стягнення позивачем, нарахована за періоди затримок вагонів та є наслідком порушення відповідачем нормативно визначених правил прийняття вагонів, що виходить за межі звичайної правомірної поведінки, врегульованої укладеним сторонами договором.
Підпунктом 2.1.7 договору про надання послуг №10155/ЦТЛ-2018 від 15.02.2018р. встановлено, що замовник зобов'язується відшкодовувати перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів, що виникли на станціях залізниць України з причин, що не залежать від перевізника, а також нести відповідальність за затримки вантажів на підходах до станції призначення та здійснювати оплату платежів, пов'язаних з цими затримками. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.
Доказів про сплату відповідачем заявленої до стягнення плати за користування вагонами суду не подано.
Судом береться до уваги відсутність належних і допустимих доказів відсутності вини відповідача у скупченні вагонів на станціях та його можливість прийняти вагони, що прибули, з урахування умов договору від 01.05.2014 р. №379 щодо максимальної переробної спроможності вантажних пунктів.
Судом також зважається на роз'яснення Вищого господарського суду України (лист №0701-11/96/715/14 від 12.06.2014) де вказано, що визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технологічної роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.
Тому судом приймається до уваги, що наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями договору, ЄТП, у той час як несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог, передбачених пунктом 33 Правил видачі вантажів та статтями 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть, поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).
Також суд вважає обґрунтованими посилання позивача щодо його права стягувати з відповідача кошти з урахування податку на додану вартість, що відповідає положенням ст. 188 Податкового кодексу України, тому судом відхиляються доводи відповідача щодо неправомірності стягнення ПДВ до дати виникнення податкових зобов'язань.
Інші заперечення відповідача (щодо оформлення актів, розрахунку по накопичувальній картці, достовірності підписання наказів про збільшення ставки збору) спростовуються матеріалами справи, зокрема, положеннями договору від 01.05.2014 р. №379 про експлуатацію залізничної під'їзної колії, Єдиного технологічного процесу під'їзної колії відповідача та її Технічного паспорту, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії відповідача, довіреністю позивача від 31.10.2018 р., витягом із книги наказів.
Крім того, судом констатується, що у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 року Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Також у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України" Суд вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Згідно зі ст. 12 Закону України "Про транспорт" підприємства транспорту мають право, зокрема, вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а у статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на зазначене у сукупності, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а тому останні підлягають задоволенню у заявленому розмірі 44 088,48 грн. боргу в т.ч. 36740,40грн. збір за збереження вантажу, 7348грн. 20% ПДВ.
Витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у в'язку із задоволенням позову відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Подільський цемент" Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с.Гуменці про стягнення 44088,48 грн. боргу задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Подільський цемент" (Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Гуменці, вул. Хмельницьке шосе, 1-А код ЄДРПОУ 00293091) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ-30, вул. Лисенка, 6 код ЄДРПОУ 40081221) - 44088,48грн. (сорок чотири тисячі вісімдесят вісім гривень 48коп.) боргу та 1921грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одну гривню) судового збору.
Видати наказ.
Згідно з ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ “Перехідні положення” ГПК України.
Повний текст рішення складено 06.09.2019р.
Суддя М.Є. Муха
Віддруковано 4 примірники: 1 - до справи, 2,3 - позивачу (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; 01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6), 4 - відповідачу (32325, Хмельницька область, Кам'янець - Подільський район, с. Гуменці, вул. Хмельницьке шосе, 1-А). Всім з повідомленням про вручення.