ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.08.2019 р.Справа № 910/2995/19
За позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський
Акціонерний Банк"
до 1) Приватного виконавця Телявського Анатолія Миколайовича
2) Державного підприємства "СЕТАМ"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Державний виконавець Відділу примусового
виконання рішень Управління державної виконавчої служби
Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бялий
Максим Глібович
2) Оболонський районний відділ державної виконавчої служби міста
Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:1) Товариство з обмеженою відповідальністю
"Бон-Ексім"
2) Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус"
про визнання недійним електронних торгів та застосування наслідків
недійсності
Суддя Зеленіна Н.І.
Секретар судового засідання Ліпіна В.В.
Представники учасників справи: відповідно до протоколу судового засідання.
Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - позивач) звернулось господарського суду міста Києва з позовом до Приватного виконавця Телявського Анатолія Миколайовича (далі - відповідач-1) та Державного підприємства "СЕТАМ" (далі - відповідач-2), за участю третіх осіб: Державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бялий Максим Глібович (третя особа-1), Оболонський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (третя особа-2), Товариство з обмеженою відповідальністю "Бон-Ексім" (третя особа-3) про визнання недійним електронних торгів та застосування наслідків недійсності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що електронні торги від 18.02.2019р. проведені з порушенням норм чинного законодавства України.
Ухвалою суду від 18.03.2019 р. відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 16.04.2019р.
02.04.2019 р. від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, яким відповідач проти позову заперечує з підстав відсутності порушення законодавства при проведенні торгів.
05.04.2019 р. від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, яким відповідач проти позову заперечує з підстав відсутності порушення законодавства при проведенні торгів.
Підготовче засідання, призначене на 16.04.2019 р. не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Зеленіної на лікарняному.
Ухвалою суду від 22.04.2019р. сторін викликано у засідання на 15.05.2019р.
13.05.2019 р. через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" надійшла заява про залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.
Ухвалою від 15.05.2019р. залучено Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 19.06.2019 р.
Протокольною ухвалою від 19.06.2019 р. закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті на 16.07.2019 р.
16.07.2019 р. від АТ "КБ "Глобус" надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника.
Протокольною ухвалою від 16.07.2019 р. розгляд справи відкладено на 31.07.2019 р.
У судовому засіданні 31.07.2019 р. відповідач-1 подав клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України.
У судовому засіданні 31.07.2019 р. оголошувалась перерва до 13.08.2019р.
13.08.2019 р. від відповідача-1 надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
13.08.2019 р. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Протокольною ухвалою від 13.08.2019 р. розгляд справи відкладено на 28.08.2019 р.
У судовому засіданні 28.08.2019 р. відповідач-1 підтримав власне клопотання від 16.07.2019 р. про закриття провадження у справі.
Представники позивача та відповідача-2 проти задоволення вказаного клопотання заперечили.
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що в даному випадку позов пред'явлено до приватного виконавця, який не є суб'єктом господарювання і не може бути відповідачем при розгляді справ в межах господарського судочинства.
Протокольною ухвалою від 28.08.2019 р. суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача-1 від 16.07.2019 р. про закриття провадження у справі, оскільки даний спір, з урахуванням підстав, предмету позову та суб'єктного складу учасників справи, належить розглядати у порядку господарського судочинства.
У судовому засіданні 28.08.2019 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач-1 проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.
Представник відповідача-2 проти задоволення позовних вимог повністю заперечила з підстав, викладених у відзиві.
Представники третіх осіб у судове засідання не з'явились; про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
У судовому засіданні 28.08.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
На примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у м. Києві перебуває виконавче провадження №51550318 з виконання наказу Господарського суду м. Києва від 06.06.2016 року за №910/6456/15-г про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бон-Ексім" на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" 9 407 923,20 грн. боргу по виплаті відсоткового доходу за 12-14 відсотковий період. Обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Бон-Ексім" є солідарним з ПАТ "Ритм".
06.07.2016 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №51550318.
06.07.2016 року державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
07.08.2017 року державним виконавцем винесена постанова про здійснення опису та арешту майна боржника. Даною постановою постановлено:
1. Здійснити опис та арешт нерухомого майна боржника, а саме:
- інші будівлі та споруди підприємства по забою, переробці та виробництву м'яса свійської птиці реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 859437871102, яке знаходяться за адресою: Черкаська обл., м. Ватутіне, вул. Індустріальна, буд. 1 Г;
- допоміжні будівлі та споруди підприємства по забою, переробці та виробництву м'яса свійської птиці, реєстраційний номер 859419771102, за адресою: Черкаська обл., м. Ватутіне, вул. Індустріальна, буд. 1 В;
- будівлі та споруди підприємства по забою, переробці та виробництву м'яса свійської птиці, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 859391771102, що знаходиться за адресою: Черкаська обл., м. Ватутіне, вул. Індустріальна, буд. 1 Б.
2. Доручити проведення опису та арешту майна Ватутінському міському ВДВС ГТУЮ у Черкаській обл.
Також, на примусовому виконанні в Оболонському районному відділі ДВС міста Києва ГТУЮ у м. Києві перебуває виконавче провадження №51604802 з виконання наказу Господарського суду м. Києва від 06.06.2016 року за №910/6456/15-г про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бон-Ексім" на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" 690 490,01 грн. боргу.
12.07.2016 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №51604802.
07.03.2017 року державним виконавцем винесена постанова про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження №53541671. До вказаного зведеного виконавчого провадження входять виконавчі провадження номери: 51604802, 48847978, 49977996,52655804, 48819323, 48992809, 50513041,52753852.
Як зазначає позивач, 14.02.2019 року ПАТ "ВіЕйБі Банк" стало відомо, що майно, на яке накладено арешт у виконавчому провадженні №51550318, виставлено на електронні торги вже в межах виконавчого провадження №57608087, яке відкрито приватним виконавцем Телявським А.М. 05.11.2018 року.
18.02.2019 року згідно з Протоколом №388525 проведення електронних торгів - торги відбулися; переможцем торгів став Учасник 3.
Позивач також зазначає, що відповідно до інформації про лот №328087, яка міститься на сайті ДП "СЕТАМ" за посиланням https://setam.net.ua/auction/329544, наявні інші обтяження нерухомого майна за постановами державних виконавців, які винесені значно раніше ніж відкрито виконавче провадження приватним виконавцем.
Таким чином, враховуючи те, що виконавче провадження №51550318, стягувачем за яким є ПАТ "ВіЕйБі Банк", відкрито раніше ніж виконавче провадження №57608087 та те, що в межах виконавчого провадження №51550318 була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 06.07.2016 року, постанова про опис та арешт майна ви 07.08.2017 року - реалізація майна у виконавчому провадженні №57608087, яке відкрито приватним виконавцем Телявським А.М. 05.11.2018 року, на думку позивача, є незаконною, адже, за доводами позивача, пріоритетне право на задоволення своїх вимог за рахунок майна боржника має той стягувач, виконавче провадження якого відкрито раніше.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що у разі накладення арешту на майно боржника кількома виконавцями право звернути стягнення на майно боржника матиме лише той виконавець, який наклав арешт першим.
Так, позивач зазначає, що положення про пріоритет першого арешту в Законі України "Про виконавче провадження" відсутні. Проте, відповідні положення наявні в Законі України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (ст. 14), в Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 18) та в Цивільному кодексі України (ст. 1072).
Тобто, на думку позивача, чинне законодавство обумовлює можливість накладення кількох арештів (обтяжень) на визначене майно боржника в порядку їх надходження; і таким чином, право першим звернути стягнення на арештоване майно передбачено Законодавством України. позивач також вказує, що це питання окремо визначено в ст. 1072 ЦК України та в п.п. 9.8, 9.9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджені Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. №22; а також ст. ст. 12, 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"; схожі положення містяться в Законі "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який хоч не містить прямої норми щодо пріоритету задоволення вимог обтяжувачів, однак виданий на виконання його вимог Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений Постановою Кабміну від 25.12.2015 р. №1127, в п. 35 визначає, що державна реєстрація обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, державна реєстрація припинення іпотеки у зв'язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки, а також державна реєстрація прав на підставі рішень судів проводиться виключно державним реєстратором, визначеним законом, без подання заяви заявником. Тобто, позивач вважає, що якщо реєстрація обтяження здійснювалася за заявою виконавця (який в цьому випадку виступає заявником), то припинення обтяження здійснюється також на підставі заяви виконавця; і у разі наявності кількох відкритих виконавчих проваджень щодо одного боржника, які здійснюються одночасно кількома виконавцями (як державними, так і приватними), кожен виконавець накладає арешт на майно (кошти) боржника, однак фактичну можливість звернути стягнення на майно та кошти боржника має лише той виконавець, який перший наклав арешт, а всі інші виконавці можуть звернути стягнення на майно після того, як перший виконавець завершить примусове стягнення та зніме обтяження.
Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Розглянувши даний спір між сторонами, всебічно і повно з'ясувавши дійсні обставини справи та дослідивши зібрані у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги являються необґрунтованими, недоведеними та не відповідають дійсним обставинам справи та положенням чинного законодавства України, з огляду на наступне.
Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов'язки суб'єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.
Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
При цьому, положення Закону України "Про виконавче провадження" являються спеціальними для виконавців та учасників виконавчого провадження при вчиненні дій з виконання судових рішень, у тому числі, накладення арешту на майно боржника та його реалізації.
Водночас, у спеціальному законі - Законі України "Про виконавче провадження", положення про пріоритет першого арешту відсутні.
За результатом аналізу норм чинного законодавства України, яке позивач вважає за можливе застосувати до даних правовідносин (ст. ст. 12, 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"; ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст. 1072 ЦК України, п.п. 9.8, 9.9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджені Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. №22; п. 35 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений Постановою Кабміну від 25.12.2015 р. №1127; ) вбачається, що вказані норми права регулюють інші правовідносини, та не можуть застосовуватись виконавцем при виконанні рішення шляхом арешту та реалізації майна боржника.
Суд погоджується із доводами відповідача-1 про те, що ст. 1072 Цивільного кодексу України, а також п. п. 9.8., 9.9. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. №22, встановлюють черговість списання грошових коштів з банківського рахунка боржника та дії банку у разі надходження відповідних платіжних вимог, та не відносяться до реалізації майна боржника.
Суд вважає обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України, доводи приватного виконавця Телявського А.М. про те, що оскільки ні в Законі України "Про виконавче провадження", ні в Законі "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ні в Законі "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відсутні обмеження щодо можливості звернення стягнення на майно, яке було обтяжене (арештоване) іншими виконавцями; право "першого арешту" не застосовується у разі звернення стягнення на майно боржника, а дії приватного виконавця вчинені відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про виконавче провадження".
Також, суд погоджується із доводами відповідача-2 - ДП "Сетам" про те, що підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, при чому позивач в обґрунтування заявлених вимог не наводить порушень при проведенні торгів.
Суд також погоджується із твердженнями відповідачів про відсутність у даному випадку порушених, невизнаних чи оспорених прав або законних інтересів позивача; а також із доводами відповідачів про те, що дії приватного виконавця з передачі спірного майна на реалізацію шляхом проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження, і не можуть бути підставами для визнання торгів недійсними.
В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги недоведеними, необґрунтованими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і спростовані належним чином та у встановленому законом відповідачами, а відтак, заявлені вимоги задоволенню не підлягають.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.
Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
Відмовити повністю в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до Приватного виконавця Телявського Анатолія Миколайовича та Державного підприємства "СЕТАМ", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бялий Максим Глібович, 2) Оболонський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бон-Ексім", про визнання недійним електронних торгів та застосування наслідків недійсності.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 05.09.2019 р.
Суддя Н.І. Зеленіна