Іменем України
06 вересня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/546/19
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренко Ю.В., за участі секретаря судового засідання Ткач І.В., розглянувши матеріали по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за позовом: Фізичної особи - підприємця Клєцова Василя Єфимовича,
АДРЕСА_1
адреса для листування: АДРЕСА_2
до відповідача: Михайло - Коцюбинської селищної ради,
вул. Шевченка, 50, смт. Коцюбинське, Чернігівський район, Чернігівська область, 15552
Предмет спору: про стягнення 10109,25 грн.
Позивачем - Фізичною особою - підприємцем Клєцовим Василем Єфимовичем (надалі позивач) подано позов до Михайло-Коцюбинської селищної ради (надалі - відповідач), про стягнення 10109,25 грн, а саме: 9232,30 грн основного боргу за договором № 10 про надання послуг з благоустрою (видалення аварійно-небезпечних дерев, код згідно ЄЗС ДК 021:2015-77211300-5) від 26.10.2018; 58,61 грн 3% річних; 123,65 грн втрат від інфляції; 694,69 грн пені.
У позовній заяві від 30.05.2019 позивач також просить суд стягнути з відповідача судові витрати.
Заявлений позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов договору № 10 про надання послуг з благоустрою (видалення аварійно-небезпечних дерев, код згідно ЄЗС ДК 021:2015-77211300-5) від 26.10.2018 по оплаті наданих послуг.
Ухвалою суду від 08.07.2019 відкрито провадження у даній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою запропоновано відповідачу на підставі ст. 165 Господарського процесуального кодексу України надати відзив на позовну заяву та докази на підтвердження своєї позиції не пізніше 15 календарних днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження, а також попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвала про відкриття провадження була вручена відповідачу 09.07.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 08.07.2019 № 1555200355968, але своїм процесуальним правом відповідач не скористався, відзиву на позов не надав.
Натомість 24.07.2019 представником відповідача були заявлені клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та про залишення позову без розгляду в порядку п.3 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України з посиланням на те, що у провадженні Північного апеляційного господарського суду є справа із спору між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав.
Представник відповідача 24.07.2019 ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується його власноручною розпискою.
13.08.2019 позивачем до господарського суду подано заяву № 020 про долучення документів до матеріалів справи, а саме: акту №1 прийому наданих послуг від 12.08.2019, платіжного доручення № 263 від 13.08.2019 та документів, що підтверджують надсилання даного клопотання відповідачу.
Суд задовольнив клопотання позивача, подані документи залучено до матеріалів справи.
22.08.2019 відповідачем до господарського суду повторно подано клопотання (вих. № 749 від 21.08.2019) про залишення позову без розгляду в порядку п.3 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України з посиланням на те, що у провадженні Північного апеляційного господарського суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
В обґрунтування поданих клопотань про залишення позову без розгляду відповідач посилається на справу № 927/446/19 за позовом Фізичної особи-підприємця Клєцова В.Є до Михайло-Коцюбинської селищної ради; Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ТОВ «Фірма «Лінк».
Відповідно до п.3 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав.
Судом установлено, що згідно з даними державного реєстру судових рішень, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.06.2019 у справі №927/446/19 за позовом ФОП Клєцова В.Є. до Михайло-Коцюбинської селищної ради про стягнення 10109,25 грн позовну заяву та додані до неї документи повернуто позивачу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду у справі №927/446/19 від 05.08.2019 апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 18.06.2019 у справі №927/446/19 задоволено. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 18.06.2019 у справі №927/446/19 скасовано. Справу повернуто до Господарського суду Чернігівської області для подальшого розгляду.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.09.2019 у справі №927/446/19 відмовлено у відкриття провадження у справі. Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання суддею 02.09.2019. Ухвалу вмотивовано тим, що в провадженні Господарського суду Чернігівської області вже є справа між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав ( справа №927/546/19).
За таких обставин клопотання відповідача про залишення позову без розгляду судом відхиляється як необґрунтоване.
Інших заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.
Відповідач своїм процесуальним правом не скористався, відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує положення ч.3 ст.247 Господарського процесуального кодексу України.
Малозначними справами, у відповідності до ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Здійснивши аналіз ціни позову, предмета та підстав позову, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши дану справу у порядку спрощеного провадження, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд ВСТАНОВИВ:
26.10.2018 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір №10 про надання послуг з благоустрою (видалення аварійно-небезпечних дерев, код згідно ЄЗС ДК 021:2015-77211300-5). Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.
Пунктом 1.1. Договору сторони погодили, що Підрядник зобов'язується за завданням Замовника на умовах цього договору надати послуги, передбачені в п. 1.2 Договору, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці послуги.
Згідно п. 2.1. та п. 2.2. загальна ціна Договору визначається як сума вартості всіх проведених послуг, відповідно до підписаних сторонами «Актів приймання-здачі послуг» за цим Договором протягом строку його дії. Вартість виконаних послуг складає 15143,80 грн.
Пунктом 2.3. Договору сторони погодили, що Замовник здійснює оплату за даним Договором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника протягом 30 банківських днів з дня підписання Сторонами відповідного Акту приймання-здачі послуг.
Згідно п.п.4.3.2. Підрядник має право отримати за надані послуги оплату в розмірах і в строки, передбачені Договором.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Виконавець (позивач) виконав взяті на себе зобов'язання по Договору, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін Актами про виконані послуги № 43 від 19.12.2018 (загальна сума вартості виконаних послуг склала 3133,20 грн) та № 7 від 25.02.2019 (загальна сума вартості виконаних послуг склала 12010,60 грн), а також Актами прийому-передачі заготовленої деревини від 19.12.2018 та 25.02.2019. Вказані Акти були підписані Замовником без будь-яких зауважень зі сторони останнього та скріплено печаткою останнього.
Частинами 1,2 та 4 ст.538 Цивільного кодексу України визначено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Оскільки, позивач виконав свої зобов'язання щодо надання послуг з благоустрою, а тому відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України, у відповідача виникло зустрічне зобов'язання розрахуватись за отримані послуги.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі №910/14263/13.
Як вбачається з матеріалі справи Замовник відповідно до п.2.3 Договору мав здійснити оплату за надані послуги протягом 30 банківських днів з дня підписання Сторонами відповідного Акту приймання-здачі послуг.
В позовній заяві позивач зазначає, що за Актом про виконані послуги № 43 від 19.12.2018 необхідно було сплатити до 17.01.2019, а за Актом про виконані послуги № 7 від 25.02.2019 до 26.03.2019.
Суд не погоджується з таким твердженням позивача, виходячи з наступного.
Банківський день - робочий день банку в тому місці, у якому повинна виконуватися дія, передбачена УПДА або іншими міжнародними документами, затвердженими МТП (пп.6 п.4 Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами, затвердженого постановою правління Нацбанку України 03.12.2003 №514 у редакції від 11.04.2018 №38, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.12.2003 за №1213/8534).
Враховуючи вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що згідно Акту № 43 від 19.12.2018 оплата наданих послуг в розмірі 3133,20 грн мала бути здійснена відповідачем до 01.02.2019, а згідно Акту №7 від 25.02.2019 - в розмірі 12010,60 грн до 09.04.2019.
Замовник (відповідач) в порушення п.2.3. Договору своєчасно оплату за надані послуги з благоустрою не здійснив.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
25.02.2019 було укладено трьохсторонній договір №1 про переведення боргу між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лінк» (Первісний боржник), Фізичною особою-підприємцем Клєцовим Василем Єфимовичем (Новий боржник) та Михайло - Коцюбинською селищною радою (Кредитор).
В поданій позовній заяві позивач зазначає, що даний договір був укладений з метою погашення заборгованості відповідача перед позивачем, заперечень щодо цього з боку відповідача до суду не надходило, виходячи із приписів ст.202 ЦК України, суд доходить висновку, що сторонами вчинено дії, спрямовані на набуття цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п.2 Договору про переведення боргу №1 від 25.02.2019, Первісний боржник переводить на Нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 11300,00 грн.
Сторонами підписано та скріплено відбитками печаток акт звірки взаємних розрахунків за період з 19.12.2018 по 25.02.2019 на суму боргу у 48059,80 грн до якої включено і заборгованості по акту від 19.12.2018 на суму 3133,20 грн, та по акту від 25.02.2019 на суму 12010,60 грн.
25.02.2019 ФОП ОСОБА_2 В.Є. (Сторона 1) та Михайло-Коцюбинська селищна рада (Сторона 2) підписали протокол заліку взаємних вимог за яким сторони прийшли до згоди про залік взаємних вимог з нижче вказаних заборгованостей: 1.1. Сторона 1 (Новий Боржник) винна Стороні 2 (Кредитору) згідно договорів переведення боргу первісного боржника на нового боржника: №1 від 25.02.2019 - 11300 грн; №2 від 25.02.2019 - 27527,50 грн, разом - 38827,50 грн. Сторона 2 винна Стороні 1 згідно акту звірки на 25.02.2019 48059,80 грн. Зараховується до заліку взаємних вимог сума 38827,50 грн. З моменту набуття чинності цього протоколу станом на 25.02.2019 Сторона 2 винна Стороні 1 9232,30 грн. В протоколі зазначено, що він вступає у силу з моменту його підписання сторонами. Протокол підписано представниками сторін підписи яких скріплені відбитками печаток.
З аналізу статті 601 ЦК України вбачається, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).
З укладенням сторонами протоколу заліку взаємних вимог з 25.02.2019 частково припинились зобов'язання відповідача за договором №10 від 26.10.2018. Остаточна сума боргу за договором складає 9232,30 грн, що підтвердили сторони підписанням акту звірки взаємних розрахунків станом на 25.02.2019.
Відповідності до ч.1,4 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, у відзиві на позовну заяву відповідач викладає заперечення проти позову. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтується позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач своїм процесуальним правом надання відзиву на позов не скористався, відзиву на позовну заяву не надав.
Частиною 4 ст.74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи.
Враховуючи вищевикладені обставини, відсутність зі сторони відповідача заперечень щодо факту надання послуг з благоустрою (видалення аварійно-небезпечних дерев, код згідно ЄЗС ДК 021:2015-77211300-5) та несвоєчасності оплати за надані послуги, суд доходить висновку, що позивачем доведено та підтверджено матеріалами справи факт надання послуг по благоустрою та наявність заборгованості відповідача перед позивачем:
- згідно Акту прийому-передачі заготовленої деревини від 19.12.2018 в розмірі 3133,20 грн, що мала бути оплачена відповідачем до 01.02.2019, повний розрахунок був здійснений 25.02.2019;
- згідно Акту прийому-передачі заготовленої деревини від 25.02.2019 в розмірі 9232,30 грн, що мала бути оплачена відповідачем до 09.04.2019, повний розрахунок не здійснено.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 9232,30 грн основного боргу.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 5.7. №10 про надання послуг з благоустрою (видалення аварійно-небезпечних дерев, код згідно ЄЗС ДК 021:2015-77211300-5) від 26.10.2018 передбачено, що у разі порушення строків перерахування коштів за надані послуги Замовник сплачує Підряднику неустойку в розмірі 0,2% за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Позивач просить стягнути з відповідача 694,69 грн пені за прострочку оплати наданих послуг, 123,65 грн інфляційних збитків та 58,61 грн -3% річних, вказуючи в розрахунку борговий період прострочення:
- по Акту прийому-передачі заготовленої деревини від 19.12.2018 з 18.01.2019 до 25.02.2019 (а.с.22)
- по Акту прийому-передачі заготовленої деревини від 25.02.2019 з 27.03.2019 до 29.05.2019 (а.с.23). Розрахунок пені здійснено з застосуванням подвійної облікової ставки НБУ України.
Судом вже було встановлено, що граничним днем оплати заборгованості згідно Акту № 43 від 19.12.2018 була дата 01.02.2019 (відповідно борговий період з 02.02.2019 до 25.02.2019), а згідно Акту №7 від 25.02.2019 - дата 09.04.2019 (відповідно борговий період з 10.04.2019 до 29.05.2019).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при розрахунках пені, суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних були допущені помилки щодо визначення періоду прострочення.
Здійснивши розрахунок пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період часу, суд встановив, що її розмір становить:
- по Акту № 43 від 19.12.2018 за період з 02.02. по 24.02.2019 - 70,57 грн
- по Акту №7 від 25.02.2019 за період з 10.04. по 29.05.2019 446,69 грн
Загальна сума пені складає 517.26 грн.
Враховуючи порушення відповідачем строків оплати за отримані послуги, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 694,69 грн. є необґрунтованою і підлягає задоволенню частково, в розмірі 517,26 грн.
Здійснивши розрахунок суми втрат від інфляції, суд встановив, що її розмір становить:
- по Акту № 43 від 19.12.2018 - 15,67 грн
- по Акту №7 від 25.02.2019 - 157,59 грн
Загальна сума втрат від інфляції складає 173,26 грн.
Враховуючи положень ч.2 ст.237 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких суд при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми втрат від інфляції в розмірі 123,65 грн підлягає задоволенню.
Здійснивши розрахунок 3% річних, суд встановив, що їх розмір становить:
- по Акту № 43 від 19.12.2018 - 6,00 грн
- по Акту №7 від 25.02.2019 - 38,00 грн
Загальна сума 3% річних складає 44,00 грн.
Розглянувши вимогу щодо стягнення з відповідача 58,61 грн 3% річних, суд дійшов висновку, що дана вимога підлягає задоволенню частково в розмірі 44,00 грн.
В подані позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати. Відповідно до ч.1,3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1884,51 грн.
Частиною 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно з ч.1-4 до ст.126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно зі ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
У підтвердження наявності у представника позивача Гречко Н.О. статусу адвоката, судом здійснено перевірку внесення інформації відносно неї до Єдиного реєстру адвокатів України, що підтверджується відомостями з офіційного сайту Єдиного реєстру адвокатів України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://erau.unba.org.ua/.
Позивачем на підтвердження надання йому адвокатських послуг адвокатом Гречко Н.О. при розгляді даної справи суду надано: ордер на надання правової допомоги серії ЧН № 028091 (а.с.26); договір про надання правових послуг №11 від 06.05.2019 (а.с.25); Акт №1 прийому наданих послуг від 12.08.2019(а.с.46); платіжне доручення №263 від 13.08.2019 на суму 2400,00 грн (а.с.47).
Відповідно до п.1.1. договору про надання правових послуг №11 від 06.05.2019, укладеному між ФОП ОСОБА_1 та адвокатом Гречко Н.О., в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується надавати замовнику консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних, господарських та адміністративних та судах України поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді
Згідно з п.2.1. договору про надання правових послуг №11 від 06.05.2019, вартість послуг визначається в Акті прийому наданих послуг
Згідно Акту №1 прийому наданих послуг від 12.08.2019 вартість послуг адвоката склала 2400,00 грн, з яких згідно детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги 960,00 грн вартість зустрічі, консультації клієнта, узгодження правової позиції, 480,00 грн збір доказів, 960,00 грн підготовка та подання до суду позовної заяви про стягнення заборгованості.
У платіжному дорученні № 263 від 13.08.2019 зазначено в призначенні платежу за надання юридичної допомоги зг. акту прийому наданих послуг №1 від 12.08.2019 р.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд доходить висновку про те, що позивачем були здійснені витрати на професійну правничу допомогу у даній справі в сумі 2400,00 грн.
Положення ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначають, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, вимога позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню в сумі 2354,41 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст 11, 525, 526, 530, 538, 546, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.173-175,193,231-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 74, 123, 124, 126, 129, 237, 247, 248, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України; ст. 4 Закону України "Про судовий збір", господарський суд
1. Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Клєцова Василя Єфимовича (адреса: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Михайло - Коцюбинської селищної ради (адреса: вул. Шевченка, 50, смт. Коцюбинське, Чернігівський район, Чернігівська область, 15552) про стягнення 10109,25 грн, задовольнити частково.
2. Стягнути з Михайло - Коцюбинської селищної ради (адреса: вул. Шевченка, 50, смт. Коцюбинське, Чернігівський район, Чернігівська область, 15552, ідентифікаційний код суб?єкта господарської діяльності 04412509) на користь Фізичної особи - підприємця Клєцова Василя Єфимовича (адреса: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) 9 232,30 грн основного боргу; 517,26 грн. пені; 123,65 грн втрат від інфляції, 44,00 грн 3% річних, 1 884,51 грн судового збору та 2354,41 грн витрат на правничу допомогу.
В решті позову про стягнення 14,61 грн 3% річних та 177,43 грн пені - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 06.09.2019
Суддя Ю.В.Федоренко