Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" вересня 2019 р. м. ХарківСправа № 922/5729/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Суслової В.В.
без участі представників сторін
розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Термолайф" (вх. № 2519 від 03.09.2019) про відвід судді Рильової В.В. від розгляду справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Термолайф", місто Харків
до 1) Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії", місто Київ в особі відділення "Харківське відділення № 3 "АТ "Сбербанк Росії", місто Харків (нова назва - Акціонерне товариство "Сбербанк" в особі Харківського відділення № 3 Акціонерного товариства "Сбербанк") 2) Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод", місто Харків 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд", місто Дніпро
про визнання поруки такою, що припинена
В провадженні господарського суду Харківської області (суддя Рильова В.В.) перебуває справа № 922/5729/15 за позовом Приватного акціонерного товариства "Термолайф" (місто Харків) до 1) Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" (місто Київ) в особі відділення "Харківське відділення № 3 "АТ "Сбербанк Росії" (місто Харків) (нова назва - Акціонерне товариство "Сбербанк" в особі Харківського відділення № 3 Акціонерного товариства "Сбербанк"), 2)Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" (місто Харків), 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд" (місто Дніпро) про визнання поруки такою, що припинена.
03 вересня 2019 року до загального відділу діловодства Господарського суду Харківської області надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Термолайф" про відвід судді Рильової В.В. (№ 2519 від 03.09.2019).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.09.2019 заяву Приватного акціонерного товариства "Термолайф" про відвід судді Рильової В.В. у справі № 922/5729/15 визнано необґрунтованою та передано на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, якого буде визначено у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу; провадження у справі 922/5729/15 зупинено до вирішення питання про відвід судді Рильової В.В.
Витягом з проколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2019 для розгляду заяви визначено суддю Суслову В.В.
Суд, розглянувши заяву позивача, Приватного акціонерного товариства "Термолайф" про відвід судді Рильової В.В. по справі № 922/5729/15, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу з огляду на наступне.
Відповідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому, суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
З аналізу вищезазначеної статті вбачається, що законом передбачено вичерпний перелік підстав для відводу судді.
В обґрунтування заяви щодо необхідності відводу судді Рильової В.В. від розгляду справи № 922/5729/15 позивач зазначає, що в судовому засіданні, що відбулось 05.08.2019, суддя Рильова В.В, призначила справу № 922/5729/15 до розгляду по суті та визначила порядок цього розгляду, а саме: спочатку вступне слово та пояснення позивача, відповідачів та третіх осіб, потім питання учасників справи один одному, дослідження доказів, судові дебати та оголошення рішення. Крім того, ухвалою суду від 06.08.2019 задоволено клопотання представника АТ "Сбербанк" та постановлено провести судове засідання з розгляду справи по суті, призначене на 12 серпня 2019 року о 16:00 годині за участю представника першого відповідача в режимі відеоконференції; забезпечення проведення відео конференції доручено Господарському суду Київської області. Враховуючи четвертий розгляд справи судом та те, що вступне слово і пояснення позивача у порядку розгляду по суті було достатньо об'ємне, представник ПрАТ "Термолайф" у засідання 12.08.2019 підготував та надав суду узагальнені письмові пояснення про зміст та підстави позовної заяви у письмовій формі, що повного мірою відповідало порядку розгляду справи, встановленому суддею Рильовою В.В. у судовому засіданні 05.08.2019. В судовому засіданні 12.08.2019 представник ПрАТ "Термолайф" оголосив своє вступне слово та надав пояснення про зміст та підстави позову, а також просив суд приєднати ці пояснення до матеріалів справи. В цьому ж засіданні суддя оголосила про залучення пояснень представника ПрАТ "Термолайф" до матеріалів справи. Відповідач - АТ "Сбербанк" приймав участь у засіданні в режимі відеоконференції. В судовому засіданні 12.08.2019 у справі № 922/5729/15 оголошено перерву до 19.08.2019 о 16:30 годині. 19 серпня 2019 року представник позивача прибув до Господарського суду Київської області для участі у засіданні у режимі відеоконференції, як це зазначила суддя Рильова В.В. у засіданні 12.08.2019. Однак у зв'язку з явкою представника АТ "Сбербанк" безпосередньо до Господарського суду Харківської області, відеоконференцію проведено не було. Однак, 30.08.2019 на адресу позивача надійшла ухвала суду від 19.08.2019, згідно якої письмові пояснення Приватного акціонерного товариства "Термолайф" про зміст та підстави вимог позовної заяви (вх. № 2366 від 12.08.2019) залишено без розгляду. З огляду на ті обставини, що пояснення ПрАТ "Термолайф" надало у порядку реалізації своїх прав, визначених статті 42 та статті 208 ГПК України, з дотриманням порядку розгляду справи по суті, який суддя Рильова В.В. встановила в засіданні 05.08.2019, а також долучила їх до справи 12.08.2019, наступне ухвалення залишення цих пояснень без розгляду видається для позивача явно упередженою дією, а також, на думку позивача, вказує певною мірою на заінтересованість судді у перешкоджанні позивачу в реалізації його процесуальних прав.
На вказане, суд вважає зазначити, що нормами Глави 1 (ст.ст. 161-168), Глави 2 (ст.ст. 171-172), Глави 3 (ст.ст. 178- 180, 184) Розділу III (Позовне провадження) Господарського процесуального кодексу України, закріплені підстави, час та черговість подання заяв по суті справи, які чітко визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 2 ст. 118 ГПК України, заяви, скарги та документи, подані після закінчення встановленого строків, залишаються судом без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, Приватним акціонерним товариством "Термолайф" письмові пояснення про зміст та підстави позовних вимог (вх. № 2366 від 12.08.2019) подані з пропуском строку, встановленого нормами ГПК України на вчинення таких дій, у зв'язку з чим ухвалою суду від 19.08.2019 письмові пояснення позивача залишені без розгляду. Вказані письмові пояснення долучені до матеріалів справи, оскільки чинним ГПК України не передбачено повернення судом документів (доказів), поданих із пропуском строку.
Одночасно, суд зазначає, що статтею 208 ГПК України, на яку посилається заявник, чітко визначено усну форму вступного слова та стисле викладення змісту та підстав вимог і заперечень щодо предмета спору.
Що стосується судового засідання в режимі відеоконференції, слід зазначити, що відповідно до статті 197 Господарського процесуального кодексу України, суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніше як за п'ять днів до відповідного судового засідання.
Жодних клопотань від учасників процесу щодо проведення судового засідання 19.08.2019 у режимі відеоконференції не надходило та відповідних ухвал судом постановлено не було, а отже посилання заявника на проведення судового засідання 19.08.2019 не у режимі відеоконференції є безпідставним та необгрунтованим.
З огляду на вказане, суд зазначає наступне.
По-перше, відповідачем у заяві не зазначено жодної підстави, яка передбачена ст. 35 ГПК України щодо відводу судді та не наведено обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді Рильової В.В.
По-друге, відповідно до приписів ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальним рішенням судді не може бути підставою для відводу.
Розглядаючи кожну конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) судді самостійно визначають коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовують його, здійснюють його тлумачення, вирішують питання про розгляд заяв та клопотань учасників судового процесу та надають правову оцінку обставинам справи на підставі саме внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону. Крім того, законом встановлено право учасників судового процесу на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення у випадку незгоди з прийнятим судовим рішенням з мотивів саме невірного застосування матеріального чи (або) процесуального права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" (Заява N21722/11) від 09.01.2013 було зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
У рішенні по справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 (Заява N33949/02) Європейський суд з прав людини зауважив, що стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Вирішення питань про застосування чинного законодавства є виключним правом судді, в провадженні якого знаходиться справа. При цьому результат вирішення вказаних питань не може свідчити про упереджене ставлення судді відповідно до позивача чи відповідача, інших учасників судового процесу, оскільки наявність чи відсутність підстав для відводу судді не може ставиться в залежність від результату застосування судом норм чинного законодавства.
Суд вважає, що наведені заявником обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 35 ГПК України, для відводу судді Рильової В.В., а визначені підстави задля відводу зводяться до незгоди заявника з процесуальними рішеннями судді.
Враховуючи наведене і приймаючи до уваги те, що заява про відвід не містить посилань на належні і допустимі докази, які б підтверджували обставини, що викликають сумнів щодо об'єктивності та неупередженості судді Рильової В.В. при розгляді даної справи, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Термолайф" про відвід судді Рильової В.В.
Керуючись статтями 35, 39, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Термолайф" (вх. № 2519 від 03.09.2019) про відвід судді Рильової В.В
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складений 05.09.2019.
Суддя В.В. Суслова
справа № 922/5729/15