06 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 905/1986/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ротормаш"
на рішення Господарського суду Донецької області
у складі судді Левшиної Г.В.
від 06.03.2019 та
на постанову Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Пушай В.І., Гребенюк Н.В., Попков Д.О.
від 13.05.2019
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ротормаш"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП "Метрика"
про стягнення заборгованості в сумі 309 311,35 грн,
1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ротормаш" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП "Метрика" про стягнення попередньої оплати за невиконані роботи з виготовлення продукції у розмірі 102836,40 грн, та пені за порушення строків виконання робіт з виготовлення продукції у розмірі 206474,95 грн (з урахуванням заяви про зміну предмету позову - т. 1 а. с. 85-86).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з боку відповідача було допущено прострочення виконання зобов'язання щодо виготовлення та поставлення товару за договором № 76 на виконання робіт від 29.12.2015, що відповідно до частини 2 статті 693 та частин 2, 4 статті 849 Цивільного кодексу України дає право позивачу відмовитися від договору та вимагати повернення попередньої оплати. Пеня заявлена до стягнення позивачем нарахована на підставі пункту 5.3 договору № 76 на виконання робіт від 29.12.2015 за прострочення поставки товару за специфікаціями № 4 від 13.02.2018 та № 5 від 18.04.2018.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
29.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НПП "Метрика" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ротормаш" (замовник) було укладено договір №76 на виконання робіт, за умовами якого виконавець зобов'язався виконати роботи по виготовленню продукції та передати її у власність замовнику, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити роботи.
Пунктом 1.2 договору визначено, що результатом виконання робіт є готова продукція, зазначена у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору. Об'єм робіт, асортимент і кількість продукції, строки виконання робіт зазначаються у відповідних специфікаціях.
Відповідно до пункту 1.3 договору виконавець за домовленістю сторін виготовляє продукцію із сировини замовника згідно з нормами витрат давальницької сировини, які зазначаються у відповідних додатках, які є невід'ємною частиною договору.
Згідно із пунктом 1.4 договору замовник передає виконавцю давальницьку сировину для виготовлення продукції по акту прийому-передачі, який є невід'ємною частиною даного договору, та в якому зазначається найменування, кількість, параметри якості сировини, ціна та загальна вартість сировини. Доставка сировини до місця виконання робіт здійснюється замовником. Відходи сировини після виготовлення продукції в подальшому використати неможливо, тому вони є безповоротними.
Умовами пункту 1.5 договору передбачено, що замовник для виконання робіт надає у тимчасове користування оснастку на продукцію, зазначену у специфікації. Оснастка надається виконавцю шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору. В акті прийому-передачі оснастки зазначається її комплектність та вартість. Виконавець несе повну матеріальну відповідальністю за збереження, комплектність і робочий стан переданої замовником оснастки.
Відповідно до пункту 3.1 договору вартість робіт вказується в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно із пунктом 3.2 договору оплата продукції здійснюється на умовах та в порядку, зазначених у відповідній специфікації. Оплата продукції проводиться у безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця за кожну партію окремо, згідно з додаим рахунком. У платіжних документах виконавець зобов'язаний вказати номери рахунків-фактур або специфікацій виконавця, відповідно до яких здійснюється оплата. Після перерахування передоплати ціни на продукцію не підлягають зміні.
Відповідно до пункту 4.1 договору передача виконаних робіт від виконавця замовнику здійснюється за актом приймання-передачі виконаних робіт. Передача готової продукції здійснюється за видатковою накладною.
Умовами пункту 4.2 договору встановлено, що місце передачі виконаних робіт і готової продукції: м. Дружківка, склад виконавця. Доставка готової продукції здійснюється на умовах самовивозу зі складу виконавця м. Дружківка.
Відповідно до пункту 4.3 договору приймання виготовленої продукції по кількості, комплектності здійснюється замовником у момент її отримання за актом виконаних робіт від виконавця, за якістю відповідно узгодженої сторонами технічної документації.
Пунктом 4.4 договору встановлено, що право власності на продукцію і всі ризики за неї переходять безпосередньо від виконавця до замовника з моменту приймання продукції.
Умовами пункту 4.5 договору сторонами погоджено, що одночасно із продукцією виконавець передає замовнику, в тому числі, акт виконаних робіт, в якому, зокрема, зазначаються фактичні норми витрат давальницької сировини.
Відповідно до пункту 5.3 договору у разі порушення виконавцем строків виконання робіт, передбачених у відповідній специфікації, виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5% від вартості несвоєчасно виконаних робіт за кожен день прострочки виконання зобов'язання.
Згідно із пунктами 8.1-8.2 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань і здійснення взаєморозрахунків. Подальша дія договору вважається пролонгованою на наступний календарний рік, якщо за 20 днів до закінчення терміну договору жодна із сторін не повідомила в письмовій формі про його припинення.
Відповідно до специфікації № 3 від 31.10.2017 до договору виконавець виготовляє, а замовник приймає та сплачує продукцію: послуга виготовлення заготівки втулка кр.№РМ006.03.000 у кількості 503 шт., загальна сума специфікації з урахуванням податку на додану вартість складає 25351,20 грн, умови оплати 50% передплата, 50% - по факту готовності товару, умови постачання EXW склад виконавця, м. Дружківка, в редакції Інкотермс-2010, термін виготовлення заготівок 20 робочих днів від дня поставки потрібної кількості металопрокату на ТОВ НПП Метрика та сплати 50% передплати. Заготівка Втулка РМ006.03.000-круг 36 мм. Ст.20Х, норма витрати -2,13 кг на одиницю. Відходи виробництва подальшому використанню не підлягають та є незворотними.
Згідно із специфікацією № 4 від 13.02.2018 до договору виконавець виготовляє, а замовник приймає та сплачує продукцію: болт М27х50 ГОСТ 7808-70 кр.№РМ.260.30.30.122 у кількості 2500 шт., стяжний болт кордової оболонки М24х50.66 ГОСТ 7808-70 у кількості 3500 шт., загальна сума специфікації з урахуванням податку на додану вартість складає 307200,00 грн, умови оплати 50% передплата, 50% - по факту готовності товару, умови постачання EXW склад виконавця, м. Дружківка, в редакції Інкотермс-2010, термін виготовлення 50 календарних днів з моменту оплати 50% передплати.
Відповідно до специфікації № 5 від 18.04.2018 до договору виконавець виготовляє, а замовник приймає та сплачує продукцію: болт спеціальний М16х48 (креслення 12 30.01 130) у кількості 450 шт., загальна сума специфікації з урахуванням податку на додану вартість складає 27000,00 грн, умови оплати 50% передплата, 50% - по факту готовності товару, умови постачання EXW склад виконавця, м. Дружківка, в редакції Інкотермс-2010, термін виготовлення 50 календарних днів з моменту оплати 50% передплати.
За специфікацією № 4 від 13.02.2018 відповідач свої зобов'язання виконав частково та поставив позивачу: - за видатковою накладною № 6392 від 18.04.2018 болт М27х50 ГОСТ 7808-70 кр.№ РМ.260.30.30.122 у кількості 500 шт. загальною вартістю 27000,00 грн згідно із рахунком № 5534 від 13.02.2018 до специфікації № 4 від 13.02.2018 до договору № 76 від 29.12.2015; - за видатковою накладною № 7021 від 04.06.2018 стяжний болт кордової оболонки М24х50.66 ГОСТ 7808-70 у кількості 218 шт. загальною вартістю 10725,60 грн; - за видатковою накладною № 7551 від 13.07.2018 стяжний болт кордової оболонки М24х50.66 у кількості 265 шт. загальною вартістю 13 038,00 грн. відповідно до специфікації № 4 від 13.02.2018 до договору № 76 від 29.12.2015.
Доказів поставки відповідачем позивачу продукції на суму 102836,40 грн за специфікацією № 4 від 13.02.2018 матеріали справи не містять.
За специфікацією № 5 від 18.04.2018 відповідач виконав свої зобов'язання щодо поставки продукції у повному обсязі, проте з порушенням строків поставки, встановлених цією специфікацією: - за видатковою накладною № 7390 від 27.06.2018 болт спеціальний М16х48 (креслення 12 30.01 130) у кількості 442 шт. загальною вартістю 26520,00 грн відповідно до специфікації № 5 від 18.04.2018 до договору № 76 від 29.12.2015; - за видатковою накладною № 7022 від 04.06.2018 болт спеціальний М16х48 (креслення 12 30.01 130) у кількості 8 шт. загальною вартістю 480,00 грн відповідно до специфікації № 5 від 18.04.2018 до договору № 76 від 29.12.2015.
Позивач звернувся до відповідача з претензією № 306 від 27.09.2018, в якій вимагав негайного повернути попередню оплату, перераховану за непоставлену по специфікації № 4 від 13.02.2018 продукцію в сумі 102836,40 грн, сплатити пеню за прострочення поставки за цією специфікацією № 4 від 13.02.2018 в сумі 204751,15 грн, пеню за прострочення поставки за специфікацією № 5 від 18.04.2018 в сумі 1723,80 грн, а також позивач повідомив відповідача про відмову від виконання зобов'язань за специфікацією № 4 від 13.02.2018.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду Донецької області від 06.03.2019 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП "Метрика" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ротормаш" попередню оплату у розмірі 102836,40 грн, судовий збір у розмірі 4639,68 грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 206474,95 грн відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
- договір № 76 на виконання робіт від 29.12.2015 за своєю правовою природною є змішаним договором, а саме договором поставки і підряду, до якого повинні застосовуватися положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54 та параграфу 1 глави 61 Цивільного кодексу України;
- правовідносин сторін, які виникли за специфікаціями №4 від 13.02.2018, № 5 від 18.04.2018 до договору мають застосовуватися положення глави 54 Цивільного кодексу України, глави 30 Господарського кодексу України;
- відповідачем не надано належних доказів постачання товару позивачу за специфікацією № 4 від 13.02.2018 до договору на суму 102836,40 грн в строк до 25.04.2018;
- матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем позивачеві суми попередньої оплати за специфікацією № 4 від 13.02.2018 у сумі 102836,40 грн у добровільному порядку;
- доказів узгодження сторонами відповідальності у вигляді стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання з постачання товару матеріали справи не містять.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 рішення Господарського суду Донецької області від 06.03.2019 у справі № 905/1986/18 скасовано в частині стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 3097,14 грн. В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 06.03.2019 залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
- "в мотивувальній частині рішення відображено аналогічні вимоги. однак, в другому абзаці резолютивної частини рішення суду з відповідача на користь позивача стягнуто всю суму судового збору за позовом, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду в цій частині з прийняттям нового рішення в частині розподілу судових витрат за позовом, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає в цій частині задоволенню, а апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню у повному обсязі;
- в іншій частині оскаржуване рішення суду першої інстанції ґрунтується на повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим".
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 06.03.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у даній справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 206474,95 грн, та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
- судом апеляційної інстанції, в порушення вимог статей 80 та 269 Господарського процесуального кодексу України, долучено до матеріалів справи докази, які не були подані до суду першої інстанції, оскільки наведені відповідачем обставини неможливості їх подання не є поважними і винятковими;
- судом апеляційної інстанції, в порушення вимог статті 76 Господарського процесуального кодексу України, здійснено посилання в постанові на неналежні докази;
- судами неповно з'ясовано обставини справи;
- судами попередніх інстанцій не враховано, що до зобов'язань за специфікаціями № 4 від 13.02.2018 та № 5 від 18.04.2018 мають застосовуватися положення глави 61 Цивільного кодексу України.
6. Узагальнені доводи інших учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "НПП "Метрика" подало відзив на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ротормаш", в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
7. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Позивачем оскаржується рішення Господарського суду Донецької області від 06.03.2019 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені.
Відтак, суд касаційної інстанції переглядає оскаржувані судові рішення у справі саме в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 206474,95 грн.
8. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (частина 2 статті 628 Цивільного кодексу України).
Суди попередніх інстанцій, дослідивши умови договору № 76 від 29.12.2015 та специфікацій до нього, встановили, що умовами договору передбачено як виконання робіт по виготовленню продукції з давальницької сировини замовника, які передаються за актами приймання - передачі, так і постачання готової продукції, яке здійснюється на підставі видаткових накладних.
Зважаючи на встановлені обставини, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що між сторонами у справі фактично було укладено змішаний договір, який містить елементи як договору підряду, так і договору поставки.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно із частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до пункту 5.3 договору у разі порушення виконавцем строків виконання робіт, передбачених у відповідній специфікації, виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5% від вартості несвоєчасно виконаних робіт за кожен день прострочки виконання зобов'язання.
Відмовляючи у позові в частині стягнення пені суди попередніх інстанцій виходили з того, що доказів узгодження сторонами відповідальності у вигляді пені за прострочення виконання відповідачем зобов'язання з постачання товару матеріали справи не містять, в той час як пунктом 5.3 до договору сторонами передбачена відповідальність виконавця за порушення строків виконання робіт. При цьому суди зазначили, що в специфікаціях № 4 від 13.02.2018 та № 5 від 18.04.2018 не зазначено обсягів, видів та вартості робіт.
Колегія суддів не може погодитися за даними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Задовольняючи позов в частині стягнення попередньої оплати, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, зазначив, що оскільки відповідачем в обумовлені договором строки продукція не була виготовлена (поставлена), відтак відповідно до пункту 3.4 договору попередня оплата підлягає поверненню. Тобто, судами однозначно встановлено порушення відповідачем строків виконання умов договору щодо виготовлення продукції відповідно до специфікацій №№ 4, 5.
Частиною 2 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що договір підряду може укладатися, зокрема на виготовлення речі
Пунктом 5.3 договору сторонами встановлена відповідальність за порушення строків виконання робіт, передбачених у відповідній специфікації.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення пені за порушення строків виконання робіт з виготовлення продукції (з урахуванням заяви про зміну предмету позову - т. 1 а. с. 85-86).
Водночас, відповідно до специфікацій №№ 4, 5 виконавець виготовляє продукцію зазначеного в них виду (болт), в передбаченому обсязі (штук) за встановленою вартістю та у визначений строк, що спростовує висновки судів про протилежне щодо не зазначення в специфікаціях обсягів, видів та вартості робіт.
Наведене свідчить про те, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків щодо відсутності підстав для стягнення пені заявленої за порушення строків виконання робіт з виготовлення продукції.
З огляду на наведене суд касаційної інстанції дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином не з'ясовано й не перевірено усіх обставин справи в частині вимог про стягнення пені, що є порушенням вимог статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Під час нового розгляду справи в частині вимог про стягнення пені судам слід установити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати їм належну правову оцінку з урахуванням викладеного в цій постанові та на підставі вказаних норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Крім того, посилання скаржника, у касаційній скарзі, на те, що судом апеляційної інстанції, в порушення вимог статей 80 та 269 Господарського процесуального кодексу України, долучено до матеріалів справи докази, знайшли своє підтвердження в суді касаційної інстанції, оскільки суд апеляційної інстанції прийнявши докази, які не були подані до суду першої інстанції, лише навів доводи, зазначені відповідачем, неможливості їх подання до суду першої інстанції, при цьому, не надав даним доводам будь-якої оцінки.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
Відповідно до пункту 1 частини 3 та частини 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ротормаш" слід задовольнити частково, оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 206474,95 грн скасувати, та передати справу у вказаній частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
10. Судові витрати
Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що в даному випадку справа в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ротормаш" задовольнити частково.
2. Скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 06.03.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі № 905/1986/18 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 206474,95 грн.
3. Справу № 905/1986/18 у цій частині передати на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.
4. Рішення Господарського суду Донецької області від 06.03.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі № 905/1986/18 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП "Метрика" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Ротормаш" попередньої оплати у розмірі 102836,40 грн, судом касаційної інстанції у касаційному порядку не переглядалися.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.М. Губенко
Судді І.Д. Кондратова
В.І. Студенець