Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" вересня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2122/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
при секретарі судового засідання Васильєві А.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), м. Київ
до Харківського Національного Університету повітряних сил ім. І. Кожедуба, м. Харків, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізична особа ОСОБА_1 , м. Дергачі.
про стягнення коштів в розмірі 8333,96 грн
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - Красько С.Ю., довіреність № 350/176/2434/263 від 24.05.2019;
третьої особи - Бабенко О ОСОБА_2 . (особисто).
Позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ), м. Київ, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Харківського Національного Університету повітряних сил ім. І. Кожедуба, м. Харків, про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 8333,96 грн.
Ухвалою господарського суду від 08.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 24.07.2019 о 12:15 год. Залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізичну особу ОСОБА_3 Вікторовича, м. Дергачі.
Протокольними ухвалами від 24.07.2019, 28.08.2019 у судових засіданнях оголошувалась перерва, в порядку ст. 216 ГПК України.
27.08.2019 третьою особою надано до суду письмові пояснення (вх. № 20393), в яких зазначив, що він керував автомобілем "Даймлер Бенц", який був учасником ДТП, що сталася 26.05.2015 у м. Харкові. Даний автомобіль є власністю Харківського Національного Університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба та використовувався ОСОБА_1 при виконанні ним службових обов'язків, під час перебування останнього на військовій службі.
29.08.2019 відповідачем, через канцелярію господарського суду, надано заяву про застосування строку позовної давності до вимог позивача (вх. № 20717).
02.09.2019 позивачем, через канцелярію господарського суду, надано письмові пояснення, в яких зазначив про обґрунтованість позовних вимог з огляду на дотримання строків позовної давності та просить суд задовольнити позов в повному обсязі (вх. № 20853).
У судове засідання представник позивача не з'явився. Ухвалою господарського суду від 02.09.2019 клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції від 02.09.2019 (вх. № 20823) залишено без задоволення.
Представник відповідача та третя особа у судовому засіданні 03.09.2019 проти позову заперечували, та просили суд відмовити у задоволенні позову, у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до господарського суду.
В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Присутні в судовому засіданні представники відповідача та третя особа погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.
Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 03.09.2019, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
26 липня 2015 року, приблизно о 09 годині 15 хвилин, в місті Харкові по вулиці Новгородській в районі будинку № 4, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Даймлер Бенц» державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнившись в безпеці маневру, допустив зіткнення з автомобілем «Фольксваген Пассат» державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_4 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2015 року у справі № 638/13609/15-п ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Цивільно - правова відповідальність потерпілого була застрахована за договором обов'язкового страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/4541662 від 13.12.2014.
Як вказує позивач, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована при використанні транспортного засобу «Даймлер Бенц», спеціальний реєстраційний номер на темному фоні 6103Н7 за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Після звернення потерпілого до позивача із повідомленням про настання ДТП та з заявою про виплату відшкодування заподіяної шкоди, позивачем було сплачено потерпілому відшкодування заподіяної внаслідок ДТП шкоди у розмірі 7660,98 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6798рв від 25.12.2015, крім того за послуги аварійного комісара позивачем було сплачено суму в розмірі 672,98 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 396рв від 22.12.2015.
Як встановлено рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 13 березня 2019 року у справі № 619/4919/18 (за позовом МТСБУ до ОСОБА_1 ), відповідно до довідки Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба від 17.10.2018 № 936, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Харківському національному університеті Повітряних Сил в Збройних Силах з 15.07.2011.
З інформації Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івані Кожедуба від 01.02.2019 за № 350/176/8-1170/44 вбачається, що транспортний засіб Mercedes Benz 508D військовий номер 6103 НОМЕР_3 перебуває на обліку Харківського національного університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба з 01 вересня 2005 року.
У зв'язку з цим позивач просить стягнути на свою користь з відповідача 8333,96 грн. у рахунок відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.9 Закону України „Про страхування", страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Відповідно п. 9. статті 7 Закону України "Про страхування", страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів є обов'язковим видом страхування, зобов'язуючим власника транспортного засобу в обов'язковому порядку застрахувати свою цивільну відповідальність, а страховика - в обов'язковому порядку відшкодувати пряму шкоду, спричинену страхувальником третій особі.
У відповідності з вищезазначеними нормами закону, особою, зобов'язаною відшкодувати спричинену шкоду замість страхувальника є страховик, який видав такому страхувальнику поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності.
Відповідно до ст. 5 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (ст. 6 Закону).
Статтею 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до пунктів 38.2, 38.2.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним трудових (службових) обов'язків.
Таким чином, з аналізу зазначених правових норм вбачається, що позивач після виплати страхового відшкодування має право регресних вимог до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Як встановлено рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 13 березня 2019 року у справі № 619/4919/18 (за позовом МТСБУ до ОСОБА_1 ), відповідно до довідки Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба від 17.10.2018 № 936, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Харківському національному університеті Повітряних Сил в Збройних Силах з 15.07.2011.
З інформації Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івані Кожедуба від 01.02.2019 за № 350/176/8-1170/44 вбачається, що транспортний засіб Mercedes Benz 508D військовий номер 6103 НОМЕР_3 перебуває на обліку Харківського національного університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба з 01 вересня 2005 року.
Таким чином, оскільки, на момент дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб Даймлер Бенц 508D військовий номер 6103Н7 належав на праві власності Харківському національному університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба , то відповідальність за шкоду, заподіяну в результаті експлуатації джерела підвищеної небезпеки має нести саме Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, а, отже, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 8333,96 грн. виплаченого страхового відшкодування, визнається судом обґрунтованою та законною.
Відповідачем подано заяву, де останній просить застосувати строк позовної давності.
Відповідно до 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Статтею 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як роз'яснено у пунктах 26, 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК України.
При вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК України), а також статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК України і статті 27 Закону України «Про страхування'встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Розмір страхового відшкодування визначається за правилами, встановленими у договорі страхування. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов'язанні, то з урахуванням положення статті 515 ЦК України суброгація застосовується лише до майнового страхування.
При суброгації строк позовної давності обчислюється з моменту ДТП, а при регресі - моментом здійснення відповідної виплати страхового відшкодування, з огляду на таке.
Деліктне зобов'язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоди (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов'язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим правила регулювання таких зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою, за умови, що законом передбачено такий обов'язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала.
При цьому за статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов'язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК України).
Отже, первісне (основне) деліктне зобов'язання та зобов'язання, що виникло з регресної вимоги, не можуть виникати та існувати одночасно.
Аналогічна правова позиції викладена в постанові від 28.03.2018 у справі № 183/791/16-ц
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Оскільки страхове відшкодування потерпілій у ДТП особі виплачено МТСБУ 24.12.2015, перебіг строку позовної давності необхідно обчислювати саме з цієї дати. Тобто, датою закінчення строку позовної давності є 25.12.2018.
Таким чином, враховуючи, що до суду з цим позовом МТСБУ звернулося 05.07.2019, строк позовної давності позивачем пропущено.
Заперечуючи проти застосування строку позовної давності, позивач зазначає, що рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 13.03.2019 у справі № 619/4919/18 у позові Моторного (транспортного) страхового бюро України було відмовлено повністю, через приписи ст. 1172 ЦК України «юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Оскільки, а ні довідка про ДТП № 69260654, а ні Постанова Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.10.2015 у справі № 63 8/13 609/15-п не містила даних про власника транспортного засобу «Даймлер Бенц» д.р.н. НОМЕР_1 , та даних про місце роботи (проходження служби) особи винної у завданні шкоди (водія ОСОБА_1 ) то у позивача не було фактичної можливості звернутися до господарського суду Харківської області з позовом до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, як особи відповідальної за збиток в розумінні ст. 1172 ЦК України. Таким чином, з огляду на встановлені лише в Дзержинському районному суді м. Харкова обставини справи, що підтверджують належного власника ТЗ та виконання ОСОБА_1 на момент вчинення ДТП службових обов'язків Харківського Національного Університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба позивач звернувся з позовом до відповідача з посиланням на ст. 264 ЦК України.
Господарський суд не погоджується з даними запереченнями позивача та зауважує, що в довідці № 69260654 про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 26.07.2015, містяться дані про власника транспортного засобу "Даймлер-Бенц" номерний знак НОМЕР_1 , а отже позивач був обізнаний про власника транспортного засобу під час виплати потерпілій особі відшкодування заподіяної внаслідок ДТП шкоди.
У п. 2.2. Постанови пленуму ВГСУ № 10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", зазначено, що, за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Згідно статті 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, заяву відповідача про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин, беручи до уваги, що трирічний термін позовної давності по даному зобов'язанню сплинув 25.12.2018, тобто на дату подання позову 05.07.2019 позивач втратив право на звернення до суду, в зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 123, 126, 129, 165, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 247, 252, 256 ГПК України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Позивач - Моторно (транспортне) страхову бюро України (02000, м. Київ, бульвар Русанівський, 8, адреса для листування: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 9, офіс 301, код ЄДРПОУ 21647131);
Відповідач - Харківський Національний Університет повітряних сил ім. Івана Кожедуба (61023, м. Харків, вул. Сумська, 77/79, код ЄДРПОУ 24980799);
Третя особа - Фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Повне рішення складено 05.09.2019.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/2122/19