"03" вересня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2017/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А. при секретарі судового засідання Заболотній Я. О., розглянувши матеріали справи № 916/2017/19
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк „ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800; код - 14360570);
до відповідача: ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 );
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фермерське господарство „ДІВА-АГРО" (68652, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Муравлівка, вул., Кутузова, буд. 18, код - 35279476);
про стягнення 74956,50 грн.
з підстав порушення умов Кредитного договору,
Представники сторін не з'явились.
СУТЬ СПОРУ: 15.07.2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк „ПРИВАТБАНК" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення 74956,50 грн., з підстав заборгованості за кредитним договором.
16.07.2019 року суд відкрив провадження по справі, ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, у судовому засіданні з викликом сторін, суд залучив до участі у справі, в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фермерське господарство „ДІВА-АГРО".
07.08.2019 року суд отримав відзив на позов, яким Відповідач позовні вимоги не визнав та просив в задоволені позовних вимог відмовити повністю.
07.08.2019 року суд також отримав пояснення щодо позову від Третьої особи, яка просить суд в задоволені позову відмовити.
27.11.2013 року Фермерське господарство „ДІВА-АГРО" (Позичальник) через систему Інтернет-клієнт було підано заяву про відкриття поточного рахунку. Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався „Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 27.11.2013 року та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.
Відповідно до Договору Позичальнику було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_2 , в порядку, який врегульований „Умовами та правилами надання банківських послуг".
23.12.2014 року між Позивачем та Відповідачем - ОСОБА_1 було укладено договір поруки № POR1419320378551 предметом якого є надання поруки Відповідачем за виконання зобов'язань Позичальника, які випливають із вказаного Кредитного договору.
Позов ґрунтується на тому, що за Позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, надавши Позичальнику кредитний ліміт в розмірі 35000,00 грн., проте, Позичальник, станом на 30.05.2019 року має заборгованість: 25000,00 грн. - по кредиту, 37615,85 грн. - по процентах за користування кредитом, 12340,65 грн. - пеня. Тому, посилаючись на умови Договору поруки Позивач просить стягнути вказані грошові кошти з Відповідача.
Відповідач у відзиві на позов та поясненнях щодо позову зазначає, що ФГ „ДІВА-АГРО" повністю сплатило заборгованість перед АТ КБ „Приватбанк", в тому числі заборгованість за кредитом, комісію за користування кредитом та пеню.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного:
Так, предметом спору є стягнення заборгованості ФГ „ДІВА-АГРО" перед АТ КБ „ПРИВАТБАНК" з поручителя - ОСОБА_1 .
Проте, з матеріалів справи судом встановлено, що 16.05.2017 року Рішенням Господарського суду м. Києва по справі № 910/4228/17 задоволено позов про стягнення солідарно з ФГ „ДІВА-АГРО" та ТОВ „Торговий дім харчових технологій" на користь ПАТ КБ „Приватбанк" 25000,00 грн. - заборгованості за кредитом, 6179,16 грн. - процентів за користування кредитом, 225,00 грн. - комісії та 736,55 грн. - пені. Вказаний борг виник внаслідок неналежного виконання Позичальником (ФГ „ДІВА-АГРО") умов кредитного договору б/н від 27.11.2013 року - тобто того ж самого Договору, стягнення боргу за яким є предметом спору по цій справі.
Рішення набрало законної сили та 02.06.2017 року суд видав відповідний наказ, а 12.11.2018 року у зв'язку із виконанням виконавчого документу за платіжним дорученням №103 від 30.10.2018 року було закінчено виконавче провадження (Постанова ВП № 57432548).
За приписами ч. 4 ст. 543 ЦК - виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Суд не приймає до уваги посилання позивача у відповіді на відзив на позов про те, що грошові кошти, стягнення яких є предметом спору по цій справі - були нараховані у вигляді процентів та пені за період після вищевказаного рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2017р. та до моменту погашення позичальником (ФГ „ДІВА-АГРО") боргу, зазначеного в цьому рішенні, оскільки в позовній заяві позивач стверджує, що станом на 30.05.2019року заборгованість позичальника становила 74956,5грн., включаючи заборгованість за кредитом в розмірі 25000грн.
Між тим, заборгованість по кредиту в розмірі 25000грн., як зазначалось вище, була погашена ФГ „ДІВА-АГРО" по платіжному дорученню №103 від 30.10.2018р. Відповідно, права позивача станом на момент звернення до суду з позовом по цій справі щодо вимог про стягнення боргу по кредиту в розмірі 25000грн. - не були порушені.
Позовні вимоги щодо стягнення процентів та пені ґрунтуються саме на наявності боргу позичальника (третьої особи по справі) перед позивачем по тілу кредиту в сумі 25000грн., а нараховані проценти за користування кредитом та пеня - є похідними від вимог про погашення основного боргу за кредитом.
Крім того, позивачем в позовній заяві не зазначено періоду за який позичальнику були нараховані проценти за користування кредитом та пеня і не доведено, що вимоги про стягнення 37615,85грн. процентів і 12340,65грн. пені були нараховані і стосуються періоду їх нарахування саме до моменту погашення позичальником (ФГ „ДІВА-АГРО") кредиту по платіжному дорученню №103 від 30.10.2018 року.
На підставі викладеного, у задоволенні позову слід відмовити з покладенням судових витрат по сплаті судового збору на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 238, 240 ГПК України, суд
У задоволені позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України
та може бути оскаржено в порядку ст..ст.253-259 ГПК України.
Повне рішення складено 06 вересня 2019 р.
Суддя О.А. Демешин