Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"04" вересня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/424/19
Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Стафійчук К.В.,
розглянувши у загальному позовному провадженні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелком"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Бейбі"
про стягнення коштів
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтелком" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Бейбі" (далі - Відповідач) в якій просить стягнути з останнього 1 199 637,67 грн, з яких 1 167 436,11 грн - заборгованість за товар, 29 755,87 грн - пеня та 2 445,69 грн - 3 % річних.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що між ТОВ "Інтелком" та ТОВ "Гранд Бейбі" укладено Договір № 04/І-ДОПЗУ/2018 від 03.01.2018 року, окремі положення якого були врегульовані Додатковими угодами № 1 від 03.01.2018 року, № 3 від 11.04.2018 року, № 4 від 15.06.2018 року, Додатками № 1 від 15.06.2018 року та № 2 від 03.01.2018 року до Договору.
За умовами Договору, Позивач зобов'язується передати у власність Відповідача іграшки та інші вироби, а Відповідач прийняти товар та своєчасно оплатити товар в кількості та за ціною вказаною в додатках (прас - листах, специфікаціях або накладних), які є невід'ємною частиною договору.
Позивач у період з 24 травня 2017 року по 27 травня 2019 року здійснив поставку товару покупцю на загальну суму 12 781 621,03 грн., проте, Відповідач частково виконав договірні зобов'язання на суму 11 614 182,10 грн.
Позивач зазначає, що станом на 30.04.2019 року сторони здійснили звіряння розрахунків та підтвердили залишок заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 1 167 438,93 грн.
Станом на 12.06.2019 року залишок заборгованості Покупця за товар становить 1 167 436,11 грн.
Крім того, за період прострочення виконання Відповідачем зобов'язань щодо сплати за товар Позивач нарахував та просить суд стягнути з Відповідача 29 755,87 грн. пені та 2 445,69 грн. - 3 % річних.
Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ухвалою суду від 08.07.2019 року, не надав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.
Заяв і клопотань від сторін не надходило.
Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.07.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "31" липня 2019 року.
Ухвалою господарського суду від 31.07.2019 року відкладено підготовче засідання на "21" серпня 2019 р. та витребувано у позивача - ТОВ "Інтелком" належним чином засвідчені копії (оригінали в судове засідання для огляду) накладних: № 6 від 04.04.2019 р. на суму 251 203,52 грн, № 17 від 08.04.2019 р. на суму 313 533,49 грн, № 50 від 16.04.2019 р. на суму 360 960,46 грн та № 65 від 22.04.2019 р. на суму 241 738,64 грн.
Ухвалою суду від 21.08.2019 року закрито підготовче провадження у справі № 918/424/19 та призначено справу до судового розгляду по суті "04" вересня 2019 р.
Представник Позивача в судове засідання 04.09.2019 року не з'явився, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 3302805022679, яке наявне в матеріалах справи.
Представник Відповідача в судове засідання 04.09.2019 року не з'явився, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. До господарського суду повернулися ухвали суду від 08.07.2019 р., від 31.07.2019 р. та від 21.08.2019 р., які направлялися на адресу Відповідача, вказану в позовній заяві - 33001, АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 , з відміткою поштового відділення "повернення по закінченню терміну зберігання".
Разом з тим, з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 04.09.2019 року вбачається, що місцезнаходження Відповідача - 33001, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця Біла, будинок 5-А.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема Позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Крім того частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставин, Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності Відповідача та відзиву з його боку за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши зібрані у справі докази, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
03.01.2018 року між ТОВ "Інтелком" (Компанія) та ТОВ "Гранд Бейбі" (Покупець) укладено Договір № 04/1/І-ДОПЗУ/2018 (далі - Договір).
Відповідно до п. п. 2.1. - 2.3. Договору, предметом Договору є товар (іграшки та інші вироби), який є у Компанії на момент укладення цього договору або буде створений (придбаний, набутий) Компанією у майбутньому. Покупець купує товар та здійснює наступний його продаж від свого імені, діючи на правах незалежного торговця як по відношенню до Компанії, так і по відношенню до третіх осіб, на території України. По цьому договору Компанія передає у власність, а Покупець приймає та оплачує товар, що належить Компанії на моменту укладення договору або буде набутий (чи виготовлений) Компанією у майбутньому, по номенклатурі (асортименту), в кількості та за ціною вказаною в додатках (прайс - листах, специфікаціях або накладних), які є невід'ємною частиною цього договору. Перелік товару по цьому договору може бути змінено чи доповнено за згодою сторін.
Підпунктом 4.1.5. пункту 4.1. Договору передбачено, що у випадку порушення Покупцем термінів оплати за товар, відповідно до цього договору, Компанія має право нарахувати Покупцю неустойку (пеню) в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Згідно з п. 6.1. Договору, ціна товару (в асортименті) зазначається в прас - листах Компанії в гривні і є основою для формування Покупцем ціни реалізації товару користувачу.
Факт приймання - передачі партії товару, засвідчується сторонами шляхом підписання видаткової накладеної, в якій зазначається кількість та вартість товару (п. 6.5. Договору).
За змістом п. 8.1. Договору, умови оплати та порядок здійснення розрахунків визначаються на умовах цього договору, Додаткової угоди № 1.
Пунктом 2.1.4. додаткової угоди № 1 від 03.01.2018 року до Договору № 04/1/І-ДОПЗУ/2018 від 03.01.2018 року сторони передбачили, що умови оплати за товар - відтермінування платежу 17 календарних днів.
Пунктом 2.4. додаткової угоди № 3 від 11.04.2018 року до Договору № 04/1/І-ДОПЗУ/2018 від 03.01.2018 року сторони погодили, виклавши п. 8.1. Договору в наступній редакції: Покупець зобов'язаний дотримуватись платіжної дисципліни. Платіжна дисципліна включає виконання умов Договору за наступними показниками: своєчасні розрахунки з Компанією за отриманий товар; проведення звірки розрахунків з Компанією в установлений договором термін; обнуління розрахунків з Компанією станом на 15 січня 2019 року. У разі порушення платіжної дисципліни, Компанія має право переглянути умови співпраці та призупинити відвантаження товару.
Пунктом 3 додаткової угоди № 3 від 11.04.2018 року до Договору № 04/1/І-ДОПЗУ/2018 від 03.01.2018 року сторони погодили умови співпраці, зокрема, відповідно до п. п. 3.3. вищевказаної додаткової угоди, обрана форма розрахунків за товар відтермінування оплати до 35 календарних днів від дати зазначеної в накладній, додаткова знижка - знижка не надається.
Договір вступає в силу з дня його підписання (дата вказана на першій сторінці договору) і діє до 31 грудня 2018 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 12.1. Договору).
Вказаний Договір та додаткові угоди підписані повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.
На виконання умов Договору № 04/1/І-ДОПЗУ/2018 від 03.01.2018 р. Позивач передав Відповідачу товар (іграшки) на загальну суму 1 167 436 грн. 11 коп., що підтверджується підписаними та скріплено печаткою сторін видатковими накладними: № 6 від 04.04.2019 р. на суму 251 203,53 грн, № 17 від 08.04.2019 р. на суму 313 533,49 грн, № 50 від 16.04.2019 р. на суму 360 960,46 грн та № 65 від 22.04.2019 р. на суму 241 738,64 грн.
Про належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором також свідчить відсутність з боку Відповідача письмових претензій та повідомлень про порушення продавцем умов договору.
В свою чергу, Відповідачем за переданий товар в сумі 1 167 436,11 грн Позивачу не сплачено.
Крім того, як вбачається з акту звіряння розрахунків станом на 30.04.2019 р. між ТОВ "Інтелком" та ТОВ "ГРАНД БЕЙБІ", поданого Позивачем, підписаного сторонами та скріпленого печатками останніх, наявність заборгованості у сумі 1 167 436,11 грн та її розмір Відповідачем визнається.
Докази сплати Позивачу Відповідачем заборгованості в сумі 1 167 436,11 грн за переданий товар станом на дату розгляду суду не подано.
За таких обставин, враховуючи, що факт передачі Позивачем товару на виконання умов Договору № 04/1/І-ДОПЗУ/2018 від 03.01.2018 р. підтверджується зібраними у справі матеріалами, строк оплати за який настав, то за відсутності доказів сплати його повної вартості, позовні вимоги про стягнення з ТОВ "ГРАНД БЕЙБІ" 1 167 436,11 грн заборгованості судом визнаються обґрунтованими.
Враховуючи, що Відповідач припустився прострочення грошового зобов'язання, Позивач відповідно до п. 4.1.5. Договору та ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з останнього 29 755,87 грн пені та 2 445,69 грн 3 % річних.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов'язання, які виникають на підставі договору купівлі - продажу.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
У відповідності до п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Оскільки вказана видаткова накладна містить найменування юридичних осіб, а також підписи осіб, які передають та отримують товар, перелік товару, його вартість, посилання на договір, штамп позивача і відповідача про отримання товару та інші реквізити, вони відповідають вимогам закону та є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Також судом взято до уваги положення чинного законодавства що регулюють порядок застосування забезпечення виконання зобов'язання, а також відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Згідно з положеннями пункту 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як унормовано положеннями частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").
За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.
Аналогічна правова позиція викладена у пункті 2.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17 грудня 2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".
Враховуючи вищевикладене, зазначений розмір пені має бути обрахований з урахуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України згідно із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", незважаючи на встановлений у договорі спосіб обчислення пені.
Згідно з приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, враховуючи, що Відповідач припустився прострочення грошового зобов'язання, суд, перевіривши подані розрахунки 3 % річних, визнає їх арифметично вірними, а відтак правомірним та обґрунтованим стягнення 2 445,69 грн - 3 % річних.
Разом з тим, перевіривши подані розрахунки та період нарахування пені, судом встановлено, що відповідні розрахунки здійснено Позивачем з порушенням порядку нарахування. Так зокрема, Позивачем не враховано ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" якою встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відтак, враховуючи, що Відповідач припустився прострочення грошового зобов'язання, пеня за період з 10.05.2019 року по 12.06.2019 року складає 28 533 грн. 03 коп., а отже обґрунтованою судом визнається саме ця сума.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених поданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та про стягнення з Відповідача на користь Позивача 1 167 436,11 грн заборгованості за товар згідно Договору № 04/1/І-ДОПЗУ/2018 від 03.01.2018 р., 28 533,03 грн пені та 2 445,69 грн 3 % річних.
Суд зазначає, що відповідно до частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позов задоволено частково, відтак судовий збір в розмірі 17 976,22 грн покладається на відповідача, а решта в розмірі 18,35 грн - на позивача у справі.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Бейбі" (33001, м. Рівне, вул. Біла, 5А, код ЄДРПОУ 41178693) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелком" (76108, м. Івано - Франківськ, вул. Микитинецька, 7А, код ЄДРПОУ 31789338) 1 167 436,11 грн (один мільйон сто шістдесят сім тисяч чотириста тридцять шість гривень 11 коп.) заборгованості згідно Договору № 04/1/І-ДОПЗУ/2018 від 03.01.2018 р., 28 533,03 грн (двадцять вісім тисяч п'ятсот тридцять три гривні 03 коп) пені 2 445,69 грн (дві тисячі чотириста сорок п'ять гривень 69 коп) 3 % річних та 17 976,22 грн (сімнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят шість гривень 22 коп.) грн витрат по сплаті судового збору.
3. В задоволенні позовних вимог про стягнення 1 222,84 грн пені - відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Позивач (стягувач): Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелком" (76108, м. Івано - Франківськ, вул. Микитинецька, 7А, код ЄДРПОУ 31789338).
Відповідач (боржник): Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Бейбі" (33001, м. Рівне, вул. Біла, 5А, код ЄДРПОУ 41178693).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників.
Повне рішення складено та підписано 05 вересня 2019 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Романюк Р.В.