05 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/529/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,
розглянувши касаційну скаргу акціонера Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат ОСОБА_6
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2019
(головуючий - Коваль Л.А., судді Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.)
у справі № 904/529/19 Господарського суду Дніпропетровської області
за позовом PRIMECAP SECURITIES LTD (ПРАЙМКЕП СЕКЬЮРІТІС ЛТД)
до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"
про стягнення заборгованості у розмірі 129 319 919,08 грн,
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду за № 29.3-02/2233 від 30.08.2019 у зв'язку з відпусткою судді Стратієнко Л.В., відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/529/19.
Для розгляду справи №904/529/19 автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Ткач І.В. - головуючий, судді: Губенко Н.М., Кондратова І.Д., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2019.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2019 повернуто зустрічну позовну заяву ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і додані до неї документи без розгляду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2019 зупинено провадження у справі № 904/529/19 на період до розгляду Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2019.
Ухвалою Верховного Суду від 11.04.2019 касаційну Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 19.03.2019 у справі №904/529/19, підписану ОСОБА_3 , повернуто скаржнику на підставі п. 1 ч. 4 ст.292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до касаційної скарги не було надано доказів уповноваження вказаної особи як адвоката представляти інтереси скаржника.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2019 апеляційну скаргу акціонера ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" ОСОБА_4 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2019 у справі №904/529/19 повернуто заявнику на підставі частини 4 статті 174 ГПК України у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги щодо подання доказів сплати судового збору та надіслання апеляційної скарги позивачу.
З аналогічних підстав ухвалами Верховного Суду від 22.05.2019 повернуто касаційні скарги, подані від імені відповідача акціонером ОСОБА_4 на ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2019, 21.03.2019 у справі №904/529/19.
Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 23.05.2019, 24.05.2016, 27.05.2019 визнано зловживанням процесуальними правами подання Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" апеляційних скарг, підписаних акціонерами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , на ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2019, 27.02.2019 у справі №904/529/19, апеляційні скарги повернуто скаржникам.
Ухвалами Верховного Суду від 03.06.2019, 13.06.2019, 03.07.2019 також були повернуті касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат, підписані акціонерами ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2019, 27.05.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2019, оскільки їх було підписано особами без відповідних повноважень.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2019 у цій справі, яка визначена предметом касаційного оскарження, визнано подання акціонером Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" ОСОБА_6 апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2019 у справі №904/529/19 зловживанням процесуальними правами та повернуто апеляційну скаргу скаржнику на підставі частини 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що подання акціонером ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат ОСОБА_6 апеляційної скарги на ухвалу від 27.02.2019 про зупинення провадження у справі, з порушенням вимог щодо форми і змісту апеляційної скарги, а саме без подання доказів сплати судового збору та клопотання про поновлення строку на оскарження, скероване на безпідставне затягування розгляду справи і є зловживанням процесуальними правами.
При цьому апеляційний суд врахував, що акціонерами Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" вже неодноразово оскаржувалися процесуальні судові рішення у справі в апеляційному та касаційному порядках, скарги з перегляду яких були повернуті апеляційним судом скаржникові на підставі ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, що додатково свідчить про зловживання скаржником процесуальними правами шляхом безпідставного затягування розгляду справи.
22 серпня 2019 року ОСОБА_6 від власного імені, як акціонер ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", звернувся з касаційною скаргою на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2019 у справі №904/529/19.
Право на касаційне оскарження обґрунтовує тим, що він як акціонер має право брати участь в управлінні ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", тому є заінтересованою особою у справі № 904/529/19, оскільки рішення у цій справі зачіпає його права та інтереси як акціонера.
У касаційній скарзі заявник посилається на порушення судом при постановленні оскаржуваної ухвали положень статей 2, 43, 287 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_6 , Суд вважає її завідомо безпідставною, подання якої є прикладом зловживання процесуальними правами, що полягає у їх недобросовісному використанні, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом.
Так, ухвалу суду першої інстанції від 27.02.2019 про зупинення провадження у справі на період до розгляду Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2019, на яку заявник подавав апеляційну скаргу, вичерпала свою дію у зв'язку з прийняттям 29.05.2019 постанови Центрального апеляційного господарського суду у цій справі, якою ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2019 залишено без змін. Отже, результати касаційного перегляду ухвали від 13.08.2019, як і результати розгляду апеляційної скарги у випадку її скасування, не могли б мати наслідком досягнення скаржником будь-яких легітимних цілей.
Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною 2 цієї статті суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Верховний Суд, зважаючи на те, що завдання господарського судочинства превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, зауважує, що жодне з положень Господарського процесуального кодексу України, в тому числі, яке надає право особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, подати апеляційну чи касаційну скаргу, не може тлумачитись як таке, що дозволяє цим особам подавати завідомо безпідставні скарги на ухвали судів попередніх інстанцій, які взагалі не підлягають оскарженню за їхніми скаргами. Тим більше це стосується випадків, коли внаслідок подання таких скарг тривалість основного провадження буде несумісне з вимогою "розумного строку" відповідно до статті 6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює, що кожен при визначенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи за практикою ЄСПЛ є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (справа "Смірнова проти України", заява N 36655/02, рішення від 08.11.2005, пункти 66, 69). Нездатність суду ефективно протидіяти зловживанням особи, яка взагалі не є учасником справи, тим більше може призвести до порушення частини 1 статті 6 даної Конвенції.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, 18.02.2019 було відкрито провадження у справі за позовом PRIMECAP SECURITIES LTD (ПРАЙМКЕП СЕКЬЮРІТІС ЛТД) до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості у розмірі 129 319 919,08 грн.
Станом на вересень 2019, тобто вже протягом 6 місяців, спір у справі не вирішений, остаточне рішення у справі не прийнято. Причинами цього, є: по-перше, подання ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" зустрічної позовної заяви, яка завідомо підписана представником, що не має статусу адвоката, всупереч приписам статті 131-2 Конституції України та пункту 20 частини першої розділ ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, по-друге, подання різними міноритарними акціонерами ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", що не беруть участі у справі та володіють зовсім незначною часткою у статутному капіталі (у сукупності менше 0,001%), численних апеляційних та касаційних скарг на ухвали та постанови, які стосуються процедурних питань. При цьому, цими судовими рішення взагалі не вирішуються будь-які питання про права, інтереси та (або) обов'язки акціонерів ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".
Зазначені скарги мають очевидно штучний характер. Метою вчинення таких дій є надсилання матеріалів справи до судів апеляційної чи касаційної інстанцій для розгляду таких скарг, що призводить до безпідставного затягування розгляду справи та неможливості своєчасного ухвалення судового рішення по суті справи. Суд не може допускати, щоб формальне право на апеляційний чи касаційний розгляд завідомо безпідставних скарг акціонерів, що не є учасником справи, переважало над правом сторін щодо своєчасного розгляду справи.
Отже, такі дії акціонерів очевидно є зловживанням процесуальними правами відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з приписами частин 3 та 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Керуючись статтями 43, 234, 235, 287, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Визнати зловживанням процесуальним правом подання акціонером ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" ОСОБА_6 касаційної скарги на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2019 у справі № 904/529/19.
2. Повернути касаційну скаргу акціонера ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" ОСОБА_6 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2019 справі №904/529/19 заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. Ткач
Судді Н. Губенко
І. Кондратова